Карадаг (або Кара-Даг) – це не що інше, як древній вулкан. Є в Криму і таке диво. Тюркською мовою «карадаг» означає: чорна гора. Дійсно, масив Карадага відрізняється від більшості кримських гір, порослих лісом. Темні скелі Карадага прямовисно спускаються в море. Карадаг весь поцяткований бухтами і гротами і виглядає дуже таємничо.
Вулканічний масив Кара-Даг
З точки зору геолога, Карадаг схожий на пазл. Він довго вводив в подив учених, і вони не відразу зрозуміли, що перед ними – давно згаслий вулкан. Найвища точка масиву – гора Свята (577 м). Уздовж берега вигинається Береговий хребет, а з материкового боку паралельно один одному тягнуться ще три хребти: Сююрю-Кая, Легенер, Ікилмак-Кая. Хребти розділяються ущелинами і балками.
Спочатку жерло шукали на Святій горі, потім в скелях Сфінкс, Іван-розбійник, Чортовий камін, але знайти його так і не вдалося. Є думка, що подібне відбувалося у багатьох напрямах, земля розходилася в різних місцях, утворюючи нові жерла. Іноді вулкан надовго затихав, остигав і знову вивергався. Остаточно він затихнув в юрську епоху, 150-170 мільйонів років тому, коли над Кримським півостровом хлюпало море.
На Карадазі зустрічаються відкладення, округлими контурами схожі на застиглий віск. Це так звані кульові, або лави подушок. Такі відкладення могли виникати в тому випадку, якщо виверження проходило під водою. Можливо, що Карадаг колись знаходився на дні моря і був винесений на поверхню в той же час, що і весь півострів. До цих пір вважають, що велика частина вулкана знаходиться в морі, а те, що ми можемо побачити, – тільки частина масиву …
Але і ця частина вражає. До недавнього часу екскурсій в ці місця не було, так що з 1979 року Карадаг оголошений заповідником. Раніше сюди міг приходити хто завгодно: туристи, любителі пікніків, шукачі самоцвітів. Занадто багато хто намагався забрати з собою частину Карадага на пам’ять і залишити купу сміття натомість. Це загрожувало рослинам і тваринам, бухт і джерелам. Тепер Карадаг можна оглянути тільки з моря.
Золоті ворота Карадага
Туристів привозять на автобусах в Коктебель, а звідти везуть на катері уздовж всього масиву. Але великий прогулянковий катер не може підійти близько до скель, тому набагато краще оглядати Карадаг з невеликого катера або човна (деякі турагенства обумовлюють це заздалегідь). Тільки підійшовши на човні до прямовисних стін, відчуваєш всю потужність Карадага. На тому ж човні можна пройти наскрізь знамениті Золоті ворота. Так називається скеля, яка піднімається з моря, як дивна кам’яна арка. Кажуть, що на початку червня сонце освітлює її так, що вона стає яскраво-жовтою, золотою, тому і називається – Золоті ворота Карадага.
Карадаг справляє сильне, незабутнє враження, але якщо вам особливо пощастить, ви зустрінете ще одне диво: веселих, швидких, живих дельфінів! У районі Карадага дуже багато риби (це ж заповідник), тому дельфіни люблять припливати туди. Вони їдять рибу, грають і навіть супроводжують катери з туристами.
Це не дельфінарій (хоча на Карадазі є і дельфінарій), а просто дуже красиві тварини у себе вдома – у відкритому морі. Коли люди вперше бачать живих дельфінів, на катері піднімається шум і метушня: всі кидаються до того борту, звідки краще видно, сміються, показують дельфінів дітям. Схоже, що і дельфінам подобається показувати себе. Наздогнати і перегнати катер їм нічого не варто: під водою вони розвивають неймовірну швидкість без видимих зусиль, і лише їх сірі спини блищать на сонці, коли вони вистрибують з води і знову пірнають. Екскурсія на Карадаг може стати справжньою пригодою.
Фото Карадагу
