Восени вийде нова книга Юрія Андруховича

Публікації

«Безвісти — це дуже важкий стан. Ти живеш і не живеш одночасно»: дружина полеглого воїна Віталія Олійника про 456 днів пошуків і життя після втрати

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2463

Дефіцит робітників, тисячі вакансій, мігранти з Індії та відтік кадрів: як війна змінила ринок праці Івано-Франківщини

26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1314

«Я відходив пів року. Щоранку під гімн України вставав і плакав»: історія ветерана Юрія Довгана, який добровольцем пішов на війну

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки.

2620

Захист дітей чи легалізація порно? Що насправді приховує законопроєкт №15294?

16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1704

Кити і паразити: чому найбільший промисловець країни-бензоколонки заговорив про катастрофу?

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1784

Удень — психологиня у шпиталі, увечері — акторка на сцені: Ірина Онищук про театр, війну і силу людської підтримки

07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2224

Коментарі (12)

Коментар

Ваше ім'я

Ваш email

Введіть код з картинки

ЧИтатєль 2011.04.20, 13:33

Цей шоу-мен Андрухович, що косить під "морального" авторитета вже нікому не цікавий. Інша справа Прохасько. Прохасько - лідер по моральності, Єшкілєв - по інтелекту, Іздрик - по замолотах, а Андрухович - по "політичних заявах". Опустився вже - далі нема куда. Забронзовів по самі ....

андрій 2011.04.20, 13:50

Цікаво, а як це по інтелекту? письменник може бути лідером по творах, інтелект він же є також і у простих громадян. Чи це таке виправання бо чтиво більш менш пристойне у "інтелектуала" поки що ніяк не виходить.

Читатєль 2011.04.20, 14:02

Ну чого, в цьому році два нових романи в інтелектуала нашого виходять (а один вже нібито і вийшов) і ще два чи три перевидаються. Значить є попит. Але він десь тут є недалеко, то хай би покоментував....)) А!!! І "Метафізика Карпат" в січні здається вийшла - ще одна книга. Люди працюють, а не булькають і співають не вміючи.

читачеві 2011.04.20, 14:22

Ну знаєте, два романа виходить - це ще не показник чогось, звичайно радує за франківських письменників, але наприклад творіння-детектив-містика про Пінзеля, давненька така книжечка, зовсім не вразила і не тільки мене. Метафізика Карпат порадувала, звичайна на вигляд зате досить змістовна та цікава по вмісту, тут +, та тільки з цим до Андруховича ще дуже далеко. Єдине неправильно це протиставляти митців як ви це зробили, це якось тупо чи що...

gbcfn'km 2011.04.20, 15:06

Андрухович за останні 10 років нічого путнього не написав. Московіада, Рекреації.... це було дуже давно - в минулому тисячолітті.))) А після цього - криза жанру.... Один тільки піар. В піарі успіхи безсумнівні, без слів. Прохасько найкращий.

Леся 2011.04.20, 15:21

А мені Втеча майстра Пінзеля сподобалася. До речі де її можна купити? Я шукала в Києві, в Львові - нема. В мене коліжанка з Лондона просить передати. Не можу знайти.

Лесі 2011.04.20, 15:31

У "Є" шукайте, але то смішно що ви її не може знайти для колєжанки з Лондона, тобто коментар підозрілий. Такі книжечки не шукають.

ще раз Лесі 2011.04.20, 15:37

"Жертва забутого Майстра" Євгенія Кононенко оце справді вражає, навіть хотілося продовження, читається на одному подиху. Пінзель у підземеллях Станіславова просто нудний та хаотичний.

Леся 2011.04.20, 15:41

В "Є" шукала. Немає. Щодо Євгенії Кононенко та її "Жертви", то вона в мене є. Почала навіть її читати. Але сил не вистачило дочитати, ну не змогла.. Кожному своє.

Леся 2011.04.20, 15:44

Ну не цікавлять мене банальні попсові простенькі (і жіночі) романи. Вибачайте.

Лесі 2011.04.20, 15:53

Якщо "Жертва забутого Майстра" жіночий попсовенький роман, то пробачте що тоді "втеча ..." ясно що у кожного свій смак, як і те що хто така "леся" :)

Ден 2011.04.20, 16:12

не сваріться. Євгенія Кононенко має свого читача - жіночок бальзаківського віку. їм, що Андрухович, що Єшкілєв з Іздриком - сатаністи-постмодерніст. А от Кононнко - це свій рідний жанр соціалістичного реалізму. Захопливий, трішки сопливий і, головне, зрозумілий!!!!!