Володимир Голубош: Ми маємо прикладати максимум зусиль, щоб кожна дитина почувала себе у безпеці

У Конституції України прописаний обов’язок батьків піклуватися про своїх неповнолітніх дітей та обов’язок дітей піклуватись про своїх непрацездатних батьків. Усі ми маємо прикладати максимум зусиль, щоб кожна дитина почувала себе у безпеці, дотримувались її права. Діти – одна з найбільш чисельних і вразливих верств суспільства, котра потребує особливої уваги з боку держави, зокрема щодо захисту їх прав і свобод, створення для них безпекового середовища.

Значна частка роботи в цьому напрямку відведена Національній поліції. Тож у розмові з начальником Головного управління Нацполіції в Івано-Франківській області полковником поліції, кандидатом юридичних наук Володимиром Голубошем ідеться як про правове забезпечення діяльності правоохоронців у цій сфері, так і результати та проблеми, що виникають у процесі  поліцейської практики, пише Фіртка.

Важливу роль у захисті безпеки, прав і свобод дітей відіграють правоохоронні органи, насамперед Національна поліція. Які завдання покладені на поліцейське  відомство та яка ситуація в цій сфері на Прикарпатті?

Серед пріоритетних завдань Національної поліції є формування безпекового середовища для дітей, усунення загроз учинення щодо них протиправних дій, дотримання кращих міжнародних стандартів безпеки та захисту прав дітей. Ця відповідальна функція покладається безпосередньо на підрозділи ювенальної превенції, від ефективності роботи яких залежить безпека, здоров’я і навіть життя дітей. Нещодавно ця служба відзначила своє 25-річчя. За цей час не раз змінювалися її назва та підпорядкування, але незмінними залишалися саме ці пріоритети.

Надання якісних поліцейських функцій передбачає такі напрями роботи працівників ювенальної превенції, як протидія булінгу, домашньому насильству стосовно дітей; розшук зниклих дітей (першочергові заходи); оперативне реагування на негативні виклики та асоціальні тенденції у дитячому середовищі; попередження випадків втягнення дітей у злочинну діяльність; виявлення та припинення правопорушень, учинених неповнолітніми; запобігання дитячій бездоглядності та інші.

На сьогодні в службі прикарпатської поліції, яка піклується про безпеку та щасливе майбутнє майже 280 тисяч дітей, працює чотири десятки офіцерів. Переконаний, що для кожного з них ця робота є своєрідним покликанням. Тому недарма наш колектив ювенальної превенції, який очолює підполковник поліції Алла Бойчук, перебуває на чільних позиціях серед інших підрозділів територіальних  органів української поліції.

Ювенальні поліцейські активно впроваджують новітні форми та методи роботи з дітьми. Зокрема, змінено акценти з каральних на відновні, заходи загальної та індивідуальної профілактики здійснюються із використанням інтерактивних методик, а також через залучення дітей до організованих форм дозвілля. Профілактичну роботу перенесено з приміщень відділів (відділень) поліції на територію навчальних закладів та за місцем проживання підлітків.

Якщо говорити про ситуацію з безпекою дітей,  то в цьому році на території області від кримінальних правопорушень потерпіли 72 дитини. Для порівняння: торік було зареєстровано 140 таких фактів.  Серед постраждалих –  22  малолітніх (у 2019-му – 49). Чотири дитини стали жертвами злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості, одна – від умисного тяжкого тілесного ушкодження, вісімнадцять постраждали внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Винні у вчиненні практично кожного злочину притягуються до кримінальної відповідальності. Звісно, хотілося, щоб таких випадків було якомога менше, і над цим працює поліція, не тільки ювенальна.

Нині часто спостерігаємо прояви девіантної поведінки неповнолітніх, тобто тієї, яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм. Які чинники найбільше впливають на поведінку сучасного підлітка?

Конформістська поведінка, основним принципом якої є «роби так, як роблять інші», найбільше властива саме підліткам, адже вони піддаються різного роду згубним впливам: тютюнопалінню, вживанню алкогольних напоїв і наркотиків, хуліганським проявам тощо.

Треба сказати, що на причини девіантної поведінки сучасної молоді впливає багато чинників: агресивне соціальне оточення, значна кількість відеоматеріалів зі сценами насилля, жорстокості, суїцидальні настрої, дитячий алкоголізм та ще велика кількість проблем, з якими стикаються неповнолітні.

Для попередження таких явищ слід залучати суспільні інституції, ключовою з яких є Церква. Жорсткою має бути і політика держави в інформаційному просторі, що несе загрози моральному здоров’ю підростаючого покоління.  Слід створювати відповідні кіберцентри, розробляти програмне забезпечення типу «СтопНаркотик», яке вже сьогодні успішно функціонує в нашій державі, що загалом допоможе відслідковувати та блокувати заборонену інформацію. Важливо на ранньому етапі виявляти схильності дитини до шкідливих звичок і девіантної поведінки та вчасно повідомляти батьків чи державні інституції для того, щоб попередити подальші негативні прояви. 

На сьогоднішній день на профілактичному обліку в прикарпатській поліції перебувають 73 підлітки, з яких 12 – дівчат. А з початку року неповнолітніми та за їх участю на території області скоєно 49 кримінальних правопорушень, що на 12,5 відсотка менше минулого року. Найбільш поширені з них – крадіжки (майже половина від усіх зареєстрованих), хуліганство, грабежі та злочини, пов’язані із наркотиками. Переважна більшість юних правопорушників – учні середніх навчальних закладів, студенти професійно-технічних училищ і ліцеїв. Виходячи з цього, ювенальні поліцейські планують заходи загальної та індивідуальної профілактики.

Одним із напрямів щодо попередження негативних явищ серед дітей є профілактично-роз’яснювальна робота. Працівники ювенальної превенції упродовж навчального року здійснюють виступи на правову тематику серед учнівської молоді, відвідують загальношкільні батьківські збори, проводять зустрічі з педагогічними колективами, спрямовані на попередження вживання дітьми алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів тощо.

З дітьми, які перебувають на профілактичному обліку, поліцейські проводять виховні бесіди за місцем проживання  та навчання, а також бесіди з їх батьками, з’ясовують умови проживання та виявляють чинники, які можуть негативно впливати на підлітка чи спонукати його до вчинення правопорушень.

Володимире Валентиновичу, як би Ви загалом охарактеризували стан батьківської опіки в сім’ях?

Безперечно, повний спектр прав дитини немислимий без повноцінної сім’ї. На жаль, сьогодні значна кількість молодих пар не може вжитися разом, справа доходить до розлучень, а заручниками у цих ситуаціях стають діти. Батьки повинні зробити усе можливе задля збереження сім’ї. Навіть якщо для цього необхідно піти на компроміс. Не заради себе – заради дітей. Тому головним завданням на цьому шляху є підтримка зусиль батьків у вихованні дітей, профілактика соціального сирітства тощо.

Досвідчені інспектори ювенальної превенції добре знають, що вирішити проблему дитини надзвичайно важко без розуміння та підтримки її рідних. Тому перш ніж виховувати дітей і сподіватися змін в їх поведінці, варто внести корективи у поведінку дорослих, які оточують неповнолітніх. Поліцейські, зі свого боку, роблять усе можливе для того, щоб вплинути на батьків у разі неналежного виховання дитини. Особлива увага у цій роботі прикута до дітей-сиріт та неповнолітніх, позбавлених батьківського піклування.

Пунктом 17 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено повноваження поліції щодо контролю за дотриманням вимог законів та інших нормативно-правових актів стосовно опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Такими повноваженнями наділені підрозділи ювенальної превенції, які займаються захистом прав та законних інтересів дітей та працюють, у межах своєї компетенції, над тим, щоб дитина не стала жертвою злочину, виховувалася у нормальних умовах та безпечному сімейному середовищі.

Сьогодні в нашій області на обліку в службі у справах дітей перебувають 1296 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Створено 78 прийомних сімей та 9 дитячих будинків сімейного типу, в яких виховуються 198 дітей. Ще 1735 сімей, які потрапили у складні життєві обставини, перебувають на обліку в соціальних службах.

З повідомлень у засобах масової інформації, а хтось із власного досвіду, знаємо про непоодинокі випадки домашнього насильства щодо дітей. Яким чином працівники прикарпатської поліції протидіють цьому негативному явищу?

З метою запобігання домашньому насильству та жорстокого поводження з дітьми ювенальні поліцейські спільно із працівниками служб у справах дітей, соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді здійснюють перевірки сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах та мають на вихованні дітей, а також тих, в яких учиняється домашнє насильство, зловживають спиртними напоями тощо. Крім того, в м. Івано-Франківську цілодобово чергує мобільна група поліції з протидії домашньому насильству, яка оперативно реагує на всі повідомлення про такі випадки.

У  цьому році ювенальні поліцейські відвідали понад чотириста сімей, що перебувають у складних життєвих обставинах, де раніше вчинялося насильство, батьки зловживають алкоголем. Вони перевіряють умови проживання дітей, з батьками та опікунами проводять профілактично-роз’яснювальну роботу щодо відповідального батьківства та належного виконання обов’язків із виховання  дитини. І вживають передбачені законодавством заходи реагування до тих батьків, які нехтують піклуванням про своїх дітей та їх вихованням.

Так, з початку цього року на батьків та осіб, що їх замінюють, ювенальні поліцейські склали більше пів тисячі протоколів про адміністративні правопорушення, матеріали адміністративних проваджень направлено на розгляд судів.

Варто зауважити, що, відповідно до чинного законодавства, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тягне за собою попередження або накладення штрафу від 850 до 5100 гривень.

Хочу наголосити, що працівники поліції не ставлять собі за мету будь-що покарати батьків, збайдужілих до потреб своїх дітей чи неспроможних забезпечити родинний затишок. Передусім ювенальні поліцейські намагаються спонукати дорослих турбуватися про своїх дітей, нерідко – бодай забезпечити елементарні умови для сну чи навчання, спробувати заради власних діток відмовитися від пристрасті до наркотиків чи алкоголю.

Зазвичай, факти невиконання батьками своїх обов’язків щодо виховання дітей працівники ювенальної превенції виявляють під час перевірок сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах та мають на вихованні дітей, які  систематично перевіряють спільно з працівниками служб у справах дітей, соціальних служб для сім’ї дітей та молоді. Нерідко такі випадки виявляють під час розгляду повідомлень громадян, зацікавлених служб та відомств.

За кожним фактом виявлення дітей без догляду, залишення їх батьками та дорослими у ситуації, яка може загрожувати їхньому життю та здоров’ю, поліція інформує зацікавлені служби та відомства для вжиття заходів реагування щодо захисту прав та законних інтересів цих дітей.

Чи має поліція достатньо повноважень та інструментів, щоб ефективно протидіяти домашньому насильству?

Нещодавно поліцейським ювенальної превенції дозволили проникати в житло особи без вмотивованого рішення суду у випадках насильства над дітьми. Відповідні зміни до Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції внесені наказом МВС у червні цього року.

Повноваження поліцейських у сфері запобігання та протидії домашньому насильству поширюються на випадки, коли особа, яка вчинила домашнє насильство, або особа, яка зазнала домашнього насильства чи стала свідком такого насильства, не досягла 18-річного віку. Відповідно до Інструкції, при отриманні повідомлення про вчинення домашнього насильства щодо дитини поліцейські проводять оцінку ризиків, за результатами якої може бути винесено терміновий заборонний припис, а також негайно інформують службу у справах дітей про виявлений факт насильства.

До проведення оцінки можуть залучатися інші суб'єкти виявлення або організації соціального захисту дітей у межах їх повноважень. Крім того, поліцейським ювенальної превенції дозволено проникати в житло особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням здійснення акту домашнього насильства, в разі безпосередньої небезпеки для життя або здоров’я потерпілої особи.

Нещодавно в Івано-Франківську відкрили кризову кімнату для постраждалих від домашнього насильства. Як повідомила голова громадської організації «Дом 48.24» Наталія Вишневецька, це перша така кімната на Прикарпатті.

Наскільки мені відомо, ідея відкрити кризову кімнату виникла під час співпраці цієї громадської організації з поліцією щодо запобігання домашньому насильству. Справа в тому, що коли поліцейські виїжджають на виклик, пов’язаний із домашнім насильством, то не завжди вдається вирішити ситуацію на місці, яка би унеможливила рецидив. Тобто існує ризик, що коли поліція поїде, насильник зможе знову вдатися до протиправних дій. Значить потерпілій особі, найчастіше – жінці з дітьми, потрібно якийсь час побути в безпечному місці. У цьому випадку в нагоді стане кризова кімната.

Її відкриття стало можливим завдяки реалізації гранту українсько-канадського проєкту. Це один із прикладів успішної співпраці поліції та громадськості, від якої виграють громадяни.

Останнім часом у світі та й в нашій державі прокотилася хвиля суїцидів серед дітей і молоді, спровокованих антисоціальними «квестами» в соціальних мережах. Яким чином можна боротися з цією бідою?

Як правило, про інформаційну безпеку неповнолітніх ведемо мову з огляду на нові загрози в соціальних мережах, які стали не лише основним джерелом спілкування, а й несуть у собі небезпечні тенденції та виклики суспільству. Справді, ми бачимо, якої актуальності набула проблема провокування в групах суїцидальних проявів серед неповнолітніх, навмисних самоушкоджень та інших ризиків життю дітей. На жаль, такі випадки були й у нашій області. Як правило, їх вчиняють неповнолітні віком від 14 до 17 років. Це, мабуть, найскладніший період у підлітковому віці.

Держава та її правоохоронні органи мають оперативно реагувати на ці загрози та  впроваджувати нові методи і підходи протидії цим викликам. Так, право на захист від інформаційних загроз міститься в Конвенції про права дитини. Але цього, вважаю, замало. Для убезпечення дітей від негативних загроз необхідно розробити законодавство, що регламентує відносини у сфері безпеки, та створити державну систему інформаційної безпеки, яка повинна включати в себе як державні органи, так і громадські організації.

Насамкінець, хотілося б дізнатися Вашу думку з приводу так званих ювенальних судів. 

Найперше відзначу, що в слідчих підрозділах поліції визначені працівники, які розслідують злочини, вчинені неповнолітніми, та стосовно них. Така спеціалізація необхідна, бо потребує від слідчих не лише суто професійних знань, а й розуміння психології дитини, особливостей її фізичного розвитку, виховного процесу тощо.  Тому й робота ювенальних судів чи суддів, які розглядають справи цієї категорії, повинна мати свою специфіку й вимагає спеціального підходу та фахової підготовки. Водночас і поліцейські, і прокурори, і судді, і працівники пенітенціарної системи, якщо йдеться про покарання в умовах перебування у виправній установі, мають зробити так, щоб не лише застосувати до неповнолітнього правопорушника норми законодавства, а й запобігти вчиненню ним повторного злочину.

В Україні давно ведуться дискусії про запровадження інституту ювенальної юстиції. В рамках реалізації міжнародних зобов’язань, зроблені окремі кроки на законодавчому рівні щодо покращення захисту прав дітей, які перебувають у конфлікті із законом, зокрема, схвалено Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, але цілісної системи наразі не вироблено. Важливо, і на цьому наполягають багато науковців і практиків, щоб політика держави в цій царині була виваженою й спрямованою не тільки на захист прав дітей, створення умов для їх всебічного розвитку, а й  підтримку родин з дітьми, збереження традиційних сімейних цінностей.