Великдень: навіщо ми фарбуємо яйця і печемо паски?

Цієї неділі частина християн відзначатимуть одне з найголовніших свят у році - Великдень, яке має багато звичаїв, часто дохристиянського походження.

Найпопулярнішими з них є традиція випікання паски та фарбування яєць, пише Фіртка з посиланням на BBC Україна.

Чому ж ми щороку це робимо?


Легенди про Марію

У регіонах були поширені різноманітні легенди, які розповідають, відколи почали фарбувати яйця до Великодня. Ось деякі з них.

Згідно з першою легендою, яка згадується у грецьких рукописах Х століття, Марія Магдалина прийшла до римського імператора Тіберія зі звісткою про воскресіння Христа й подала йому яйця в якості подарунка. Імператор не повірив, що Ісус воскрес, і промовив: "Скоріше це яйце стане червоним, ніж буде можливим воскресіння з мертвих". І тут у всіх на очах яйце почервоніло.

Ще одна легенда з Гуцульщини, записана Іваном Франком, оповідає, що коли Ісуса схопили, Марія хотіла вмовити Пілата відпустити його.

Вона цілу ніч робила писанки й крашанки, щоб зробити йому підношення. На ранок понесла їх у кошику Пілату, прохаючи, щоб він помилував її сина.

Проте Пілат відповів, що тепер все даремно, бо його вже вбили. Почувши це, Марія зомліла, а писанки покотилися по всьому світу.

На Поділлі, Харківщині й Закарпатті побутувала легенда, в якій один бідняк йшов до Єрусалима продавати яйця.

Дорогою він зустрів Ісуса, який, падаючи, ніс свій хрест на Голгофу. Бідняк кинув все й побіг допомагати Христові. Довівши його до місця страти, він повернувся по торбу й побачив, що всі яйця в ній були пофарбовані.

На Полтавщині розповідали, що Діва Марія сама розписувала писанки, коли Ісус був ще малим, щоб потішити його цими іграшками.

Дослідники сходяться на думці, що християнська церква засвоїла значно давнішу традицію використання фарбованих яєць, адже величезна кількість міфів від Азії до Америки розповідає про народження світу чи появу перших істот із яйця.

Розфарбовані яйця задовго до приходу християнства використовували у весняних обрядах перси, єгиптяни, римляни, греки та інші європейські народи.


Наклейки і декупаж

Традиційно великодні яйця фарбували й розписували, видряпували чи накрапували на них малюнок, звідки й характерні назви - крашанки, писанки, дряпанки й крапанки.

Окрім цього, їх обмотували кольоровими нитками, а потім варили, щоб отримати незвичний орнамент, а також наклеювали паперові картинки. Тому традиція декупажу яєць або наклеювання на них наліпок не така й нова.


Звідки взялись кольори?

Щодо кольорів, то основним був червоний, бо асоціювався з кров'ю Ісуса Христа.

Його отримували з хімічних барвників - фуксину - та з натуральних: лушпиння цибулі або червецю. Їхня інша назва - кошеніль. Це комахи, яких використовували для фарбування ниток і тканин у червоний; звідки пішла назва місяця червень.

Для жовтого кольору брали яблуневу кору або торішню траву свербель (свербило).

Щоб отримати сині крашанки, їх варили з пролісками або додавали бразолію - сандал. Окрім цього, крашанки фарбували й за допомогою сушених ягід чорної бузини й чорниці, кори з чорноклена, листя кропиви та різних приправ.

У темні (синій, чорний) кольори яйця фарбували для поминальних днів або якщо у сім'ї хтось помер протягом цього року. Інколи в таких випадках взагалі не фарбували крашанок.

Крашанки активно використовуються на великодніх поминках. До того ж, звичай битися яйцями, який всім нам так добре знайомий, у східних слов'ян часто відтворювався також на могилах предків.


Крашанки як захист

Першу крашанку зберігали як оберіг від пожежі. Вірили, що якщо перекинути її через вогонь, пожежа вщухне.

Шкаралупою свячених яєць підкурювали хвору людину чи тварину. Її давали курям, щоб краще неслися, і худобі, щоб була здорова.

Іван Франко писав, що в його рідному селі Нагуєвичі свячені яйця зберігають в теплому місці протягом кількох тижнів.

Більшість пропадає, але трапляються такі, що в шкаралупі висихають і "творять так зване скло". Цим "склом" лікують більма в худоби й людей: "треба тільки ножиком нашкребти того скла і цією мукою посипати око".

Великодні яйця та паски клали на вулики в пасіках; на Юрія гладили худобу, щоб була гладка й здорова; вмивалися водою з крашанками - на красу й багатство.

Під впливом Австро-Угорщини в Західній Україні прижився образ великоднього зайця, який приносить крашанки. Там побутувала гра, коли діти шукають яйця, сховані ним або півнем.


Чому печуть паски?

Другим головним атрибутом Великодня є паска. У християнстві вона символізує незриму присутність Ісуса.

Церковний хліб циліндричної форми, який випікається в церкві в переддень Великодня, називається артос ("квасний хліб"). Випікання домашньої паски - це продовження цієї церковної традиції.

З іншого боку, безперечно, дохристиянська символіка, пов'язана з пробудженням весни, досі прослідковується в оформленні пасок.

Так, в Україні паски випікали здебільшого з пшеничного борошна й прикрашали виліпленими з тіста квітками, шишками, пташками й хрестами.

Паски намагалися пекти або в четвер, або в суботу. Проте на Слобожанщині раніше можна було почути, що і в Страсну п'ятницю їх пекти не гріх.

Надвечір замішували опару (здебільшого на молоці), а зранку додавали борошна та яєць. Інколи яйця теж готували з вечора: тоді вони давали жовтіший колір тісту.

У рецептах початку ХХ століття додають білий і жовтий імбир, а також настоянки на шафрані.

Процес приготування вважався сакральним. Нерідко господині виганяли всіх із хати, щоб ніхто не кричав під час замішування й підняття тіста.

Посадивши хліб у піч, жінки підстрибували, щоб паска була вищою, а також намагалися не сідати - щоб тісто не осіло. Інколи для того, щоб витягнути вдалу паску, доводилося розбирати піч.

Паски сприймали як проекцію людини. Відомі ворожіння, коли по тому, як паска зійшла, пророкували життя родини. Казали, що якщо паска впала, то це символізувало сильну хворобу або смерть когось із сім'ї.

Крихти пасок закопували на городі, чи в полі для кращого врожаю або віддавали тваринам. Викидати їх, як і шкаралупи, було заборонено.

Великдень і зараз залишається одним із найголовніших традиційних свят.

І, хоча, декому не подобаються експерименти з рецептами пасок, чи наклейками на яйця, таких змін боятися не варто - традиції змінювалися і осучаснювалися завжди, головне, щоб було розуміння самого свята.

Нагадаємо, що на Великдень у Франківську проведуть виставки, веснянки та гаївки.


Читайте також:

Здорожчає на 25%: експерти порахували, скільки коштуватиме Великодній кошик у 2021 році

Стало відомо, як у Франківську проходитиме Великдень (РОЗКЛАД БОГОСЛУЖІНЬ)


30.04.2021 30135
Коментарі ()

16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

406
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1626
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1393
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1313
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1229
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7352

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

406

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

516

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

751

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1785
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

163
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1227
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

722
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

168
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1399
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

986
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1541 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

350
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

455
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1194
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1483
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

992