За рік повномасштабної війни: як змінилися доходи мешканців західних областей

21% опитаних українців зазначають, що доходи їх родини після 24 лютого 2022 року значно зменшилися, 32% — що доходи дещо зменшилися.

Ще 36% відповіли, що доходи не змінилися, 5% — що вони дещо зросли, і 1% — що значно зросли.

Про це свідчать результати опитування, яке провела соціологічна служба Центру Разумкова, передає Фіртка.

На зменшення доходів рідше вказують жителі Західного регіону — тут 41% відповіли, що їх доходи значно або дещо знизилися. Частіше на це вказують ті респонденти, які якийсь час жили на території бойових дій або на території, що піддавалася артилерійським обстрілам (60%), ті, що під час війни вимушені були полишити місце свого проживання, але зараз повернулися додому (61,5%).

Крім того, рівень добробуту громадян істотно залежить від їх віку. Особливо низьким є добробут представників старшого покоління — 29% тих, кому 60 і більше років, зазначили, що їм не вистачає грошей навіть на необхідні продукти (в інших вікових групах — від 6% до 11%), а 50% — що грошей вистачає лише на харчування та на придбання необхідних недорогих речей (в інших вікових групах — від 35% до 45%).

Гірше, ніж загалом серед опитаних, оцінюють рівень добробуту своєї родини ті респонденти, які якийсь час жили на території бойових дій або на території, що піддавалася артилерійським обстрілам (так, серед них 16%, зазначили, що їм не вистачає грошей навіть на необхідні продукти, а 53% — що їм грошей вистачає лише на харчування та на придбання необхідних недорогих речей), ті, хто якийсь час жив на окупованій російськими військами території (відповідно 19% і 63,5%), ті, що під час війни вимушені були полишити місце свого проживання і переїхати в інше місце в межах України (відповідно 11% і 53%).

Джерела доходів. 40% респондентів вказали, що основним джерелом засобів існування для них є постійна робота, 24% — пенсія, 11% — доходи іншого члена (членів) сім’ї (чоловіка, дружини, батьків), 8% — тимчасова робота (чи підробітки), 5% — матеріальна допомога з різних джерел, 3% — доходи від бізнесу, 2% — попередні грошові заощадження, 1% — студентська стипендія, 1% — інші джерела.

Ті респонденти, що під час війни вимушені були полишити місце свого проживання, але зараз повернулися додому, частіше, ніж загалом по масиву опитаних, відповідають, що живуть користуючись з тимчасової роботи чи підробітків (15,5%), та користуючись з доходів інших членів родини (20%).

Респонденти, які під час війни виїжджали за кордон, але на час проведення опитування вже повернулися в Україну, значно частіше, ніж загалом по масиву опитаних, відповідають, що живуть користуючись з доходів інших членів родини (29,5%), а також — користуючись з тимчасової роботи (15%), і рідше — що головним джерелом їх доходів є постійна робота (30,5%) та пенсія (7%).

Ті, кому довелося деякий час прожити на тимчасово окупованій території, рідше відповідають, що основним джерелом їх доходів є постійна робота (22%). Це ж само стосується і тих, хто якийсь час жив на території бойових дій або на території, що піддавалася артилерійським обстрілам (32,5%), зате дещо частіше за інших вони називають як основне джерело доходу матеріальну допомогу (9%).

Водночас 35,5% респондентів, оцінюючи зміни в режимі їх роботи після 24 лютого 2022 року, зазначили, що жодних змін не відбулося (працюють як і раніше), 6% — що повністю або частково перейшли на дистанційну роботу з повним збереженням заробітної плати, 3% повністю або частково перейшли на дистанційну роботу з частковим збереженням заробітної плати, 1% пішли у повністю оплачувану тривалу відпустку, 1% — у частково оплачувану відпустку, 3% не мали роботи до 24 лютого 2022 року, але зараз мають роботу.

Ще 7% респондентів відповіли, що втратили роботу (ще 1% — що пішли у неоплачувану відпустку), 29% — що як не працювали чи не мали роботи до війни, так не мають і зараз (сюди відносяться як пенсіонери, так і безробітні, домогосподарки, студенти, непрацездатні).

Частіше відповідають, що працюють як і раніше, жителі Західного (45%) і Центрального (39%) регіонів, тоді як у Південному регіоні — лише 15%, у Східному — лише 25% респондентів. Втратили роботу 14% жителів Східного регіону, 10% — Південного, 6% — Центрального регіону і 4% — жителів Західного регіону.

Ті респонденти, які що під час війни вимушені були полишити місце свого проживання і переїхати в інше місце в межах України, рідше, ніж загалом по масиву опитаних, відповідають, що працюють, як і раніше (27%), це ж само стосується і тих, хто змінював місце проживання, але вже повернувся додому (24%), тих, хто деякий час провів закордоном (23%), тих, хто якийсь час жив на території бойових дій або на території, що піддавалася артилерійським обстрілам (27%), тих, кому довелося деякий час прожити на тимчасово окупованій території (16%).

Зазначимо, що тим респондентам, які мали роботу як до початку війни, так і мають зараз, ставили запитання, як змінилася їх зарплата після 24 лютого 2022 року. 45% представників цієї групи відповіли, що вона не змінилася, майже стільки ж (43%) — що вона зменшилася, і лише 8% — що вона збільшилася.


Довідково: опитування методом face-to-face проводили у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві.

У Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії.

Опитали 2 020 респондентів віком від 18 років з 22 лютого по 1 березня 2023 року.

Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Єдине, що нас «єднає» з ворогом. Чому мова на часі?

Війна: як пережити смерть рідних


Коментарі ()

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

917
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1166
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1088
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3223
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2039
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3216

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

739

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1073

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1154

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2444
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6047
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6073
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29800
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

632
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1504
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1720
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23940
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16442
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

761
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1432
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1706
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2700