Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду визнав, що процедура призову військовозобов’язаного на службу під час мобілізації незворотна, навіть якщо це відбулося протиправно.
Про це повідомляє Верховний Суд, пише Фіртка.
Касаційний адміністративний суд зазначив про це у справі за позовом військовослужбовця до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, військової частини про визнання протиправними дій щодо призову і зобов’язання прийняти рішення про звільнення зі служби.
Позивач, звертаючись до суду першої інстанції за захистом своїх прав, їх порушення пов’язував з недотриманням порядку проведення його призову на військову службу, що полягає в непроходженні позивачем медичного огляду під час призову на військову службу.
Суд першої інстанції визнав протиправними дії РТЦК та СП щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації і зобов’язав військову частину звільнити його з військової служби, що, на думку судів обох інстанцій, є належним відновленням порушених прав позивача.
Однак Верховний Суд наголосив, що відновлення порушеного права повинне відбуватися в межах спірних правовідносин за участю їх учасників. Водночас зобов’язання військової частини звільнити особу з військової служби виходить за межі правовідносин між РТЦК й позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації.
Так, право позивача на належну процедуру його призову порушили, однак прохання про звільнення з військової служби є неефективним. Такий спосіб захисту порушеного права втручатиметься в інші правовідносини, які врегульовані іншими правовими нормами, що не досліджувалися судами попередніх інстанцій, і створюватиме ситуацію невиконуваності судового рішення.
Верховний Суд наголосив, що процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає суті порушеного права позивача, а задоволення цієї вимоги не приведе до поновлення такого права, тому висновки судів обох інстанцій про задоволення позовних вимог у цій частині є помилковими.
