Революція гідності, яку нам судилося пережити, призвела до падіння високих стін та відкриття воріт, за якими нагромаджувалися статки та розкоші президентів нашої держави. Так, на хвилі лютневого ренесансу для широкого загалу відкрили дві президентські дачі – «Межигір’я», що під Києвом, та «Синьогора» у селі Гута на Івано-Франківщині. Тож чи насправді дачі президента може відвідати кожен?
Президенти любили по-своєму
Село Гута Богородчанського району – мальовничий населений пункт, з трьох боків оточений горами. Саме тут закінчується не так вже й давно відремонтована дорога від районного центру до села, далі – лише гірські ліси. Доїхати до відпочинкового комплексу «Синьогора», а саме від нього, найімовірніше, отримала назву і державна резиденція, можна маршрутками з Івано-Франківська або Богородчан.
До 2002 року комплекс «Синьогора» перебував на балансі ВАТ «Івано-Франківськгаз». Цікавим є те, що саме тодішній прем’єр-міністр Янукович у грудні того ж року підписав урядове розпорядження, яке сповістило про прийняття пропозиції «Івано-Франківськгазу» про безоплатну (!) передачу комплексу у державну власність. Тоді ж, за рішенням депутатів Івано-Франківської обласної ради, президентська резиденція отримала 10 тисяч гектарів карпатського лісу.
Уперше нова резиденція приймала президента у жовтні 2001 року, коли Леонід Кучма прилітав до Івано-Франківська на фестиваль «Родослав», відкриття якого дивним чином збіглося з днем народження тодішнього губернатора Михайла Вишиванюка. Завдяки сусідству із Кучмою Гута отримала школу, на відкритті якої навіть був присутній голова Адміністрації президента Володимир Литвин.
Любив відпочивати у гірській резиденції і наступний президент – Віктор Ющенко. Місцеві жителі розказують, що він зробив тут ремонт на свій лад та святкував Різдво, день народження, приймав почесних гостей. Часи Ющенка селяни означують показовістю: територію державної дачі розмежували з відпочинковим комплексом «Синьогора», де дозволили відпочивати всім охочим. А на територію резиденції почали водити екскурсії, які коштували 50 гривень з особи.
Під час президентства Януковича екскурсії закінчилися. Дорогі, дуже дорогі ремонти – характерна особливість Віктора Федоровича. Широкого розголосу набув факт ремонту альтанки, що коштувало 24 мільйони бюджетних гривень. А необхідність реконструкції тоді обґрунтовували наслідками надзвичайних ситуацій 2008-2010 років.
Коли в кінці лютого 2014 року до карпатської дачі «Синьогора» приїхали учасники надвірнянського Автомайдану, працівники Управління державної охорони України впустили активістів та місцевих жителів за паркан символ президентських розкошів. Представники районної Народної самооборони разом із УДОсівцями опечатали адміністративний будинок та виставили спільні пости.
Державний бізнес
Зараз Державна організація «Резиденція «Синьогора» є режимним об’єктом, охорону якого здійснюють службовці УДО. Незважаючи на повідомлення у засобах масової інформації про відкриття резиденції для відвідувачів, є певні нюанси. Так, на території режимного об’єкту дійсно проводять екскурсію, яка має назву «Карпатські скарбниці». Проте побувати на ній може далеко не кожен охочий. Для відвідин розкішних апартаментів президента потрібно щонайменше за два дні надати до адміністрації резиденції свої паспортні дані та заяву. Управління державної охорони перевірить дані і тільки після цього дозволить оглянути дачу, та й то лише тоді, коли назбирається група з 10 осіб. Варто відзначити, що таке задоволення не є безкоштовним – дорослі мають заплатити 50 гривень, а діти до 14 років – 20. Часи Ющенка повертаються? Чи це форма так званого «державного бізнесу»? Чому платники податків, за кошти яких розбудовано комплекс, мають платити знову?
Але обурення викликають не лише ці факти. Афішована «відкритість» «Синьогори» є видимою частиною айсберга. Мало хто з відвідувачів знає про попередню реєстрацію та вартість. Наприклад, компанія юнаків з Івано-Франківська не задоволена оплатою входу до «відкритої» резиденції. А ось Володимир, який привіз свою сім’ю аж із Вінниці для прогулянки стежками президентів, обурюється: «Хіба не можна було у новинах розказати про попередній паспортний контроль»? Тим, хто не знає про умови відвідування комплексу, єдиною втіхою залишаються славнозвісний вольєр з ведмедями та колиба із невтішними цінами на страви української кухні.
Проте не все так погано. Той, хто готовий зачекати декілька днів і платити за вхід, отримає винагороду – приємне здивування на початку двогодинної екскурсії і німе запитання «Для чого це все?!» після її завершення. Подивитись дійсно є на що: триповерхове приміщення пансіонату, у спальному корпусі є бар, їдальня, ресторан, зал для прийомів і конференцій. Вражає великий басейн, двоповерхова бібліотека, автономні опалення, водопостачання та електроенергія. Уваги заслуговує капличка, зведена за наказом Януковича на місці прибережної альтанки. Ну, і звісно, обов’язкова деталь – наявність вертолітного майданчика.
Отже, приклад безглуздого витрачання бюджетних коштів зараз під надійною охороною, відкритий для простого люду і закритий від людського ока густим лісом, шлагбаумом та платним входом на територію держави. Висловлюємо надію, що теперішня влада не дасть запропастити мальовниче місце серед Карпат і «Синьогора» стане воістину корисною для українського народу. Народу, який її утримує.
