Військова освіта, стипендії та гарантована служба: в Івано-Франківську презентували умови вступу до військових вишів

В Івано-Франківську представники військових закладів освіти презентували умови вступу для абітурієнтів, які планують здобувати військову освіту. Йшлося про особливості навчання у вишах, розмір стипендій, соціальні гарантії та подальше проходження служби після завершення навчання.

Про це журналістці Фіртки розповіли п'ятого лютого під час брифінгу.

Як зазначив офіцер відділу призову сектору комплектування Івано-Франківського ОТЦК та СП капітан Мирослав Витвицький, в Україні система професійної військової освіти має два основні напрями підготовки.

Перший — фахова передвища військова освіта.

«Заклади фахової передвищої військової освіти готують персонал для подальшого проходження служби на посадах сержантського та старшинського складу», — пояснив Витвицький.

Термін навчання у таких коледжах становить два роки. Після завершення курсанти здобувають освітній ступінь молодшого бакалавра та військове звання сержанта. В Україні функціонує п’ять таких закладів.

Другий напрям — вища військова освіта.

«В Україні є 15 закладів вищої військової освіти, які здійснюють підготовку громадян для подальшої служби на офіцерських посадах», — зазначив капітан.

Навчання триває чотири роки. Після випуску курсанти отримують ступінь бакалавра та первинне офіцерське звання лейтенанта. За бажанням освіту можна продовжити в магістратурі — ще півтора року.

За словами Мирослава Витвицького, вступати до військових навчальних закладів можуть цивільні особи віком від 17 до 30 років, які мають повну загальну середню освіту. Приймають як юнаків, так і дівчат.

«Кандидатам необхідно звернутися до територіального центру комплектування за місцем проживання або реєстрації. Там формують особову справу, проводять військово-лікарську комісію та збирають пакет документів».

Важливими умовами вступу є також результати національного мультипредметного тесту або ЗНО з математики, а також рівень фізичної підготовки. Нормативи оприлюднені на офіційних сайтах кожного військового вишу.

Мирослав Витвицький наголосив, що навчання у військових закладах має низку переваг. Зокрема, курсанти перебувають на повному державному забезпеченні — отримують харчування, форму, медичну допомогу та безкоштовно проживають у казармах або гуртожитках.

Передбачене і грошове забезпечення. Для курсантів першого–другого курсів воно становить від 10 тисяч гривень, для третього–четвертого — близько 20 тисяч.

«З березня минулого року грошове забезпечення для всіх курсантів становить не менше восьми тисяч гривень, а кожен військовий виш доплачує ще дві тисячі. Тобто мінімальне забезпечення молодших курсів — десять тисяч гривень», — уточнив Витвицький.

Після завершення навчання випускники мають гарантоване працевлаштування.

«На відміну від цивільних університетів, де випускник може тривалий час шукати роботу, військові фахівці одразу заступають на службу», — зазначив військовослужбовець.

Брифінг

Грошове забезпечення після випуску становить від 22 тисяч гривень для сержантського складу та від 25 тисяч — для офіцерів.

«Хочу заспокоїти батьків: курсанти, допоки навчаються, не залучаються до бойових дій. Вони проходять практику і стажування у безпечних місцях в Україні та за кордоном», — наголосив Витвицький.

За його словами, військові заклади пропонують десятки спеціальностей — від бойових до гуманітарних та медичних.

«Це може бути психолог, філолог, медик, ветеринар, фахівець з управління бойовими підрозділами. Дитина може обрати саме те, до чого має нахил», — підсумував Мирослав Витвицький.

Про значення військової освіти також розповів начальник кафедри військової підготовки ІФНТУНГ, полковник Андрій Станецький. Полковник наголосив, що в умовах війни вибір професії військового є особливо відповідальним.

«Станом на сьогодні для нашої держави найважливішою є саме професія військового. Якщо молодь не поповнюватиме лави курсантів, а згодом офіцерів, під загрозою опиниться розвиток усіх інших галузей», — сказав полковник.

Він зауважив, що саме армія сьогодні захищає свободу, майбутнє та можливість розвитку країни, а офіцери виконують роль менеджерів, керівників і вихователів у військових підрозділах.

Полковник наголосив на особливій ролі офіцерів у ЗСУ:

«Офіцер — це менеджер, керівник і вихователь. Це той, хто організовує роботу будь-якого військового організму й забезпечує його функціонування.

Хоча кожен військовослужбовець важливий — від рядового до старшини — саме офіцери формують структуру управління та відповідають за боєготовність підрозділів».

За словами Станецького, сучасна військова освіта давно відійшла від радянських підходів — вона базується на міжнародній співпраці, цифровізації, використанні безпілотних систем і новітніх технологій.

«У нас усе набагато прогресивніше. Ми маємо тісну співпрацю з міжнародними партнерами, до нас приїжджають інструктори й викладачі з-за кордону. Ми беремо участь у міжнародних навчаннях і освоюємо новітні зразки техніки».

Серед ключових напрямів — цифрова трансформація, безпілотні системи, роботизація, нові методи управління.

Кафедра військової підготовки ІФНТУНГ готує офіцерів логістичного напряму, які відповідають за забезпечення військової техніки пальним, її технічне обслуговування та експлуатацію. Курсанти одночасно здобувають військову й цивільну освіту.

«Кожен вид і рід Збройних сил використовує техніку. А щоб ця техніка працювала — її треба заправляти. Наші випускники знають, як організувати заправлення, провести технічне обслуговування й забезпечити правильну експлуатацію», — пояснив полковник.

Перевага кафедри полягає в поєднанні військової та цивільної освіти. Курсанти одночасно отримують диплом військового спеціаліста і цивільний диплом за напрямом гірництво та нафтогазові технології.

«Близько 70% навчального плану викладають цивільні кафедри університету, а ми додаємо специфіку служби. Така синергія дає чудові результати — наші випускники успішно служать і мають кар’єрне зростання», — наголосив Андрій Станецький.

Так само як і в інших військових навчальних закладах України, абітурієнти повинні:

  • скласти НМТ (українська мова, математика, історія України та четвертий предмет — на вибір);

  • пройти нормативи з фізичної підготовки;

  • успішно скласти психологічний тест;

  • пройти військово-лікарську комісію.

Навчання для курсантів є повністю безкоштовним. Держава забезпечує проживання, харчування, речове майно, медичне обслуговування, а також покриває проїзд до місць проходження практики та стажувань. Після закінчення навчання гарантується працевлаштування й повний соціальний пакет.

«Не треба боятися. Маємо бути сильними і розкладати правильні пріоритети. Якщо хочемо миру — мусимо готуватися до війни. Зараз першочерговою є професія військового. Запрошуємо молодь долучатися до лав Збройних сил України».

Фото з місця події

Про підготовку фахівців протиповітряної оборони розповів начальник кафедри факультету радіотехнічних військ ППО Харківського національного університету Повітряних сил полковник Олександр Колеснік. Він зазначив, що всі факультети університету готують захисників українського неба.

«Наші випускники знищують ракети та “шахеди”, керують зенітними комплексами та системами розвідки. Вони — очі й слух повітряної оборони України».

Військовий нагадав, що ворог щодня атакує критичну інфраструктуру, намагаючись знищити як військові, так і цивільні об’єкти. Та саме фахівці повітряних сил стримують ці атаки.

Олександр Колеснік також наголосив на ролі радіотехнічних військ ППО — саме вони забезпечують виявлення та супровід повітряних цілей, що дозволяє ефективно застосовувати засоби ураження.

Полковник Колеснік підкреслив, що вступ до ХНУПС — це не просто здобуття освіти, а усвідомлений вибір служіння державі та людям.

«Якщо ви приймете рішення вступити до нашого університету, ви будете займатися дуже гідною справою — захищати нашу рідну Україну, наше небо від ворожих зазіхань сусіда, який виявився підступним і підлим», — заявив він.

Начальник додав, що університет чекає на мотивованих абітурієнтів і готовий допомогти їм стати висококваліфікованими офіцерами.

Полковник Колеснік наголошує: радіотехнічні підрозділи виконують завдання на всіх напрямках країни — північному, східному, західному.

«Їхня ключова роль — це виявлення засвіту та нападу, а також передача цієї інформації всім користувачам. Техніка складна, її опанування вимагає багато часу та знань — від фізики та математики до практичної експлуатації», — зазначив він.

Техніка для навчання надходить як від українських виробників, так і від країн-партнерів у межах міжнародної допомоги. Водночас значна частина радіолокаційних комплексів — саме вітчизняного виробництва.

«Наша держава є виробником більшості радіолокаційної техніки, яка стоїть на озброєнні. У світі таких держав небагато, і нам є чим пишатися», — наголосив Колеснік.

Навчання у ХНУПС триває чотири роки, після чого випускники отримують первинне офіцерське звання.

«Потім молоді лейтенанти одразу йдуть служити в частини та підрозділи. Є й магістратура — ще півтора року, де поглиблено вивчають теорію та практику експлуатації складного озброєння», — уточнив начальник кафедри.

ХНУПС також готує фахівців авіаційного та ракетного профілів, а інженерно-авіаційний факультет навчає майбутніх техніків для сучасних літаків.

«Наші курсанти вже опановують такі зразки, як F-16, Mirage та іншу техніку, що надходить від партнерів», — зазначив Колеснік.

За його словами, професія військового інженера і радіотехніка залишається надзвичайно перспективною.

«Служба дає можливість кар’єрного росту. Багато наших випускників стали командирами великих підрозділів», — додав він.

Командир навчальної групи навчального курсу факультету радіотехнічних військ протиповітряної оборони Харківського національного університету Повітряних Сил, старший солдат Максим Лямцев поділився власним досвідом вступу та навчання в університеті, а також можливостями для розвитку, які отримують курсанти.

За його словами, вступати до університету можуть не лише цивільні випускники шкіл, а й військовослужбовці, які вже проходять службу.

«Хочу акцентувати на тому, що вступати до вищого навчального закладу можуть не тільки цивільна молодь після школи, а й військовослужбовці, які проходять службу в військах», — зазначив Лямцев.

Курсант наголосив, що інформацію про вступ військовослужбовці можуть отримати у своїх заступників із психологічної підтримки персоналу, а загальні умови вступу — на офіційному сайті університету.

«Вступна кампанія передбачає вступні та внутрішні тести. Це тести психологічної підготовки, математика, історія, українська мова, а також проходження військово-лікарської комісії», — пояснив він.

Максим Лямцев підкреслив, що радіотехнічний факультет має потужну матеріально-технічну базу, а викладацький склад — високопрофесійний.

«Умови навчання на нашому факультеті дуже хороші. Матеріально-технічна база розвинута, викладачі — професіонали у своїх напрямках. Є можливість розвиватися не тільки під час навчального процесу, а й поза навчанням — шляхом різних практик і курсів», — сказав курсант.

Особливо він виділив міжнародну співпрацю університету, яка відкриває шлях для практичних стажувань за кордоном.

«На власному досвіді тричі надавав лінгвістичний супровід військовослужбовців Збройних Сил України за кордоном, виконував роль інструктора та перекладача», — розповів Лямцев.

Старша солдатка, курсантка факультету радіотехнічних військ протиповітряної оборони Харківського національного університету Повітряних сил Поліна Корчма, поділилася реальними умовами життя та навчання в університеті, а також звернулася до майбутніх абітурієнтів та їхніх батьків.

За словами курсантки, студенти мають можливість обрати — проживати на сучасному гуртожитку або, за умови одруження, мешкати окремо.

«Я проживаю на гуртожитку. У нас дуже сучасні умови — як у побуті, так і в навчанні. Немає ніяких “радянських” кімнат, усе нове і комфортне», — підкреслила вона.

Поліна зазначає, що всі базові потреби курсантів повністю покриває держава.

«Я не плачу ні за гуртожиток, ні за харчування, ні за медичну допомогу. Все надається безкоштовно», — пояснила вона.

Курсанти мають триразове харчування та свіжі продукти щодня.

«Ми харчуємося за стандартами НАТО. Я була за кордоном і можу порівняти — в нас навіть краще», — додала Корчма.

Поліна навчається за спеціальністю «метрологія» та наголошує, що після завершення університету курсант отримує одразу два дипломи — військовий та цивільний.

«По закінченню навчання я отримую і військовий, і цивільний диплом. Також є гарантоване працевлаштування на офіцерській посаді», — сказала курсантка.

Вона також підкреслила, що після чотирьох років навчання є можливість продовжити освіту в магістратурі ще півтора року.

«Не бійтесь вступати. Ми не беремо участі в бойових діях і не знаходимося в районах, де вони відбуваються. Ми в західному регіоні, де спокійно і мирно».

За її словами, курсанти перебувають під постійною опікою офіцерів.

«Коли мене привезли у перший курс, батьки буквально передали з рук у руки. І з того часу не хвилюються: за нас усе роблять, нам допоможуть у будь-якому питанні».

Брифінг


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

В Івано-Франківську до травня 2026 року планують завершити будівництво ветеранського простору


Коментарі ()

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1373
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1462
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1287
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3419
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2233
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3392

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

918

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1247

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1327

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2614
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

513
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6226
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6227
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

629
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

855
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1671
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1889
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16605
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

943
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1608
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1869
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2870