Прем'єр Володимир Путін підтримував екс-прем'єра Юлію Тимошенко, однак відмовився від цього на прохання президента Дмитра Медведєва та став на бік президента Віктора Януковича.
Про це йдеться у аналітичній переписці між агентами розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, яку оприлюднив сайт WikiLeaks.
Лист написаний 14 вересня 2011 року та підписаний старшим аналітиком з питань Євразії Лорен Гудріч. В адресі автора листа значиться Рева Бала, яка у Stratfor є директором з аналізу.
"Ви вже трохи знаєте цю історію. Путін ніколи не хотів, щоб Янукович був при владі без противаги, щоб тримати його в узді. Путін знав, що Янукович міг мати абсолютно більшість, але хотів закріпити роль Кремля у Києві", - пише автор.
"Він хотів, щоб це була Тимошенко. Не тому, що вона проросійська, а тому що з усіх топових політиків її легше за все купити. Звичайно, це і було її проблемою, коли її арештували", - йдеться у листі.
"Але Медведєву ніколи не подобалась Тимошенко, переважно тому, що вона ніколи його не поважала під час зустрічей і мала справу лише з Путіним", - пише аналітик.
"Медведєв вирішив, що Тимошенко не можна давати владу. Тому він домовився з Путіним. Медведєв пообіцяв, що триматиме Януковича в узді, якщо Путін припинить підтримку Тимошенко. Путін погодився в обмін на те, що саме він складе список нових українців, які мали прийти до влади в СБУ, армію, міністерства", - йдеться у листі.
"Тож, коли Тимошенко і Янукович з'явились у Москві наприкінці 2009 року, тандем приватно повідомив новину Януковичу, що вони припиняють підтримку Тимошенко, якщо Янукович погодиться на список вимог. Звичайно Янукович за це зачепився", - пише аналітик.
"Тепер, коли Янукович поводиться погано, Путін змусив Медведєва це вирішити. Це як тест Медведєву. От чому вся критика лунає з боку Медведєва, а не Путіна. Питання в тому, які важелі використовуватиме Медведєв, щоб утримати Януковича в узді", - йдеться у листі.
Як відомо, після оприлюднення переписки розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, її голова Джордж Фрідман назвав незаконною публікацію цих документів.
До того ж, Фрідман зазначив, що оприлюднені матеріали можуть бути фальшивками або трактованими неправильно.
При цьому він не захотів ні підтверджувати, ні спростовувати достовірність оприлюднених фрагментів листування.
