Івано-Франківська область має багату історію та археологічну спадщину. Тут збереглися пам’ятки Трипільської культури, княжого Давнього Галича — столиці Галицько-Волинського князівства з храмами, земляними валами та замком XIV–XVII століть, а також фортеця Станиславова з резиденцією Потоцьких.
Прикарпаття приваблює дослідників численними поселеннями, городищами, некрополями та артефактами, які ілюструють розвиток регіону від неоліту до епохи Київської Русі.
Фіртка надіслала запит до Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА щодо археологічних розвідок і розкопок у 2024–2025 роках. У відповіді від 23 грудня 2025 року в.о. начальника Мирослава Корнелюк повідомила, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій України видало п’ять дозволів на такі роботи.
Дозволи отримали різні установи, зокрема Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Інститут археології НАН України та Державне підприємство «Охоронна археологічна служба України». Знахідки за цими дозволами мали передаватися до фондів музеїв в Івано-Франківську та Львові.
Утім управління не надало інформації, чи були дозволи реалізовані на практиці, тобто чи проводилися фактичні розкопки. Натомість зазначили, що за цей період значущих археологічних знахідок не виявлено.
До відповіді також додали звіт про археологічні дослідження на території комплексу колишнього Палацу Потоцьких в Івано-Франківську, які проводилися у 2024–2025 роках.

Палац Потоцьких: історичний контекст з відкритих джерел
Палац Потоцьких, що на вулиці Шпитальній, 5, — одна з найстаріших споруд Івано-Франківська та пам’ятка архітектури місцевого значення (охоронні номери 164-ІФ та 163-М).
Комплекс збудували в 1672–1682 роках як укріплену резиденцію засновника міста, польного коронного гетьмана Андрія Потоцького. Спочатку це був фортифікований замок із ровом, мурами, бастіонами та палацовим корпусом, що слугував цитаделлю Станіславівської фортеці. Імовірно, проєкт розробляли французький архітектор Франсуа Корассіні та Карл Бенуа.
До 1802 року палац залишався приватною власністю родини Потоцьких — впливових польських магнатів. Після приєднання регіону до Австрійської імперії комплекс переобладнали під військовий шпиталь. Він функціонував понад два століття — аж до початку 2000-х років.
.jpg)
26 травня 1981 року розпорядженням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради палац визнано пам’яткою місцевого значення.
У радянський період це був гарнізонний госпіталь. Після незалежності України споруди тривалий час перебували в занедбаному стані, змінювали власників, але з 2017 року перейшли в комунальну власність міста.
Нині Палац Потоцьких — культурний простір: тут проводять фестивалі, виставки, концерти. У 2024 році відкрили інтерактивний музей «Місто і зброя». Тривають реставраційні роботи, зокрема за грантовими програмами ЄС та ООН, з відновлення корпусів під конгрес-центр та інші функції. Комплекс вважається ключовим свідченням історії міста як фортеці та резиденції магнатів, хоча детальна документація про його первісний вигляд обмежена.
Деталі археологічних робіт на території Палацу Потоцьких: ексклюзивний звіт
Археологічне обстеження на території Палацу Потоцьких проводили ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України у співпраці з науково-дослідним відділом комунального підприємства «Простір Інноваційних Креацій «Палац». Про це нам повідомив директор підприємства Володимир Гайдар.
Дослідження здійснювали під час прокладання зовнішніх інженерних мереж. Було обстежено 1 363 м² території.
Виявлено та законсервовано 14 об’єктів культурно-історичної та археологічної спадщини: 2 археологічні та 12 архітектурних, цивільних і фортифікаційних.
- Серед знайдених об’єктів — алебастровий мур.
.jpg)
- Водостічний колектор між корпусами А і Б;

.jpg)
- Цегляна багатошарова вимостка.
.jpg)
Зібрано 320 індивідуальних археологічних знахідок, що відображають матеріальну культуру XVII — першої половини XX століття (зокрема, фрагменти кахелю).
.jpg)
.jpg)
Попередня атрибуція об'єктів гіпотетична, тому рекомендовано подальші розкопки для точного датування та ідентифікації.
Результати археологічних досліджень 2024 р., представлені на планшетах
2025 рік: 526 археологічних знахідок
Роботи виконувалися за договором № 69-08-25 у межах грантового проєкту «Міжкультурна свідомість багатонаціональних міст: толерантність нових поколінь (InterCities)» програми Interreg VI-A «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027», фінансованої Європейським Союзом.
Закладено чотири локації (три стаціонарні розкопи та одну траншею) загальною площею 90 м² на ділянках з імовірними підземними архітектурними та фортифікаційними об'єктами.
Розташування закладених стаціонарних розкопів (Р. 1-3) і траншеї (Тр. 1) та схематичне позначення виявлених архітектурних та археологічних об’єктів
.jpg)
Метою була верифікація картографічних джерел, попередніх знахідок (з 2012 року) та результатів 2024 року для кращого розуміння етапів розвитку комплексу: дофортечного періоду, часу фортеці та періоду військового шпиталю.
Виявлено 526 археологічних знахідок. Ключові об'єкти:
- Колектор XIX століття (розкоп 1, біля огорожі та господарських воріт);
.jpg)
.jpg)
- Система водовідведення (розкоп 2);
.jpg)

- Імовірні фрагменти фундаментів південно-східного крила палацової будівлі (розкоп 3);


- Імовірні фундаменти центральної частини палацового корпусу 1680–1730-х років (траншея 1).


Роботи тривають, археологи систематизують та опрацьовують знахідки. Вони сприяють збереженню культурної спадщини Івано-Франківська та уточненню історичних етапів розвитку комплексу, відомого як колишній Палац Потоцького.
Попереднє опрацювання, систематизація археологічного матеріалу
.jpg)
.jpg)
Інші археологічні об'єкти та знахідки в Івано-Франківській області (2024-2025 роки)
Окрім робіт на території Палацу Потоцьких, археологічні дослідження у 2025 році проводилися на інших пам’ятках регіону, переважно в межах Національного заповідника «Давній Галич». Ці об’єкти привернули увагу громадськості завдяки унікальним знахідкам.
Одним із таких є багатошарове поселення в урочищі Сад, село Залуква (Галицький район).
Фахівці відділу археології Національного заповідника «Давній Галич» та відтворення історичних ландшафтів у 2025 році виявили глиняну фігурку бичка Трипільської культури.
Артефакт датується етапом В ІІ (початок IV тисячоліття до н.е.) — тобто має близько 6 000 років. Фігурка виготовлена з глини з ретельним моделюванням форми і перебуває у надзвичайно доброму стані збереження.
.jpg)
Артефакт знайдено під час планових археологічних досліджень багатошарового поселення в урочищі Сад поблизу Галича.
За словами генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» Володимира Олійника, це «унікальний артефакт, що є цінним свідченням духовного світу та мистецьких традицій трипільців».
Фігурка, зображення бичка, символізує силу, відновлення сільського господарства та добробут домогосподарств. Вона могла використовуватися у церемоніях, пов’язаних із сільськогосподарськими циклами, або як захисний предмет у домашніх ритуалах.
Такі знахідки допомагають дослідникам краще зрозуміти соціальну структуру трипільських громад, розподіл символічних предметів у поселеннях та вірування давніх людей.
Трипільська культура (Кукутені-Трипілля) простягалася від Румунії через Молдову до України. Цей артефакт підкреслює давність історії Прикарпаття та пов’язує сучасний регіон із доісторичним життям.
Галицький замок (Національний заповідник «Давній Галич»)
У 2024 році археологи заповідника розпочали розкопки вхідних дверей нульового ярусу в'їзної вежі замку (XIV-XVII ст.). Роботи стартували 28 жовтня і фокусувалися на розчистці заваленого сміттям входу, який, ймовірно, закрило вибух стіни під час облоги турецько-татарськими військами у 1676 році.
Дослідники виявили прохід, що може вести до коридору чи іншого приміщення зі склепінчастою стелею. Глибина сміття сягала понад два метри; артефакти датуються XVI-XVII століттями. Попередні обстеження (2023 рік) за допомогою відеокамери підтвердили наявність дверей та можливого двоповерхового підземелля.
.jpg)
Роботи ведуть науковці заповідника під керівництвом Володимира Олійника, за консультацій Юрія Лукомського та участю Ігора Креховецького. Як зазначив Ігор Креховецький, багато століть у підземеллях досліджень не було. Їх проводять вперше, і це дозволить отримати доступ до нульового приміщення.
У 2025 році роботи в Галицькому замку були продовжені, зібрали багато археологічного матеріалу. Ці дослідження розкривають оборонну історію замку та події XVII століття, сприяючи відтворенню історичних ландшафтів Галича.
2025 рік виявився плідним для археології Івано-Франківської області, хоча Управління культури ОДА не зафіксувало сенсаційних відкриттів поза ключовими об’єктами.
Найпомітніші результати дали дослідження на території Палацу Потоцьких в Івано-Франківську та на пам’ятках Національного заповідника «Давній Галич».
Археологи продовжують роботу, тож нові знахідки в регіоні ще попереду.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також: