За вхід в НПП взяли 20 гривень, або Як турист мандрував високогір'ям Верховинщини

 

 

Мій шлях пролягав в малолюдне село - Перкалаба, - розповідає гість Верховинщини про свої враження на форумі eurotourist.club.

 

Зліва хребет Чорний Діл, а майже під селом натрапив на симпатичний водоспадик. В Перкалабі ріки Перкалаба та Сарата зливаються і дають початок Білому Черемошу. Власне, тут він ще не сильно білий:) Також село знамените наявністю сірчистого джерела, специфічного такого на смак.

   

Через кілька кілометрів буде шлюз кронпринца Рудольфа, він же кляуза Перкалаб. Особливістю є наявність доволі великого водного дзеркала. Хоча власне ця кляуза вразила мене найменше. Наступний крок - стрімкий підйом на хребет Прелучний. На одноіменній полонині пасуться коні та корови. Неподалік була штольня, однак наразі вона практично повністю зруйнована. Полонина Василькова запам'яталася високими травами, а урочище Когутарки розбитою грунтовкою. От тут я вельми зрадів, що взяв резинові чоботи (ну, далі вони пригодяться ще більше). Полонину Глистовата з капличкою пробіг швидко. Не знаю чого вона так зветься, зазвичай карпатські назви не просто так. :) На переході Глистовата-Широка є табличка про наявність мобільного зв'язку, та в мене нічого не зловило. На полонині Широка є поворот до джерела гуцул-полонинник з вельми оригінальним оформленням та смачною водою. Я прийшов сюди вже затемно і вночі гуцул виглядав трохи крипувато.

   Наступного дня спустився в урочище Чемірний. Місце ще одного закинутого об'єкту - прикордонної застави. Військового тут майже не збереглося, тільки закинуті будівлі, зарослий плац і побитий стовпець. Гарні декорації для фільму жахів з класичним сюжетом. Звідси починається дорога на кляузу Балтагору. Дорога одразу затоплена, плюс потрібно буде з десяток разів переходити річку вбрід. Після дощу Черемош потужний, що додавало видовищності безлічі маленьких і не дуже водоспадиків.

   Сама кляуза Балтагора мені сподобалася найбільше. Велична конструкція з розмахом на століття. Після кляузи дорога поведе на одноіменну полонину. А от тут почнеться дуже цікава ділянка - ті самі споконвічні праліси Карпат. Це рідкісне явище навіть для таких віддалених районів як Гриняви та Чивчини. За інфою від лісничих, в Карпатах дуже багато лісів вже нової генерації, і доволі часто то є завезені види з Сибіру, а не власне рідні карпатські. Так робилося з промислових причин - карпатська смерека досягає свого максимуму для заготівлі через 120 років, а її сибірські родичі через 80. Правда, вихід кубометрів лісу суттєво менший, зате результат швидший...

   На полонині Балтагора непогана хатинка для ночівлі, а от джерело в липні майже пересохло. Краще набирати воду ще по дорозі сюди, бо далі буде трохи проблемно. Тут я знову вийшов на прикордонну дорогу. Багато хто порівнює ці місця з кримськими краєвидами - рівно, кам'янисто, дуже схожа рослинність. Багато жерепу. Потужне джерело трапилося аж під Пір'є Велике.

   Без особливих пригод добрався до Лостунського перевалу. Тут знаходиться будиночок прикордонників, потужний потік та 2 шлагбауми. Кажуть, їх тільки кілька днів тому поставили. Повернув на кляузу Лостун через урочище Чорний Грунь. Дорога також затоплена, а ще тут почали масово траплятися сліди кабанів, вовків, оленів та ведмедя. Кажуть, саме кляуза Лостун постраждала від повені 2008 найменше. Хоча за рівнем збереження я б надав першість Балтагорі. Також можна було спуститися на кляузу Лостунець, та час уже піджимав.

   Мені розповіли лісничі, що повені на Черемоші траплялися приблизно раз на 40 років. В 1927, 1969 та от ця, в 2008. Ще є згадки про 1736 та 1832 роки. Причиною визначили надмірні вирубки лісів (якраз в 1968 вирубали особливо масово) та "самоочищення" ріки. Накопичуються завали з дерев, наноситься мул, камінці. Рівень води поступово піднімається, а потім під час сильних дощів це все прориває.

   Далі пішов на полонину та гору Лостун. Гора Лостун дуже цікава - тут збереглися згадки про Першу світову війну, а також велося добування руди. Дуже багато горбків та траншей - якраз укріплення з часів тієї війни. Знайшов і кілька штолень. Камінець летить секунди дві і плюхається в воду - штольня підтоплена. Також на Лостуні є симпатичне маленьке озерце. Загалом, одне з найприємніших місць походу, відчуття спокою та блаженства.

   Надвечір дійшов до полонини Попадя, де є будиночок працівників НПП. Тут в мене вперше з часів перевалу Семенчук зловило мобільний зв'язок. Він є не всюди на полонині, треба спуститися трохи донизу по стежці.

   Наступним пунктом моєї подорожі були Альбини - гора, полонина, урочище. Шлях туди з полонини Попадя переважно рівний. дуже багато різноманітних рослин, я вкрай рідко бачив аж таке розмаїття. Все цвіте і пахне.

   В цьому районі знаходиться цікава невелика печерка. Подейкують, що то був ведмежий барліг. Наразі ведмідь там давно не з'являвся, шерсті чи якихось інших слідів перебування не збереглося. Зате всередині був череп і кістки, які колись належали молодій теличці. Можливо, ведмідь тут і не зимував, а використав як тимчасову схованку. Зазвичай місьо йде на зимівлю в Румунію. В урочищі Альбин знову зустрівся з Черемошем.

   Зробивши невеликий крюк вийшов на полонину Мількову і траверс Чивчина. Чивчинські і Гринявські гори, незважаючи на близьке розташування, мають різне геологічне походження. Якраз на Чивчині є породи вулканічного походження. Знайшов і кілька маленьких печерок. Та без спорядження дослідити не вийшло. Неподалік перетину дороги на вершину та траверсу є хороше джерело. Тут же, на Чивчині, побачив другу за похід змію - самця мідянки, червоного кольору. Промайнула дуже швидко, сфоткати не встиг.

   На шляху від Чивчина запам'ятався стрімкий підйом та спуск на Велику Будийовську. Неподалік ще один пост прикордонників. Проминувши кілька полонин, вийшов на ще одну полонину Прелучний, назва популярна. Звідси починається спуск в третє малолюдне село - Буркут. Місця малоходжені, дорога заросла травою, проте легко вгадується. Після полонини шикарний ліс з акуратною грунтовкою, без слідів колісних засобів. І от після нього нарешті трапилися афини. Кажуть, цьогоріч в цих місцях сніг затримався, тому ягоди теж трохи затримуються, на 2-3 тижні. Перед самим Буркутом довгий стрімкий спуск. А на виході якась табличка про приватне мисливське господарство.

   Вчергове звозив рюкзак на історичну батьківщину. До речі, буркутська вода є не лише на власне Буркуті. Смак і вигляд також специфічні. За півтори години дійшов до Шибеного, попрощався з шикарними горами і якраз встиг на 14-00 на крейзі бас до Верховини.

   Що ж, похід виявився дуже насиченим враженнями. Я вельми щасливий і задоволений.

   Загальні моменти:

   - пройшов за 5 днів. Можна було б і швидше, та я люблю перечекати дощ.

   - користувався картою Чивчини-Гриняви від АССА, ділянка від Чивчина до Буркута є на карті Мармароси цього ж видавництва.

   - мобільний зв'язок (в мене київстар) ловило до перевалу Семенчук та місцями на полонині Попадя. Кажуть, ще є місце на Лостуні, я не пробував. Далі зв'язку не було, на Буркуті в тому числі, аж до Шибеного.

   - за вхід в НПП взяли 20 грн.

   - треба паспорт мати обов'язково, прикордонники перевіряли. І надіслати заяву.

   - хороші потужні джерела і ріки є майже всюди, за винятком ділянки від полонини Балтагора до повороту на кляузу Лостун. Там маленькі джерельця, пересихають, вода може бути практично стояча.

   - резинові чоботи рулять. На чисто воду підійдуть і шльопки, та по розбитих грунтовках я б в них йти не хотів.

   - в працівників НПП є сонячні батареї. Можна попроситися підзарядити телефони-навігатори-фотики.

   - полонини майже всі недіючі, колиби і стаї збереглися.


30.08.2017 5766 0
Коментарі (0)

17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

2427
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

19538
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1748
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1221 1
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2269
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3875

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

140

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2011

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

698

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1312
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

381
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

908
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24403
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

639
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

612
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

748
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1643
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

8053
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

492
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

782
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2057 4
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

739