Викладачки ПНУ презентували «живий» підручник, який «говорить»

«Література та інклюзія», – так називається книжка, яка відкриває безмежний і цікавий світ творів інклюзивної літератури.

За словами її авторок, видання розраховане на універсального читача, хоч писали його безпосередньо для студентів педагогічних спеціальностей. Звісно, в підручнику зібрано не всі твори про людей з інвалідністю, тож викладачки брали до уваги найцікавіші, які не залишили їх байдужими, а також перекладені на українську мову, пише Фіртка з посиланням на Галичину.

За оригінальною рожевою обкладинкою підручника «Інклюзія та література» міститься цілий світ літератури про дорослих та дітей з інвалідністю. Письменниця, професорка ПНУ ім. В. Стефаника Ольга Деркачова наголошує, що це історії про людей, завдяки яким світ стає добрішим. «Сьогодні всі говорять про інклюзію, але в Україні ще недостатньо досвіду роботи в школі, в інклюзивних класах, – коментує письменниця. – А де бракує досвіду, допомагає література. Ми вирішили подивитися на проблему інклюзії з точки зору художніх творів, їхніх авторів, персонажів. Література допомагає не боятися говорити про те, що болить».

Доцентка кафедри фахових методик ПНУ ім. В. Стефаника Соломія Ушневич наголошує, що «Література та інклюзія», – більше, ніж книжка.

«Це проєкт, який сьогодні перебуває на початковому етапі, бо ми як філологи, котрі тривалий час працюють у сфері педагогічної освіти, ознайомлені з найновішими тенденціями та потребами сучасних освітніх методик і технологій. На часі інтеграція галузей з метою поглиблення досліджуваної проблематики, – коментує пані Соломія. – Підручник – це не лише можливість ознайомитися з найновішими здобутками зарубіжної та української інклюзивної літератури. У перспективі – це плідна співпраця зі студентами на рівні написання бакалаврських, магістерських робіт, робота з вивчення функціональних методик та формування індивідуальних підходів у роботі з дітьми з інвалідністю. Студенти під час написання кваліфікаційних робіт проходять практику в школах, подекуди робота з дітьми з особливими освітніми потребами спонукає їх до того, щоб додавати щось особистісне, нове, звісно, в контексті методичних рекомендацій, які пропонують фахівці з інклюзивної освіти».

У підручнику авторки чітко розмежували зарубіжну та українську інклюзивну літературу, насамперед, щоб показати, що у вітчизняних творах також порушують проблематику людей з особливими потребами. Втім, варто зазначити, що наразі українські письменники рідше звертаються до цієї теми, ніж їхні зарубіжні колеги.

«В Україні тривалий час не було заведено писати про дітей з інвалідністю, – коментує Деркачова. – Тепер, дякувати Богові, недобрі традиції змінилися. Література нині часто порушує болючі теми, тому таких творів, сподіваємося, буде набагато більше. Повість Андрія Бачинського «140 децибелів тиші», наприклад, стала «Книгою року ВВС» у 2015-му. Це одне зі свідчень того, що українська книжка може конкурувати із зарубіжною. Зрозуміло, це інша література, бо в нас інший інклюзивний досвід, умови, інший соціум. Сподіваємося, що український літературний досвід буде таким же цікавим, як зарубіжний».

«Інклюзія та література» – це сучасний підручник, автори якого щедро використали в його підготовці інформаційні технології. До кожної теми є QR-коди, котрі кожному читачеві відкривають ще більше інформації про письменників та їхні твори, містять посилання на сторінки авторів у соцмережах, інтерв’ю з ними, фільми, музику, театральні постановки за їхніми роботами. Також тут є методичний навігатор, який пропонує різні стратегії аналізу художнього твору.

«Я б назвала цей підручник «живим», тому що фактично до кожного письменницького життєпису є QR-код, за яким – сайт автора, відео з його інтерв'ю, уривками читань, – розповідає Деркачова. – Ті, хто читатиме наш підручник, зможуть почути не лише свій голос, а й голос автора...».

Я не змогла не спитали авторок підручника про ті книжки, котрі вразили особисто їх. Попри те, що всі твори, котрі увійшли до посібника, варті уваги, адже інші просто не потрапляли до нього, все ж вдалося виокремити найкращі.


19.02.2020 1987
Коментарі ()

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

2996
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

1901
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2153
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5257
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21011
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2949

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

514

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

794

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1576

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1557
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

8864
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

3987
01.06.2026

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

5603
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

603
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

612
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4899
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4140
09.06.2026

Про фестивалі під час війни, навіщо місту інтердисциплінарні події та як скандали впливають на культурний простір — Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2452
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

146
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1434
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1378
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

2122