10 днів минуло з дня загибелі Юрія Барана. Снайперська куля забрала життя біля Амвросіївки. Нині без нього – жінка та двоє дітей. Дружина Марія – досі не вірить у те, що сталося. Каже, чоловік сниться їй щоночі.
Але навіть у сні вона розуміє – її Юрко вже ніколи не буде поруч. Марія і ще 14 родичів загиблого у траурному вбранні – колір смутку. Їх об”єднює одне горе – втрата. Хтось залишився без чоловіка та батька, інші – без сина, деякі – без брата. Усі 15-ро родин загиблих прикарпатських військовослужбовців отримали матеріальну допомогу. Громада з Естонії зібрала понад 7 тисяч євро або 118 тисяч гривень.
Родини отримали по 7 тисяч 600 гривень кожна. Однак, крім матеріальної, їм потрібна духовна підтримка, кажуть душпастирі. І водночас впевнені: смерть вояків – не даремна.
Нині ще 423 родини Прикарпаття – в очікуванні і в тривозі. Адже саме стільки вояків перебувають в зоні АТО. В ОДА запевняють: їхньому життю нічого не загрожує. Батальйон передислокували. Єдине питання – його доукомплектація. Не вистачає 18-ро вояків.
Основне забезпечити ефективне, високоякісне професійне управління батальйоном, каже очільник області. Натомість ті, хто вже втратив своїх героїв дотепер живуть в страху перед майбутнім.
15-ро родин загиблих прикарпатців повернуться додому. Однак, на порозі у їх вже ніколи не зустрінуть та не обіймуть сильні чоловічі руки.
Дотепер не визначено чи отримають бійці АТО статус “героїв”, наразі відомо, їхні родини будуть вважатися такими , що втратили рідних під час бойових дій, інформує Вежа.
