Відміняти не можна залишити: як франківці ставляться до свята 8-го березня (відео)

8 березня в Україні досі є офіційним вихідним, хоча далеко не всі українці святкують Міжнародний жіночий день. Одні в цей день засипають жінок квітами, а інші не визнають свята через історію його виникнення.

8 березня було започатковане як пролетарське феміністичне свято Міжнародний день жінок-робітниць. Ідею свята подала німецька соціал-демократка Клара Цеткін, яка вимагала рівності жінок і чоловіків у політичних, економічних і соціальних правах.

Свято стало символом фемінізму й антисексизму. З кінця 20 — на початку 21 століття залишається державним святом у ряді пострадянських та соціалістичних країн. В деяких країнах відмічається подібно до західноєвропейських свят — Дня матері й Дня Валентина. Окремі діячі православної церкви і деяких інших релігійних спільнот світу не визнають свято 8 березня з огляду на його політичне походження.

Фіртка вирішила запитати іванофранківців – декомунізувати чи залишити 8 березня?


Настя: Обов’язково святкувати 8 березня потрібно. Чому б і ні? Це ж не день Жовтневої революції. Як на мене, то 8 березня –  чудове свято весни та жінки. Це добре, що є день, коли чоловіки тішать своїх жінок квітами, подарунками та гарними словами лише за те, що вони представниці прекрасної половини людства. Особливих святкувань не пам’ятаю. Просто, як мабуть і решту жінок, з радістю отримую вітання від мужчин.

Як правило, головні подарунки – квіти. Особливо приємно в цей весняний день, коли дарують проліски чи підсніжники. Це свято в мене асоціюється саме з цими квітами.

Ірина: Не визнаю це свято взагалі. Мене дратують ці свята, коли всі дружньо починають згадувати про любов до жінок і причину випити.

Володимир: То особиста справа кожного. Як на мене, мусить бути бодай якийсь день (їх має бути багато, але бодай один офіційно визначений) аби можна було вшанувати увагою жінку. Зазвичай купую квіти, цілюю жінок, які поряд, вітаю тих, які не поряд, усно. Щодо подарунків, то дарую себе. Можу зробити рано каву. Можу не зробити. 

Ігор: Думаю святкувати дане свято варто, оскільки воно символізує початок весни і є хорошою нагодою для того, щоб згадати про кохану людину – дівчину чи жінку, згадати про маму чи бабусю, які дали дорогу в життя. Звичайно, їм дуже приємно коли пам’ятають про них і цінують їх повсякденну працю, яку ми чоловіки не завжди бачимо і належно оцінюємо.

Щодо суперечливості цього свята, то воно є, його святкують, тому думаю не варто робити з цього проблему та шукати якісь історичні моменти щодо нього. Звичайно цього дня спочатку привітаю кохану дружину, планую подарувати їй романтичний вечір та протягом дня виконувати її домашню роботу, а також привітаю маму, бабусю і, звичайно, тещу.

Оксана: Мені інколи здається, що пари більшість свят перетворюють у ланцюжок «ти мені, а я тобі». Натомість, щоб влаштувати свято одне для одного, зовсім не потрібно днів, позначених у календарі червоним кольором, чи то записаних у ваших нагадуваннях. Так стосунки стають буденними, ти уже чогось очікуєш. Можливо, не буду оригінальною, але 8 березня я не святкуватиму, як і не святкувала день Валентина, 6 грудня і т.д. Це не протест, як там модно зараз, проти неукраїнських свят, а небажання перетворювати своє життя у звичайний план з датами. Звісно, я нормально сприйму, якщо хтось зателефонує з вітаннями, але від коханого нічого не очікую. Зрештою, якщо мені хочеться свята, я влаштовую його собі сама

Юрій: 8 березня треба святкувати, однак не прив'язуючи до конкретної історичної дати, а скоріше до мети - пошанування кращої половини. Не бачу проблеми у тому, щоб ще раз зробити компліменти красуням, які нас оточують. За вікном початок весни, тому це свято вчасно, як то кажуть, сам Бог велів.

Тепер ложку дьогтю. 8 березня, на мою думку, повинно бути робочим днем, бо в часи, коли десь 80% українців живуть від зарплати до зарплати - Україна не може собі дозволити так багато вихідних у році.

Як відзначаю? Дарую квіти дружині і донечці. Мама у другому місті живе, тому якщо не виходить особисто привітати з квітами та потеревенити за сімейним столом, то всі разом передаємо вітання телефоном.

Владислава: 8 березня вже укорінилося в побуті українців і навіть ті, хто його не святкують, як свято Клари Цеткін та Міжнародний жіночий день, не проти додаткового вихідного і попри всі свої заяви все ж десь в телефонному режимі вітають співробітниць чи родичів. Мені, як представниці молодого покоління здається, що це свято втратило свою «радянську» актуальність, але приємно що хоча б один день у році чоловіки дарують жінкам квіти, готують сніданок та всіма можливими способами намагаються створити святкову атмосферу.

Як на мене саме свято нічого поганого в собі не несе, адже що поганого в тому, що дарують квіти та побажання жінкам? Якщо я не помиляюсь, то існує і Міжнародний день чоловіків, і як підказує дядечко Гугл його святкують 19 листопада. Чомусь ніхто не каже, що його треба відміняти чи забороняти... Я за те щоб жінок в Україні шанували не лише 8 березня, а 365 днів на рік, а якщо один день в році чоловіки присвячують повністю жінкам, то нічого поганого в цьому не має. Нині в світі і так багато негативу, тож додатковий день позитивних емоцій не зашкодить ні чоловікам ні жінкам

Віра: В святкуванні так званого «8 березня» дійсно присутнє таке собі різноголосся. Більшість українців дотримується думки, що тут «попахує» «радянщиною», але, якщо добряче покопатися в історичних джерелах,то бачимо, що традиція святкування бере свій початок ще з часів Древнього Риму, а не, як апріорі вважають, що саме Клара Цеткін та жіночі демонстрації і призвели до набуття даного свята глобальних масштабів. Адже жіночий день святкує майже весь світ.

Дата 8 березня особисто для мене є дещо «не дуже вдалою», краще б святкували 1 березня – перший весняний день і т.д. Тому, нашим українцям все ж варто святкувати, адже таким чином є привід порадіти, посвяткувати і «похалявити» на роботі, не кожен же день тобі дарують квіти і говорять щирі привітання. Чи не так?
8 березня святкую скільки себе пам’ятаю. Пригадується, ще в дитинстві я з татом йшла до лісу і збирали перші весняні квіточки, а потім було море радості у моєї матусі і у мене…

Зараз коли я вже сама мама тішуся, коли мій син приносить із садочка «незграбні» паперові тюльпанчики. Дуже приємно, коли чоловічий колектив на роботі також дарує дрібнички чи квіти. Отож, якби скептично ми не ставилися до цього свята все-рівно хтось привітає величезним букетом, а хтось зробить приємне кількома теплими словами. Жіночий день – це свято квітів! Одним словом задоволеними залишаються всі: жінки, дівчата, а особливо продавці квіткових магазинів.

Ігор: Я от так думаю - треба святкувати все. Бо тільки свята приносять в нашому сірому буденному житті якусь радість. А для жінок радості йтак мало в цьому житті - чоловік, діти, свекруха, домашні клопоти. А так, якісь квіти там, духи, цукерки, увага. Вже приємно на душі.

Тарас: Насправді це кожного приватна справа. Проте, я особисто не є прихильником такого свята. Нажаль, такі свята як 8 березня, Хелоувін, День святого Валентина, 23 лютого та інші, - ідеологічно не є нашими. Окремі з них пережиток минулого, інші західного зразка з роками все більше культивуються. В таких датах на перший погляд ніби нічого поганого не має, але вони через сильну рекламу медіа витісняють наші рідні свята, які з кожним роком забуваються. Цьому сильно сприяють центральні ЗМІ, які в основному, є теж не нашими.

Мені, наприклад, симпатичніше за 8 березня інше весняне свято - День матері. А взагалі то про жінок, мамерів, сестер, доньок треба пам’ятати кожного дня, а не в один день весни. 

Пам’ятаю, коли ще був студентом, то ми з хлопцями-одногрупниками спеціально вітали дівчат на день пізніше або раніше. Щоб і дівчата не образились, хто святкує і ми не порушили своїх принципів. А вітали жартома або з днем народження Шевченка (9 березня) або зі святом приходу весни (7 березня).


Дорогі жінки, попри усі «за» і «проти» святкування Міжнародного жіночого дня, прийміть найщиріші вітання із Святом весни від колективу АН «Фіртка»! Будьте завжди щасливими, веселими, успішними, багатими. І просто - неперевершеними:)


08.03.2018 5528
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1906
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1003
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1180
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1615
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2816 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3909

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1104

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

618

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

430

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1147
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5758
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5307
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10709 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1328
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1396
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7622
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1084
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15940
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

508
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1510
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1962
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1849