Адвокат проаналізував судове рішення щодо призначення військовослужбовця опікуном недієздатної особи.
Про обставини справи розповів Роман Лихачов з волонтерського руху «Адвокати ЗСУ», пише Фіртка.
Так, військовослужбовець звернувся до суду із заявою про визнання його сина недієздатним, встановлення опіки та призначення його, як батька, опікуном.
Чоловік зазначив, що дитина є особою з інвалідністю з дитинства II групи, страждає на психічне захворювання та проходить лікування.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали сина військовослужбовця недієздатним, однак відмовили останньому в призначенні саме його опікуном дитини.
У суді зазначили, чоловік проходить військову службу у Збройних Силах України, а тому належним чином здійснювати свої опікунські обов’язки немає можливості.
Не погоджуючись із такими висновками представник військовослужбовця подав касаційну скаргу.
Утім переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій Верховний Суд відмовив в її задоволенні зазначивши, що чоловік наразі проходить військову службу в Збройних Силах України, своєю чергою, його син за своїм станом здоров’я потребує постійного щоденного стороннього догляду, який військовослужбовець на цей час не зможе забезпечити в повному обсязі.
Положеннями ст. 63 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) закріплено, що опікун або піклувальник призначаються з урахуванням можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов’язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Приймаючи рішення, суд також наголосив, що при призначенні особи опікуном необхідно ураховувати можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника, і насамперед необхідно керуватися інтересами недієздатного.
Детальніше: постанова Верховного Суду від 4 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
