З металопластиковими вікнами та хрестами з нержавійки може зустріти свій двохсотлітній ювілей церква у селі Кричка, що на Прикарпатті.
У червні цього року парафіяни вирішили відремонтувати храм своїми силами на свій смак, проте не врахували те, що це пам’ятка архітектури місцевого значення, пише Фіртка з посиланням на Суспільне.
"Церкві - 200 років. У 1820-му році її перенесли в Кричку. Одні кажуть, що із Солотвина, інші - з Маняви", - розповідає Суспільному архітектор Андрій Савчук.
Чоловік досліджує сучасну дерев’яну рекреаційну архітектуру Карпат та займається сакральною архітектурою.
Церква в Кричці належить до пам’яток культурної спадщини місцевого значення.
Андрій Савчук каже, щоб відреставрувати цей храм, потрібна проєктно-кошторисна документація. Роботи повинні проводити відповідні спеціалісти.
"Всі пішли їм (жителям Крички - ред.) на компроміс, і районна влада в тому числі, дозволивши почати ремонт без документів. Адже виготовити такий проєкт дорого", - продовжує архітектор.
Тож ремонтом церкви зайнялися парафіяни, зокрема, голова релігійної комісії, староста церкви, майстри. Люди, яких найняли віряни, познімали старі ковані 200-літні хрести, мотивуючи тим, що вони всі різні.
"Вони змінили форму маківки храму, зробили чисто таку москоську, нетрадиційну для нашої сакральної архітектури. Новий купол зробили нормально, розібрали старий, зняли бляху, і ніби все починалося добре. Але наступні частини покрівлі майстри криють по старій блясі", - каже Андрій Савчук.
І додає, що це призведе до додаткового навантаження на будівлю. Архітектор запевняє, що через рік-два дах дасть просадку, і є ймовірність протікання.
У церкві встановлять металопластикові вікна. Спочатку віряни запевняли, що лише три у восьмикутному барабані, щоб туди ніхто не ліз. Проте, за словами Андрія Савчука, є інформація, що такі вікна поставлять всюди.
"Там взагалі спочатку мова йшла про металевий сайдинг на стіни. Ми криком кричали, бо то гаражі та автомийки ним обшивають. Потім були звернення і від районної ради. Люди запевнили, що все робитимуть, як має бути. Проте, приїхавши в село, ми побачили, що нічого не змінилося, продовжують як-небудь робити. Ставлять нові хрести з нержавійки, старі валяються попід церкву, нікому вони не треба", - розповідає чоловік.
Церква знаходиться в державній власності, але в користуванні громади. Будь-які дії фізичних чи юридичних осіб, які можуть спричинити руйнування цього храму, є протиправними.
