Відголоски "сланцевої сесії" на Прикарпатті: Коментарі учасників та експертів

 

/data/blog/41056/6adac7a514b950ccf819af25c2ffdb80.jpg

 

Сланцевому газу на Прикарпатті бути! Своє добро на вибодуток сланцевого газу на ділянці Олеська в угоді «Про розподіл продукції» між Україною і американською компанією Шеврон минулої п’ятниці дала Івано-Франківська обласна рада.

 

Своїми 62 голосами «за» прикарпатські обранці закрили це болюче і спірне питання для області і передали естафету колегам зі Львівщини.

 

Епопея зі "сланцями" на Прикарпатті нагадувала хороший Голівудський бойовик, де на початку фільму відомом, чим він закінчиться, але все одно переживаєш за головних героїв.

 

Альтернатива мати ще одне джерело енергії і нарешті злізти із «газової голки» сусіда – вельми спосуслива справа. Тим більше, що поклади немалі. Пригадується, що Прикарпаттю прогнозували стати клондайком енергетичної незалежності країни. Отож, головний агрумент прихильників – незалежність від Газпрому. Противники ж апелюють до того, що в Україні є ще безліч невикористаних традиційних джерел енергії. 

 

«Якщо Україна зможе почати виробництво значних обсягів газу, вона не потребуватиме використання російських транспортних коридорів. Їй непотрібно буде імпортувати російський газ. Сланцевий газ зможе замінити його. І це буде добре, тому що надасть Україні більшу енергетичну самодостатність», - переконаний британський експерт із питань міжнародної енергетики Мамду Саламе. 

 

Є питання в екології, яке, офіційно, начебто, і стало головним каменем спотикання у «сланцевій темі» – не хотілось би через декілька років побачити вщерть розриту область і вичерпані запаси прісної води. Технологія гідророзривів, якою і видобуватимутьгаз надто таки суперечлива. Однак, все з часом змінюється і 50 років, на які укладається горезвісний договір, таки не малий термін.

 

А інвестиції, нові робочі місця для Прикарпаття таки потрібні, бо скільки ще наші краяни скитатимуться по світу, а кваліфіковані випускники технічного університету працюватимуть на виробництвах закордоном.

 

Попри усі «за» і «проти» - справа зроблена. Та й навряд, чи хтось прогнозував якийсь інший розвиток подій. Так чи інакше угрода була б підписана. Все залежало тільки від того, чи її погодить обласна рада, а чи інша місцева рада. Тепер залишається сподіватися, що Уряд таки надасть висновки екологічної експертизи і врахує усі побажання від обранців Франківщини.

 

Баталії ж навколо «сланців» стали ще одним хорошим приводом для того, щоб зрозуміти хто є хто,  в українській і місцевій політиці. Так, саме політиці. А інакше у нас просто не буває і політика у, здавалося, цілком економічному питанні, також присутня – численні дискусії на робочих групах, де, логічно, мали б зібратися фахівці і говорити чітко про вигоди і ризики від угоди, перетворювалися на політику. Те саме і на сесії – два засідання депутати змагалися у тому, хто ж більше любить Україну.

 

У підсумку: демарш ВО «Свободи». Мовляв, майбутнє нащадків на совісті тих, хто сьогодні проголосує «за» і розділена фракція «Батьківщини» - кожен голосує так, як вважає за потрібне і як йому дозволяє совість.

 

Такі кроки політоголи і депутати оцінюють по різному. Вже після сесії наш кореспондент поцікавився у них їхніми враженнями від голосування.

 

Голова Івано-Франіквської обласної ради, «свободівець» Василь Скрипничук опинився у дуже цікавій ситуації – підтримуючи однопартійців, не голосував, але сесією керувати таки мусів. Вже опісля місцеві оглядачі відзначали його виважену позицію і те, що він зробив усе для того, щоб рішення таки було проголосоване.

 

Сам же Скрипничук виправдовує дії однопартійців тиском на них і запевняє, що 18 депутатів «свободівців» із 114 погоди в раді не роблять.

 

«Фракція «Свободи» зважаючи на ті інсценуації, які відбувалися навколо партії, не захотіла приймати участі навіть у розгляді цього питання. Попередньо у ЗМІ зі сторони працівників органів державної виконавчої влади як місцевої, так і київської вже були закиди, що «Свобода» займає неконструктивну позицію і вона єдина не дає приймати рішення Івано-Франківській обласній раді. Зважаючи на те, що від «Свободи» тільки 18 зі 114 депутатів, то ці депутати і показати, що їхні голоси ні на що і не впливають. Тому, списувати на цю невелику, серед депутатів облради, політичну силу всякі негаразди – це було мегазавдання для декого, яке тріснуло з величезним лускотом. Таким чином, було показано, що брехні про 450 тисяч хабарів – це просто брехня і не більше», - вважає голова облради.

 

Що ж стосується самої угоди, то, за словами Скрипничука, Кабінет Міністрів і компанія «Шеврон» пішли на зустріч: частково враховано десь близько 30 наших позицій, а повність – 14.

 

Позицію «Свободи» політичний оглядач Ігор Ткач оцінює дещо з іншої точки зору і говорить про політичні вигоди для партії на майбутнє.

 

«Демарш «Свободи» простий, - вважає Ігор Ткач, - «відсутній» значить «проти», але «проти» так, щоб потім можна було сказати – «мене просто не було з поважних причин». Проголосовули. Далі - очікуємо обману про 10%, котрі залишаються в області, ну і будемо спостерігати як вітчизняні олігархи визволяють із російських енергетичних тенет свої енергозатратні і малоконкурентні підприємства. Для населення все стабільно - газ буде дорожчий. І ось тоді настане «зоряний час» «Свободи» сказати: «А ми казали!», «Ми не голосували!».

 

Голова фракції «Батьківщина» в обласній раді Юрій Романюк розповідає, що питання погодження проекту угоди про сланцевий газ було найскладнішим питанням за всі три його депутатські каденції.

 

«Депутатам було дуже важко усвідомлено піти на такий крок. Тим більше, враховуючи екологічний фактор, а також повне ігнорування міністерством наших вимог щодо отримання обов’язкової комплексної Державної екологічної експертизи. Все це і призвело до ситуації, коли вперше, депутати фракції вирішили приймати своє власне рішення у вільному плаванні, керуючись цілим фактором власних поглядів, сумління, совісті, партійної та фракційної дисципліни, рекомендацій з Києва, думки громадськості, виборців, тощо. Після виступу міністра Едуарда Ставицького та запитань до нього, в частині гарантування урядом і ВРУ погодження наступного пленарного тижня внесення відповідних змін у Бюджетний кодекс України, з метою законодавчого закріплення в угоді 10 % долі від прибуткової продукції української долі, що видобуватиметься на території області за громадою області, кожен депутат визначався як йому голосувати – самостійно. Це, найкращий розвиток подій, який дозволив зберегти лице кожному депутату, не «ламати через хребет» депутатів, які мають іншу позицію, зберегти спокій і стабільність у фракції, не створювати і не загострювати внутрішньо-фракційну конфронтацію і розкол. Фракція «Батьківщина» вийшла з голосування цього контроверсійного питання дипломатично, неураженою і не розколотою. Всі інші сценарії могли лише породити гіпотетичну кризу. Всім вистачило розуму, стримання і мудрості уникнути найгіршого. В цьому і полягала місія голови фракції та депутатів - уникнути розколу, зберегти єдність і порозуміння», - стверджує Романюк.

 

Про виключні вигоди для області та й загалом України від сланцевого газу ще на сесії говорив депутат Олександр Шевченко. Він навіть звинуватив колег у подвійних стандартах.

 

«Набридло залежити від одного постачальника та від його шантажу. Добування іншого (більш дешевого газу) суттєво вплине на загальну вартість газу в нашій державі, - переконаний депутат, - Другий фактор – створення робочих місць та можливість реалізації 10% газу, які нам залишатимуть згідно угоди, для потреб розвитку нашої області».

 

Іншої думки ударівець Тарас Парфан. Він, як і його однопартійці в обласній раді, не підтримали угоду, аргументуючи це тим, що Прикарпаття повинно розвиватися як рекреаціна зона, а не промислова: «На противагу промислово – надровидобувному напрямку, ми підтримуємо рекреаційний напрямок розвитку нашого краю. Екологічні ризики від промислового видобутку сланцевого газу надзвичайно високі. Небажання влади надати депутатам для ознайомлення висновки комплексної екологічної експертизи - підтвердження цього».

 

Про дещо інші сценарії і персональні вигоди говорить політолог Ігор Дебенко: «Позитивне рішення щодо погодження Угоди про розподіл вуглеводнів навряд чи можна назвати несподіваним. Проголосування депутатським корпусом даної угоди прогнозувалося ще напередодні – питання ж скоріше виникало щодо об’єктів, з допомогою котрих адміністрація забезпечить необхідні голоси. Слід розуміти, що на відміну від 20 серпня, підсумки голосування щодо «доопрацьованого» тексту угоди цього разу справді відігравали важливе значення для голови ОДА. Й у цьому аспекті Михайло Вишиванюк скоріше лукавив, коли ще на початку сесійного засідання сатирично відзначав наявність пенсійного посвідчення у власній кишені. До області впродовж останнього часу була прикута аж надто велика увага й її очільнику було надважливо засвідчити Києву власну дієздатність. 62 «за» в контексті цього насправді не повинні вводити в оману. Адже, якщо, до прикладу, п’яти голосів «Батьківщини» на перший погляд було достатньо, щоби блокувати прийняття рішення, приховані резерви в рукаві губернатора, як смію припустити, знайшлися б у разі їх нагальної затребуваності. А так вистачило і наявного сценарію. Ним Михайло Васильович лише продемонстрував, що у випадку, коли «пече», не такою вже й великою проблемою є забезпечити гнучкість тих, хто зазвичай напоказ ледь не першим підкидає дрова. Окрім того, згадане голосування – ще одне свідчення на користь переходу обласної ради від архаїчного сьогодні способу підрахунку голосів до більш сучасних електронних технологій їх фіксації. Що ж до самого рішення, то у його структурі ключовим із юридичної сторони був сам факт погодження тексту Угоди. Все інше, на кшталт можливості втрати сили, як і пункт про вимогу надання вже не раз згадуваної екологічної експертизи, є другорядним, а у випадку із забезпеченням останнього уже постфактум – взагалі дивним. Підсумовуючи, на даному етапі депутати, пішовши під тиском необхідності та політичної доцільності на певні поступки, дещо ризикуючи віддали перевагу перспективі над забезпеченням гарантій. Відтак, правильність позиції кожної з сторін здатен засвідчити лише час і сам сланцевий газ... Втім, до цього моменту кожен із політичних суб’єктів уже зазнає чималих іміджевих перетурбацій під впливом риторики опонентів, власних рефлексій та загального суспільно-політичного дискурсу».

 

Так чи інакше, зараз головне, щоб вигоду від розрекламованої угоди мали не окремі люди, а область загалом. І щоб результат дослідження і видобутку газу таки був, а усі екологічні «страшилки» були безпідставними і виявилися ні чим іншим, як політичною грою тих, кому невигідна енергетично незалежна Україна бо ціна помлилки може бути дуже великою. Про це може свідчити велика зацікавленність як зі сторони основних українських політичних гравців, так і зі сторони світових лідерів

 

/data/blog/41056/27d93844de4ae8864e086e91ebe2561c.jpg

 

Марія Лутчин, Ростислав Ковтун, Тарас Лутчин, Лілія Горковенко


24.09.2013 1515 1
Коментарі (1)

Гість 2013.09.24, 12:47
А якщо експертиза буде неприйнятною, то що, Угода скасується? Не думаю.
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

647
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2147
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5075
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3933
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5067
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3163

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

557

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

505

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1336

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4199
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

8866
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5972
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6612
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

862
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1833
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1477
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8346
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1039
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

332
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

369
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1371
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

979