За рік повномасштабної війни: як змінилися доходи мешканців західних областей

21% опитаних українців зазначають, що доходи їх родини після 24 лютого 2022 року значно зменшилися, 32% — що доходи дещо зменшилися.

Ще 36% відповіли, що доходи не змінилися, 5% — що вони дещо зросли, і 1% — що значно зросли.

Про це свідчать результати опитування, яке провела соціологічна служба Центру Разумкова, передає Фіртка.

На зменшення доходів рідше вказують жителі Західного регіону — тут 41% відповіли, що їх доходи значно або дещо знизилися. Частіше на це вказують ті респонденти, які якийсь час жили на території бойових дій або на території, що піддавалася артилерійським обстрілам (60%), ті, що під час війни вимушені були полишити місце свого проживання, але зараз повернулися додому (61,5%).

Крім того, рівень добробуту громадян істотно залежить від їх віку. Особливо низьким є добробут представників старшого покоління — 29% тих, кому 60 і більше років, зазначили, що їм не вистачає грошей навіть на необхідні продукти (в інших вікових групах — від 6% до 11%), а 50% — що грошей вистачає лише на харчування та на придбання необхідних недорогих речей (в інших вікових групах — від 35% до 45%).

Гірше, ніж загалом серед опитаних, оцінюють рівень добробуту своєї родини ті респонденти, які якийсь час жили на території бойових дій або на території, що піддавалася артилерійським обстрілам (так, серед них 16%, зазначили, що їм не вистачає грошей навіть на необхідні продукти, а 53% — що їм грошей вистачає лише на харчування та на придбання необхідних недорогих речей), ті, хто якийсь час жив на окупованій російськими військами території (відповідно 19% і 63,5%), ті, що під час війни вимушені були полишити місце свого проживання і переїхати в інше місце в межах України (відповідно 11% і 53%).

Джерела доходів. 40% респондентів вказали, що основним джерелом засобів існування для них є постійна робота, 24% — пенсія, 11% — доходи іншого члена (членів) сім’ї (чоловіка, дружини, батьків), 8% — тимчасова робота (чи підробітки), 5% — матеріальна допомога з різних джерел, 3% — доходи від бізнесу, 2% — попередні грошові заощадження, 1% — студентська стипендія, 1% — інші джерела.

Ті респонденти, що під час війни вимушені були полишити місце свого проживання, але зараз повернулися додому, частіше, ніж загалом по масиву опитаних, відповідають, що живуть користуючись з тимчасової роботи чи підробітків (15,5%), та користуючись з доходів інших членів родини (20%).

Респонденти, які під час війни виїжджали за кордон, але на час проведення опитування вже повернулися в Україну, значно частіше, ніж загалом по масиву опитаних, відповідають, що живуть користуючись з доходів інших членів родини (29,5%), а також — користуючись з тимчасової роботи (15%), і рідше — що головним джерелом їх доходів є постійна робота (30,5%) та пенсія (7%).

Ті, кому довелося деякий час прожити на тимчасово окупованій території, рідше відповідають, що основним джерелом їх доходів є постійна робота (22%). Це ж само стосується і тих, хто якийсь час жив на території бойових дій або на території, що піддавалася артилерійським обстрілам (32,5%), зате дещо частіше за інших вони називають як основне джерело доходу матеріальну допомогу (9%).

Водночас 35,5% респондентів, оцінюючи зміни в режимі їх роботи після 24 лютого 2022 року, зазначили, що жодних змін не відбулося (працюють як і раніше), 6% — що повністю або частково перейшли на дистанційну роботу з повним збереженням заробітної плати, 3% повністю або частково перейшли на дистанційну роботу з частковим збереженням заробітної плати, 1% пішли у повністю оплачувану тривалу відпустку, 1% — у частково оплачувану відпустку, 3% не мали роботи до 24 лютого 2022 року, але зараз мають роботу.

Ще 7% респондентів відповіли, що втратили роботу (ще 1% — що пішли у неоплачувану відпустку), 29% — що як не працювали чи не мали роботи до війни, так не мають і зараз (сюди відносяться як пенсіонери, так і безробітні, домогосподарки, студенти, непрацездатні).

Частіше відповідають, що працюють як і раніше, жителі Західного (45%) і Центрального (39%) регіонів, тоді як у Південному регіоні — лише 15%, у Східному — лише 25% респондентів. Втратили роботу 14% жителів Східного регіону, 10% — Південного, 6% — Центрального регіону і 4% — жителів Західного регіону.

Ті респонденти, які що під час війни вимушені були полишити місце свого проживання і переїхати в інше місце в межах України, рідше, ніж загалом по масиву опитаних, відповідають, що працюють, як і раніше (27%), це ж само стосується і тих, хто змінював місце проживання, але вже повернувся додому (24%), тих, хто деякий час провів закордоном (23%), тих, хто якийсь час жив на території бойових дій або на території, що піддавалася артилерійським обстрілам (27%), тих, кому довелося деякий час прожити на тимчасово окупованій території (16%).

Зазначимо, що тим респондентам, які мали роботу як до початку війни, так і мають зараз, ставили запитання, як змінилася їх зарплата після 24 лютого 2022 року. 45% представників цієї групи відповіли, що вона не змінилася, майже стільки ж (43%) — що вона зменшилася, і лише 8% — що вона збільшилася.


Довідково: опитування методом face-to-face проводили у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві.

У Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії.

Опитали 2 020 респондентів віком від 18 років з 22 лютого по 1 березня 2023 року.

Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Єдине, що нас «єднає» з ворогом. Чому мова на часі?

Війна: як пережити смерть рідних


Коментарі ()

06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

9605
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

2020
26.12.2025
Анастасія Батюк

Директор фірми привласнив бюджетні мільйони на ремонті спортивної бази «Заросляк», і це не єдиний випадок посягання на кошти платників податків в області.

12714
23.12.2025
Вікторія Матіїв

«Його знали як життєрадісного, позитивного «живчика». Що б не траплялося, він казав: «Все буде добре». Він любив життя і дуже хотів жити», — пригадує Олена Прокопишин свого чоловіка, полеглого військовослужбовця Миколу Прокопишина.

23072
21.12.2025
Тетяна Ткаченко

Прикарпатка Юлія Каллай до повномасштабного вторгнення працювала в Україні та за кордоном, але війна змінила її життя. Дівчина обрала службу на фронті як операторка БпЛА, ризикуючи власним життям заради захисту країни.  

5191
17.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

2490

Потішився тому, як Кемерон наклав біблійну історію про Авраама, що приносить в жертву сина, на культ Богині Ейви та засумував, що сценарій й далі обертається навколо ідеологем та фетишів світу, якого вже не існує.

260

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

298

Одного американського мільярдера запитали колись, що б він передав та рекомендував своїм двом донькам. Його відповідь була доволі банальною, але з небанальним кінцем – окрім освіти, зв’язків і здоров’я він зазначив і вивчення китайської мови.

1230

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

1153
07.01.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

7290
02.01.2026

Зима – це час, коли наш організм потребує тепла, енергії та поживних речовин, щоб впоратися з холодом.   

7766
27.12.2025

Свята позаду, але якщо відчуття важкості, здуття та втоми залишилися — це нормально після кількох днів святкових застіль.  

6382
05.01.2026

Християни відзначають Другий Святвечір п’ятого січня, перед святом Богоявлення.

1041
01.01.2026

Четвертого січня мешканців Івано-Франківщини запрошують на прощу-відпуст до Погінського монастиря.  

795
26.12.2025

У Космачі 25 грудня парафіян храму Святих апостолів Петра і Павла не пустили на різдвяне богослужіння. 

3803 1
24.12.2025

Водночас лише 18 релігійних установ з майже восьми тисяч відкрито декларують свою приналежність.

3234
04.01.2026

Третій фільм із франшизи «Аватар» — «Аватар: Вогонь та попіл» подолав позначку $1 млрд у світовому прокаті.

318
03.01.2026

Ще за день до оголошення про перехід Кирила Буданова «на іншу роботу» практично всі інсайдери, які завжди «точно знають» всі розклади в коридорах влади пророкували крісло керівника Офісу Президента маловідомому чиновнику Владиславу Власюку, уповноваженому із санкційної політики.  

1132
24.12.2025

Президент Володимир Зеленський уперше представив версію документа на 20 пунктів між США, Європою, Україною та РФ та назвав його «базовим документом про закінчення війни».

1427
21.12.2025

Саміт (зібрання керівників країн) ЄС, що відбувся у Брюсселі 18–19 грудня, був драматичним, непрогнозованим, навіть хаотичним, але завершився для України з найкращим результатом.  

1643
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

1819