Ще в радянські часи він був видатним правозахисником. Якось поставив у ленінградському універмазі кілька додаткових кас й зняв виручку за день.
Разом з Кетовані був автором першого на терені колишнього СРСР воєнного перевороту - вони повалили перзидента Грузії Гамсахурдіа.
Джаба був кримінальним авторитетом, створив і очолив фласну феодальну дружину "Мхедріоні", яка певний час конкурувала з поліцією за контроль шляхів й незаконних податків. Привів до влади Шеварнадзе, який його згодом ув'язнив.
Вся Сванетія була у захваті від нього. Написані ним п'єси досі ставляться у театрах, а найголовніше - він подарував мені шаблю.
У своїй дотепній книжці "Герменевтика і театр", яку написав під час останнього ув'язнення, він цитує проф. Данелія - інтерпретатора й перекладача Арістотеля на грузинську:
"вихід глядача з власного "я", зруйнування тісних стін свого емпіричного "я" й злиття з великим океаном людства ( на грунті типізації - Дж.І.) - ось що є трагічний катарсис за Аристотелем".
Алілуйя, браття і сестри! - особистість найсильніше проявляється через втечу. І через діалектичну втечу від себе, від власної особистості. "Людина - те, що має бути подолане", - казав Ніцше, хоча це міг би сказати й Христос, позаяк Він це робив.
Чим більше особистість зрікається себе, тим більшою вона стає.
