Віталій Жилак про критичне мислення, недоліки в освітній системі України та як перевіряти правдивість інформації

Віталій Жилак – співзасновник e-Com, маркетолог, керівник ГО «Освіта для нас». Займається просуванням різних проектів, надаючи перевагу інформаційно-просвітницьким, спеціалізується на копірайтингу та стратегічному маркетингу.

Критичне мислення – його пристрасть: у вільний час працює зі студентами й учнями. Віталій розповів Фіртці про сильні і слабкі сторони освітньої системи в нашій країні, а також про місце вміння мислити критично в сучасному світі.


Тренд неформальної освіти

За дослідженням Redwood Software 60% активностей у сучасних професіях можна автоматизувати. Передбачається, що на межі 20-их і 30-их років буде період, коли ВНЗ дадуть дипломи тим людям, для яких не передбачається фахової роботи. Проблема полягає в тому, що формальна освіта, звісно, потрібна, але вона в багатьох аспектах недостатньо гнучка.

"Почну з позитивного. Формальна освіта необхідна для фундаментальних наук: математики, фізики, хімії. Щоб дійти до того рівня, аби розуміти, наприклад, квантові обчисленнями або штучний інтелект, трьох місяців і сертифіката не достатньо. Але що стосується таких сфер, як менеджмент і маркетинг, де переважають комунікації, дуже часто знання, отримані за 5 років, уже не відповідають ринку. Те ж стосується безпосереднього кодування на певній мові програмування, наприклад PHP або Java. Якщо 5 років навчатися по якійсь програмі, за цей час мова зміниться, і необхідно дуже швидко отримувати додаткову освіту чи щось подібне", - каже Віталій.

Чому взагалі зараз неформальна освіта така короткотривала та настільки популярна? Бо її, за словами експерта, проводять практики – люди, котрі безпосередньо працюють у певній сфері, які можуть дійсно подати корисний досвід за місяць чи 3.

"Бо, на жаль, у сфері освіти є така річ: вивчилася людина на педагога, отримала якісь знання і, не маючи жодної практики, пішла вчителювати. Це не добре, бо діти далі масово приходять із питанням: «Де математика застосовується в реальному житті?» Вони не можуть цю відповідь отримати. Більшість із цих спеціалістів навіть не можуть сказати елементарного: «Подивися на свій смартфон. Його від купи пластику, металу та скла відрізняє якраз математика». Цим прикладом і подібними можна вже захопити. Ми навіть коли з дітьми працюємо, і в такій жартівливій формі щось проговорюємо, їм більше «заходить», тоді вони починають розуміти зміст предмета", - переконаний Віталій Жилак.

Другий недолік школи, який співзасновник e-Com дуже яскраво бачить – непредставленість творчих професій.

"Припустимо, motion designer (мультиплікація), монтаж, фотографія. Художня сфера чомусь від школи відділена. І в школі бракує спеціалістів, здатних відзначити художній талант дитини. Це дуже й дуже погано. Зараз на творчих професіях реально багато заробити можна. По суті, школа досі готує дітей до жаття в радянському суспільстві, де потрібні технарі, на виробництво, а різна творчість – це рюшечки. Дуже прикро", - наголошує маркетолог.

І третій недолік школи – вимога бути успішним у всіх предметах.

"Це абсурд. Тобто, вимагати бути відмінниками в науках і природничих, і гуманітарних, і конкурсах… Це треба припинити взагалі, бо з ким я не говорив із цих дітей, вони щось із списку обов’язково ненавидять. Просто їх змушують, бо треба бути круглим відмінником: «Як це так, ти не любиш історію?» чи: «Ти історик і не любиш математику? Хіба так можна? В тебе все має виходити.» Це нереально. Тобто, ось це наше бажання отримувати всесторонньо розвинутих дітей призводить до того, що діти вигорівші та всесторонньо недорозвинуті. Школа не дає можливості спеціалізуватися. Наприклад дівчинка чи хлопчик, захоплені біологією, хочуть розвиватися саме в цій сфері. Треба злізти їм з голови, хай у всьому іншому будуть середні оцінки, але ця дитина виявить себе в тому, що їй подобається. Це треба вибивати з голови вчителів і батьків особливо. Щоб вони відчепилися від дітей і дозволили їм бути успішними в чомусь одному, - наголошує Віталій. - В чому велика перевага саме неформальної освіти? Її можна збирати як мозаїку. Припустимо, дівчина Оля  подумала, що хоче займатися маркетингом, але почати з чогось простішого, наприклад копірайтингу. Позаймалась 3 місяці і розуміє, що вже може щось робити та навіть заробляти, при тому, що їй 17 років. Потім думає: «О, а додам я ще дизайн. Буду й малювати, й писати». Йде на курси графічного дизайну, відучилася, але зрозуміла, що це не її. Втратила 3 місяці. Тоді вона довчається ще, припустимо, на інтернет-маркетинг. Їй «зайшло», сподобалося працювати з аналітикою. А копірайтер + інтернет-маркетолог – це вже людина, що може 10 тисяч (гривень – ред.) у місяць мати, попри вік. Це дуже круто тому, що в усій цій історії ми бачимо, що вона втратила всього 3 місяці. Це не 5 років, коли на третьому курсі доходить, що спеціальність не твоя, але треба добивати, бо шкода не отримати диплом".

По суті, у формальній освіті проблема - це ускладненість процесу «перекидання» студента з одного напрямку на інші?

"Це був би дуже великий плюс, якби діти могли вчасно змінити свою спеціальність, коли зрозуміли та чітко усвідомили, вже без стороннього навіювання батьків чи ще когось, що вони хочуть займатися чимось іншим. Але наразі вища освіта цього не дає і в нас є дуже багато людей, що вивчилися на одне, а працюють зовсім в іншій сфері. Неформальна освіта дозволяє шматочками збирати свою компетенцію, при цьому багато не втрачаючи", - говорить Віталій Жилак. - Державі треба адаптуватися до того, що не лише дипломи, а й сертифікати неформальної освіти щось означають. Я бачу зараз таку тенденцію, що молоді спеціалісти, потрапляючи на державну роботу, застряють на одному місці на роки. Адже керівництву вигідніше просто експлуатувати молодого спеціаліста, який робитиме їхню роботу, щоб він залишався на низькій посаді та не прогресував. Я не зустрічав багато випадків, коли на державній роботі за 2-3 роки хтось зміг зрости до високого начальника. При тому, наприклад для IT-спеціаліста в Україні – це нормальна історія, бо там оцінюють твої вміння.

Як виникла ідея навчання критичному мисленню?

"Окремого предмету «Критичне мислення» в світі ще не існуєУ цей момент  я відчуваю романтизм своєї місії, я намагаюся цю річ поширити, показати на прикладах, що стається з людьми, якщо вони не мислять критично. Ми всі звикли брати приклад з Європи. Давайте в чомусь випереджати її. Багато нерозуміння. Доводиться довго працювати, щоб пояснити, в чому зміст моєї роботи. Тішуся, що я пов’язав своє життя ще й із маркетингом, бо це мене навчило все-таки знаходити підхід до людини, пояснювати цінність того, що я роблю. Але, насправді, спротив дуже великий. По суті, як сприймають критичне мислення? «Ти вказуєш людям, у що вірити». Я нічого не вказую, просто показую дійсність, - наголошує Жилак. - Зокрема, намагаюся ввести момент романтики: завдяки тому, що ми чітко сприймаємо обмеження цього світу, ми створюємо в ньому можливості; за рахунок того, що ми чітко вивчаємо його несправедливості, ми можемо зробити світ більш справедливим.

Як відрізнити правдиву інформацію від фейка?

- А все дуже просто:

  1. Перевіряємо наявність посилань. Чи є автор – людина, котра бере на себе відповідальність за сказане. Якщо стаття написана в дусі: «Вчені довели…», «Як давно всім відомо…» чи ще якісь загальні фрази – дуже ймовірно, що в такий спосіб будь-якою ціною додають вагу якійсь нісенітниці.
  2. Перевірити компетенцію автора. Чи працює він у тій сфері, про яку пише? Є математик на прізвище Фоменко, який мав заслуги в математиці, але творив абсолютну дурницю в історичних роботах. Отже, людина, з авторитетом в одній області, може бути повним профаном в іншій.
  3. Де опублікована інформація – в профільному чи непрофільному виданні. Скажімо, є технологічний ресурс. Там – скупчення спеціалістів, тож завідомо брехливий матеріал вони не просунуть.
  4. Посилання на інші дослідження. Їх може не бути, якщо це відкриття в новій сфері. У ХХ столітті багато хто не міг прийняти квантову фізику з тієї причини, що на квантовому рівні є безпричинні процеси – це важко прийняти інтуїтивно. Але з часом кванти почали відкривати по всіх лабораторіях світу, незалежно один від одного. Врешті решт, це довело, що квантова фізика – правдива. Цей критерій називається «Відтворюваність». Якщо якийсь факт є правдою, то його зможуть підтвердити різні експертні групи в різних точках Землі. Якщо якусь річ може підтвердити лише одна група в одній точці на планеті, то це фокус, а не факт.

"В соцмережах часто поширюється інформація, що ніяк не підтверджена. Але людям лінь «погуглити». Є такий мега-сервіс – Google Schcolar – це пошуковик серед наукових матеріалів. Багато ініціативи від людини не вимагається. Брехня до неймовірності крихка, вона лише створює враження такого твердого, незламного моноліту. А якщо підійти та стукнути по ній пальцем – вона розвалиться. Я закликаю всіх бути сміливими. Бережіть своє життя і поважайте свій мозок – перевіряйте інформацію, котру споживаєте", - підсумовує експерт.


28.10.2018 6709 1
Коментарі (1)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

352
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

423
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1684
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1409
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1363 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1244

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

444

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

527

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

764

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1815
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

194
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1253
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

738
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

191
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1421
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1003
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1554 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

374
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

520
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1208
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1509
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1016