Врятувати Черемош


Горяни, екологи та просто небайдужі люди виступають проти будівництва малих гідроелектростанцій на карпатських ріках. Активісти об’єдналися в громадську ініціативу «Врятувати Черемош».


За словами начальника начальник управління паливно-енергетичного комплексу, ефективного використання енергетичних і мінерально-сировинних ресурсів Івано-Франківської ОДА Вадима Козленка, за розрахунками, на Прикарпатті протягом п’яти років можна побудувати 60 міні-ГЕС потужністю 65 мегават.


«Наразі в області діють три малі ГЕС. Це Снятинська ГЕС, яка була відновлена, Промінівська ГЕС у Верховинському районі збудована в 2009 році, і Золотолипська ГЕС в Тлумацькому районі, яка в грудні минулого року була відновлена, - говорить Вадим Козленко. – Будуються зараз три ГЕС – у Верховинському районі Дзембронська ГЕС, Промінівська ГЕС №2 і Голошинська ГЕС».

 

Проте Дзембровська ГЕС вже не буде запущена. Нещодавно жителі сіл Красник та Бистрець, що на Верховинщині, забронили подібне будівництво. Громада цих сіл на громадських слуханнях із приводу будівництва міні-ГЕС одноголосно проголосували проти їх будівництва. Місцеві мешканці та екологи впевнені, що така гідроенергетика завдасть шкоди місцевій річечці Дземброні та екосистемі зокрема.


«Карпати на даний момент є унікальним регіоном не тільки в Україні, а й в контексті всієї Європи. Це визнається таким міжнародним документом як Карпатська конвенція. Тому що мало де  в інших місцях Європи збереглася така сама незаймана природа, такі унікальні природні комплекси, такий туристичний потенціал як в Українських Карпатах, - переконує Анатолій Павелко, представник організації «Бюро екологічних розслідувань» та член громадської ініціативи «Врятувати Черемош».


На думку еколога, потрібно провести дуже ґрунтовне вивчення питання: яку кількість електростанцій можна будувати в Карпатах без шкоди екосистемі, на яких ділянках можна це робити без шкоди для довкілля, без шкоди для місцевого населення і інших сфер господарства які розвинуті на даних територіях або потенційно можуть бути розвинуті.


«Необхідно враховувати природньоохоронну складову, - продовжує Анатолій Павелко. – На Прикарпатті багато річок, на яких хочуть будувати ГЕС, де фіксуються червонокнижні види риб. І будь-яка діяльність, яка може призвести до їхнього знищення, або знищення середовища їхнього існування, прямо заборонена законом. Більше того, якщо в річці, або в будь-якій іншій водоймі знаходиться вид риб, які занесені до Червоної Книги,  то такі території є першочерговими територіями для того, щоби їх занести до природно-заповідного фонду. Тобто, щоби це якось охоронялося, а не будувалися електростанції, які їх руйнують».


Направду, на Івано-Франківщині офіційно розробленого документу з аргументацією доцільності будівництва гідроелектростанцій на тому чи нішому місці поки що немає. А дозвіл на будівництво ГЕС дає безпосередньо сільська рада, територією якої зацікавився інвестор. Проте тут може бути вигода і для селян. «Якщо будується електростанція, мешканці можуть укласти угоду про співпрацю, - пояснює начальник управління паливно-енергетичного комплексу, ефективного використання енергетичних і мінерально-сировинних ресурсів Вадим Козленко, - По друге, вони (інвестори – авт.) прокладають шляхи, по третє – будуваництво ГЕС йде повністю з будівництвом берегоукріплення».


Тож будувати, чи не будувати – компетенція сільської влади. Але як наголошують активісти громадської ініціативи «Врятувати Черемош», перш за все потрібно убезпечити навколишнє середовище від можливих небезпек. «Чорний Черемош – гідроекологічний заказник місцевого значення. Згідно з документами, будь-які роботи, які можуть призвести до порушення гідроекологічного режиму цієї річки заборонено. Коли ГЕС будують на самому Черемоші чи на притоках – зміниться гідро екологічний режим, чи ні? – запитує еколог Анатолій Павелк, -  Якість води зміниться, швидкість течії зміниться. А зараз Чорний Черемош вважається річкою з найбільшими перспективами для бізнесу з точки зроку енергетичного використання. Ріки перетворюються на текий собі ресурс виробництва електроенергії і для того, щоби хтось виробив енергію і поклав собі в кишеню гроші».

 

Володимир Кушніренко


Коментарі (4)

ВибийЗуб 2012.02.08, 11:44
От коли зійдуть сніги цьогорічні, а їх нападало о як багато. Попливуть прибережні до Черемошу села. Цікаво хто тоді рятуватиме активістів організації «Врятувати Черемош», які відмовили людей будувати ГЕС разом з комплексом протипаводкових заходів?..P.S. І в цій на перший погляд безневинній екологічній ініціативі вбачається волосата рука тої влади, що зараз називає опозицією і не може розраховувати на "прихватизацію" ГЕС,щоб як пише автор "бабки у кишеню" ставити.
ВставЗуб 2012.02.09, 09:54
Основною причиною погіршення якості води та екологічного стану річок є відсутність СТОКУ, тобто необхідних санітарних витрат води. Воду заберуть в труби, і як такої ТЕЧІЇ води в річці не буде. А це є погіршення екологічного стану даної річки.
верховинка 2012.02.11, 08:29
Шановний пане,Вибий Зуб,ви напевно маєте свої інтереси від будівництва цих ГЕС-убивць наших Карпат,бо інакше б не писали таких дурниць.Сніги в Карпатах випадають щороку і ще й набагато більші, але не поплили ще ні разу села від цього.Пливуть від неправильних забудов від хижацького винищення лісу,від загарбницького втручання всіх зайд у наші Карпати.Бо вони не люблять свою землю,а думають,що рахунок в банку для них гарантія життя вічного.Не дайте себе обдурити Верховинці."бабки в кишені"якраз і ставлять ті ,що хочуть знищити наш чарівний Черемош отими вбивцями що називається ГЕС !!!!!
Андрій 2013.02.03, 12:02
Цілком вірно, ефективність від цих ГЕС буде мінімальною, оскільки більшу частину року в гірських річках мало води, а от шкода довкіллю буде колосальною. Люди добрі, та не можна все переводити на бізнес, вже і так загадили нашу замлю, далі нікуди, а вам все мало і мало.
18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

512
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

446
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1722
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1433
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1394 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1267

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

492

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

541

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

780

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1842
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

217
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1266
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

749
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

206
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1434
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1016
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1579 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

394
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

563
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1221
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1532
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1028