Великдень: навіщо ми фарбуємо яйця і печемо паски?

Цієї неділі частина християн відзначатимуть одне з найголовніших свят у році - Великдень, яке має багато звичаїв, часто дохристиянського походження.

Найпопулярнішими з них є традиція випікання паски та фарбування яєць, пише Фіртка з посиланням на BBC Україна.

Чому ж ми щороку це робимо?


Легенди про Марію

У регіонах були поширені різноманітні легенди, які розповідають, відколи почали фарбувати яйця до Великодня. Ось деякі з них.

Згідно з першою легендою, яка згадується у грецьких рукописах Х століття, Марія Магдалина прийшла до римського імператора Тіберія зі звісткою про воскресіння Христа й подала йому яйця в якості подарунка. Імператор не повірив, що Ісус воскрес, і промовив: "Скоріше це яйце стане червоним, ніж буде можливим воскресіння з мертвих". І тут у всіх на очах яйце почервоніло.

Ще одна легенда з Гуцульщини, записана Іваном Франком, оповідає, що коли Ісуса схопили, Марія хотіла вмовити Пілата відпустити його.

Вона цілу ніч робила писанки й крашанки, щоб зробити йому підношення. На ранок понесла їх у кошику Пілату, прохаючи, щоб він помилував її сина.

Проте Пілат відповів, що тепер все даремно, бо його вже вбили. Почувши це, Марія зомліла, а писанки покотилися по всьому світу.

На Поділлі, Харківщині й Закарпатті побутувала легенда, в якій один бідняк йшов до Єрусалима продавати яйця.

Дорогою він зустрів Ісуса, який, падаючи, ніс свій хрест на Голгофу. Бідняк кинув все й побіг допомагати Христові. Довівши його до місця страти, він повернувся по торбу й побачив, що всі яйця в ній були пофарбовані.

На Полтавщині розповідали, що Діва Марія сама розписувала писанки, коли Ісус був ще малим, щоб потішити його цими іграшками.

Дослідники сходяться на думці, що християнська церква засвоїла значно давнішу традицію використання фарбованих яєць, адже величезна кількість міфів від Азії до Америки розповідає про народження світу чи появу перших істот із яйця.

Розфарбовані яйця задовго до приходу християнства використовували у весняних обрядах перси, єгиптяни, римляни, греки та інші європейські народи.


Наклейки і декупаж

Традиційно великодні яйця фарбували й розписували, видряпували чи накрапували на них малюнок, звідки й характерні назви - крашанки, писанки, дряпанки й крапанки.

Окрім цього, їх обмотували кольоровими нитками, а потім варили, щоб отримати незвичний орнамент, а також наклеювали паперові картинки. Тому традиція декупажу яєць або наклеювання на них наліпок не така й нова.


Звідки взялись кольори?

Щодо кольорів, то основним був червоний, бо асоціювався з кров'ю Ісуса Христа.

Його отримували з хімічних барвників - фуксину - та з натуральних: лушпиння цибулі або червецю. Їхня інша назва - кошеніль. Це комахи, яких використовували для фарбування ниток і тканин у червоний; звідки пішла назва місяця червень.

Для жовтого кольору брали яблуневу кору або торішню траву свербель (свербило).

Щоб отримати сині крашанки, їх варили з пролісками або додавали бразолію - сандал. Окрім цього, крашанки фарбували й за допомогою сушених ягід чорної бузини й чорниці, кори з чорноклена, листя кропиви та різних приправ.

У темні (синій, чорний) кольори яйця фарбували для поминальних днів або якщо у сім'ї хтось помер протягом цього року. Інколи в таких випадках взагалі не фарбували крашанок.

Крашанки активно використовуються на великодніх поминках. До того ж, звичай битися яйцями, який всім нам так добре знайомий, у східних слов'ян часто відтворювався також на могилах предків.


Крашанки як захист

Першу крашанку зберігали як оберіг від пожежі. Вірили, що якщо перекинути її через вогонь, пожежа вщухне.

Шкаралупою свячених яєць підкурювали хвору людину чи тварину. Її давали курям, щоб краще неслися, і худобі, щоб була здорова.

Іван Франко писав, що в його рідному селі Нагуєвичі свячені яйця зберігають в теплому місці протягом кількох тижнів.

Більшість пропадає, але трапляються такі, що в шкаралупі висихають і "творять так зване скло". Цим "склом" лікують більма в худоби й людей: "треба тільки ножиком нашкребти того скла і цією мукою посипати око".

Великодні яйця та паски клали на вулики в пасіках; на Юрія гладили худобу, щоб була гладка й здорова; вмивалися водою з крашанками - на красу й багатство.

Під впливом Австро-Угорщини в Західній Україні прижився образ великоднього зайця, який приносить крашанки. Там побутувала гра, коли діти шукають яйця, сховані ним або півнем.


Чому печуть паски?

Другим головним атрибутом Великодня є паска. У християнстві вона символізує незриму присутність Ісуса.

Церковний хліб циліндричної форми, який випікається в церкві в переддень Великодня, називається артос ("квасний хліб"). Випікання домашньої паски - це продовження цієї церковної традиції.

З іншого боку, безперечно, дохристиянська символіка, пов'язана з пробудженням весни, досі прослідковується в оформленні пасок.

Так, в Україні паски випікали здебільшого з пшеничного борошна й прикрашали виліпленими з тіста квітками, шишками, пташками й хрестами.

Паски намагалися пекти або в четвер, або в суботу. Проте на Слобожанщині раніше можна було почути, що і в Страсну п'ятницю їх пекти не гріх.

Надвечір замішували опару (здебільшого на молоці), а зранку додавали борошна та яєць. Інколи яйця теж готували з вечора: тоді вони давали жовтіший колір тісту.

У рецептах початку ХХ століття додають білий і жовтий імбир, а також настоянки на шафрані.

Процес приготування вважався сакральним. Нерідко господині виганяли всіх із хати, щоб ніхто не кричав під час замішування й підняття тіста.

Посадивши хліб у піч, жінки підстрибували, щоб паска була вищою, а також намагалися не сідати - щоб тісто не осіло. Інколи для того, щоб витягнути вдалу паску, доводилося розбирати піч.

Паски сприймали як проекцію людини. Відомі ворожіння, коли по тому, як паска зійшла, пророкували життя родини. Казали, що якщо паска впала, то це символізувало сильну хворобу або смерть когось із сім'ї.

Крихти пасок закопували на городі, чи в полі для кращого врожаю або віддавали тваринам. Викидати їх, як і шкаралупи, було заборонено.

Великдень і зараз залишається одним із найголовніших традиційних свят.

І, хоча, декому не подобаються експерименти з рецептами пасок, чи наклейками на яйця, таких змін боятися не варто - традиції змінювалися і осучаснювалися завжди, головне, щоб було розуміння самого свята.

Нагадаємо, що на Великдень у Франківську проведуть виставки, веснянки та гаївки.


Читайте також:

Здорожчає на 25%: експерти порахували, скільки коштуватиме Великодній кошик у 2021 році

Стало відомо, як у Франківську проходитиме Великдень (РОЗКЛАД БОГОСЛУЖІНЬ)


30.04.2021 21282
Коментарі ()

27.06.2022
Ілона Шевченко

З перших днів повномасштабного вторгнення Каріна заснувала благодійний фонд «Fredoom Ukraine». Разом із двома співзасновниками волонтери передають гуманітарну допомогу на передову та забезпечують на Прикарпатті потреби дітей, які вимушено переїхали з міст, де ведуться активні бойові дії.

670
21.06.2022
Ілона Шевченко

Автор легендарних мультфільмів: "Козаки", Енеїда", "Лис Микита" Едуард Кирич разом із дружиною з початку відкритої агресії рф проживає в Івано-Франківську – саме сюди подружжя переїхало через активні бойові дії у рідному місті.

1001
17.06.2022
Наталія Луцик

Тури вихідного дня західною Україною – це чудова ідея для одноденного відпочинку не лише для внутрішньо переміщених осіб, котрі вимушено змінили своє місцепроживання, але й для місцевих мешканців. 

1371
13.06.2022
Тетяна Дармограй

Як в Івано-Франківській територіальній громаді змінився ринок праці за понад сто днів війни, скільки готові платити роботодавці та які вакансії мають найбільший попит — Фіртка розпитала у заступниці директора Івано-Франківського міського центру зайнятості Вікторії Максимів.  

2142
12.06.2022
Ілона Шевченко

Олена Калайтан понад 30 років працювала журналісткою газети «Приазовський Робочий» у рідному Маріуполі та від початку повномасштабної війни працює у виданні «Донбас 24». 

1458
06.06.2022
Уляна Мокринчук

Понад сто днів війни в Україні. Інформаційний фронт тримають ЗМІ та журналісти, які стали основною мішенню переслідування російських військових злочинців на тому ж рівні, що й наша військова тероборона, оскільки нападникам наказано приховати сліди своїх злочинців. 

2040

Московська церква в Україні, або як лукаво вони себе називають “Українською” іменуючись УПЦ, вже давно втратила риси Церкви, притаманні їй служіння Богу і людям та ведення людей до визволення душі.  

178

Повномасштабна війна в Україні стала остаточним доказом, що наявна система безпеки у світі більше не діє.

334

Неодноразово доводилось зустрічати у сумнівних вокзальних чтивах  типу “100 порад на кожен день” – поради  на кшталт  “ікону якого православного святого прикладати до хворого місця”, або ”прикмети та заборони в день свята”, далі йде перелік що можна і чого не можна робити.  

932

Так, я не помилився із заголовком статті і в цьому вбачаю парадокс публічного управління в умовах сучасної України. Моє намагання донести до виконавчої гілки влади та антикорупційної структури те, що через невиконання вимог законодавства суспільним інтересам завдаються збитки, які обраховуються мільярдами, на цей час не принесло жодного результату.

1313
21.06.2022

Сезонні ягоди та фрукти і є для того, аби після зими та весни відновити організм. 

816
05.06.2022

Дефіцит гречки протримається до початку нового врожаю.

1948
21.05.2022

Фахівці з правильного харчування нерідко рекомендують у перший денний прийом їжі вживати каші, проте деякі з них можуть завдати більше шкоди організму, ніж користі.   

3617 1
05.06.2022

У Храмі Царя Христа (відомому, як церква на Майзлях) Святу літургію провів Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

1963
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

3948
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

4813 1
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

5225
10.06.2022

Щоп'ятниці у таборі заплановані тематичні майстер-класи. Заняття проходитимуть у "світлиці талантів", бібліотеці в монастирі та в альтанках на свіжому повітрі. Дітей педагоги об'єднають у групи за віком та уподобаннями.

1646
30.06.2022

В оточенні президента кажуть, що система, привчена озиратись на Банкову, продовжила чекати команд, а у Зеленського зараз немає ресурсу розв'язувати всі питання. Показовою стала криза з пальним, яку чиновникам не вдалося вирішити оперативно.  

280
14.06.2022

Восьмий апеляційний суд Львова 14 червня заборонив діяльність партій “Наші” та "Держава", які в Міністерстві юстиції вважають проросійськими.  

1205
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

5120
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

7072