Віталій Жилак про критичне мислення, недоліки в освітній системі України та як перевіряти правдивість інформації

Віталій Жилак – співзасновник e-Com, маркетолог, керівник ГО «Освіта для нас». Займається просуванням різних проектів, надаючи перевагу інформаційно-просвітницьким, спеціалізується на копірайтингу та стратегічному маркетингу.

Критичне мислення – його пристрасть: у вільний час працює зі студентами й учнями. Віталій розповів Фіртці про сильні і слабкі сторони освітньої системи в нашій країні, а також про місце вміння мислити критично в сучасному світі.


Тренд неформальної освіти

За дослідженням Redwood Software 60% активностей у сучасних професіях можна автоматизувати. Передбачається, що на межі 20-их і 30-их років буде період, коли ВНЗ дадуть дипломи тим людям, для яких не передбачається фахової роботи. Проблема полягає в тому, що формальна освіта, звісно, потрібна, але вона в багатьох аспектах недостатньо гнучка.

"Почну з позитивного. Формальна освіта необхідна для фундаментальних наук: математики, фізики, хімії. Щоб дійти до того рівня, аби розуміти, наприклад, квантові обчисленнями або штучний інтелект, трьох місяців і сертифіката не достатньо. Але що стосується таких сфер, як менеджмент і маркетинг, де переважають комунікації, дуже часто знання, отримані за 5 років, уже не відповідають ринку. Те ж стосується безпосереднього кодування на певній мові програмування, наприклад PHP або Java. Якщо 5 років навчатися по якійсь програмі, за цей час мова зміниться, і необхідно дуже швидко отримувати додаткову освіту чи щось подібне", - каже Віталій.

Чому взагалі зараз неформальна освіта така короткотривала та настільки популярна? Бо її, за словами експерта, проводять практики – люди, котрі безпосередньо працюють у певній сфері, які можуть дійсно подати корисний досвід за місяць чи 3.

"Бо, на жаль, у сфері освіти є така річ: вивчилася людина на педагога, отримала якісь знання і, не маючи жодної практики, пішла вчителювати. Це не добре, бо діти далі масово приходять із питанням: «Де математика застосовується в реальному житті?» Вони не можуть цю відповідь отримати. Більшість із цих спеціалістів навіть не можуть сказати елементарного: «Подивися на свій смартфон. Його від купи пластику, металу та скла відрізняє якраз математика». Цим прикладом і подібними можна вже захопити. Ми навіть коли з дітьми працюємо, і в такій жартівливій формі щось проговорюємо, їм більше «заходить», тоді вони починають розуміти зміст предмета", - переконаний Віталій Жилак.

Другий недолік школи, який співзасновник e-Com дуже яскраво бачить – непредставленість творчих професій.

"Припустимо, motion designer (мультиплікація), монтаж, фотографія. Художня сфера чомусь від школи відділена. І в школі бракує спеціалістів, здатних відзначити художній талант дитини. Це дуже й дуже погано. Зараз на творчих професіях реально багато заробити можна. По суті, школа досі готує дітей до жаття в радянському суспільстві, де потрібні технарі, на виробництво, а різна творчість – це рюшечки. Дуже прикро", - наголошує маркетолог.

І третій недолік школи – вимога бути успішним у всіх предметах.

"Це абсурд. Тобто, вимагати бути відмінниками в науках і природничих, і гуманітарних, і конкурсах… Це треба припинити взагалі, бо з ким я не говорив із цих дітей, вони щось із списку обов’язково ненавидять. Просто їх змушують, бо треба бути круглим відмінником: «Як це так, ти не любиш історію?» чи: «Ти історик і не любиш математику? Хіба так можна? В тебе все має виходити.» Це нереально. Тобто, ось це наше бажання отримувати всесторонньо розвинутих дітей призводить до того, що діти вигорівші та всесторонньо недорозвинуті. Школа не дає можливості спеціалізуватися. Наприклад дівчинка чи хлопчик, захоплені біологією, хочуть розвиватися саме в цій сфері. Треба злізти їм з голови, хай у всьому іншому будуть середні оцінки, але ця дитина виявить себе в тому, що їй подобається. Це треба вибивати з голови вчителів і батьків особливо. Щоб вони відчепилися від дітей і дозволили їм бути успішними в чомусь одному, - наголошує Віталій. - В чому велика перевага саме неформальної освіти? Її можна збирати як мозаїку. Припустимо, дівчина Оля  подумала, що хоче займатися маркетингом, але почати з чогось простішого, наприклад копірайтингу. Позаймалась 3 місяці і розуміє, що вже може щось робити та навіть заробляти, при тому, що їй 17 років. Потім думає: «О, а додам я ще дизайн. Буду й малювати, й писати». Йде на курси графічного дизайну, відучилася, але зрозуміла, що це не її. Втратила 3 місяці. Тоді вона довчається ще, припустимо, на інтернет-маркетинг. Їй «зайшло», сподобалося працювати з аналітикою. А копірайтер + інтернет-маркетолог – це вже людина, що може 10 тисяч (гривень – ред.) у місяць мати, попри вік. Це дуже круто тому, що в усій цій історії ми бачимо, що вона втратила всього 3 місяці. Це не 5 років, коли на третьому курсі доходить, що спеціальність не твоя, але треба добивати, бо шкода не отримати диплом".

По суті, у формальній освіті проблема - це ускладненість процесу «перекидання» студента з одного напрямку на інші?

"Це був би дуже великий плюс, якби діти могли вчасно змінити свою спеціальність, коли зрозуміли та чітко усвідомили, вже без стороннього навіювання батьків чи ще когось, що вони хочуть займатися чимось іншим. Але наразі вища освіта цього не дає і в нас є дуже багато людей, що вивчилися на одне, а працюють зовсім в іншій сфері. Неформальна освіта дозволяє шматочками збирати свою компетенцію, при цьому багато не втрачаючи", - говорить Віталій Жилак. - Державі треба адаптуватися до того, що не лише дипломи, а й сертифікати неформальної освіти щось означають. Я бачу зараз таку тенденцію, що молоді спеціалісти, потрапляючи на державну роботу, застряють на одному місці на роки. Адже керівництву вигідніше просто експлуатувати молодого спеціаліста, який робитиме їхню роботу, щоб він залишався на низькій посаді та не прогресував. Я не зустрічав багато випадків, коли на державній роботі за 2-3 роки хтось зміг зрости до високого начальника. При тому, наприклад для IT-спеціаліста в Україні – це нормальна історія, бо там оцінюють твої вміння.

Як виникла ідея навчання критичному мисленню?

"Окремого предмету «Критичне мислення» в світі ще не існуєУ цей момент  я відчуваю романтизм своєї місії, я намагаюся цю річ поширити, показати на прикладах, що стається з людьми, якщо вони не мислять критично. Ми всі звикли брати приклад з Європи. Давайте в чомусь випереджати її. Багато нерозуміння. Доводиться довго працювати, щоб пояснити, в чому зміст моєї роботи. Тішуся, що я пов’язав своє життя ще й із маркетингом, бо це мене навчило все-таки знаходити підхід до людини, пояснювати цінність того, що я роблю. Але, насправді, спротив дуже великий. По суті, як сприймають критичне мислення? «Ти вказуєш людям, у що вірити». Я нічого не вказую, просто показую дійсність, - наголошує Жилак. - Зокрема, намагаюся ввести момент романтики: завдяки тому, що ми чітко сприймаємо обмеження цього світу, ми створюємо в ньому можливості; за рахунок того, що ми чітко вивчаємо його несправедливості, ми можемо зробити світ більш справедливим.

Як відрізнити правдиву інформацію від фейка?

- А все дуже просто:

  1. Перевіряємо наявність посилань. Чи є автор – людина, котра бере на себе відповідальність за сказане. Якщо стаття написана в дусі: «Вчені довели…», «Як давно всім відомо…» чи ще якісь загальні фрази – дуже ймовірно, що в такий спосіб будь-якою ціною додають вагу якійсь нісенітниці.
  2. Перевірити компетенцію автора. Чи працює він у тій сфері, про яку пише? Є математик на прізвище Фоменко, який мав заслуги в математиці, але творив абсолютну дурницю в історичних роботах. Отже, людина, з авторитетом в одній області, може бути повним профаном в іншій.
  3. Де опублікована інформація – в профільному чи непрофільному виданні. Скажімо, є технологічний ресурс. Там – скупчення спеціалістів, тож завідомо брехливий матеріал вони не просунуть.
  4. Посилання на інші дослідження. Їх може не бути, якщо це відкриття в новій сфері. У ХХ столітті багато хто не міг прийняти квантову фізику з тієї причини, що на квантовому рівні є безпричинні процеси – це важко прийняти інтуїтивно. Але з часом кванти почали відкривати по всіх лабораторіях світу, незалежно один від одного. Врешті решт, це довело, що квантова фізика – правдива. Цей критерій називається «Відтворюваність». Якщо якийсь факт є правдою, то його зможуть підтвердити різні експертні групи в різних точках Землі. Якщо якусь річ може підтвердити лише одна група в одній точці на планеті, то це фокус, а не факт.

"В соцмережах часто поширюється інформація, що ніяк не підтверджена. Але людям лінь «погуглити». Є такий мега-сервіс – Google Schcolar – це пошуковик серед наукових матеріалів. Багато ініціативи від людини не вимагається. Брехня до неймовірності крихка, вона лише створює враження такого твердого, незламного моноліту. А якщо підійти та стукнути по ній пальцем – вона розвалиться. Я закликаю всіх бути сміливими. Бережіть своє життя і поважайте свій мозок – перевіряйте інформацію, котру споживаєте", - підсумовує експерт.


28.10.2018 6645 1
Коментарі (1)

13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

17826
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1588
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1129
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2173
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3715
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1417

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

1832

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

600

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1221

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1378
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

736
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24323
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

579
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

541
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

683
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1580
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

741
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

7806
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

707
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

1846 4
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

677
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

582