Великдень: навіщо ми фарбуємо яйця і печемо паски?

Цієї неділі частина християн відзначатимуть одне з найголовніших свят у році - Великдень, яке має багато звичаїв, часто дохристиянського походження.

Найпопулярнішими з них є традиція випікання паски та фарбування яєць, пише Фіртка з посиланням на BBC Україна.

Чому ж ми щороку це робимо?


Легенди про Марію

У регіонах були поширені різноманітні легенди, які розповідають, відколи почали фарбувати яйця до Великодня. Ось деякі з них.

Згідно з першою легендою, яка згадується у грецьких рукописах Х століття, Марія Магдалина прийшла до римського імператора Тіберія зі звісткою про воскресіння Христа й подала йому яйця в якості подарунка. Імператор не повірив, що Ісус воскрес, і промовив: "Скоріше це яйце стане червоним, ніж буде можливим воскресіння з мертвих". І тут у всіх на очах яйце почервоніло.

Ще одна легенда з Гуцульщини, записана Іваном Франком, оповідає, що коли Ісуса схопили, Марія хотіла вмовити Пілата відпустити його.

Вона цілу ніч робила писанки й крашанки, щоб зробити йому підношення. На ранок понесла їх у кошику Пілату, прохаючи, щоб він помилував її сина.

Проте Пілат відповів, що тепер все даремно, бо його вже вбили. Почувши це, Марія зомліла, а писанки покотилися по всьому світу.

На Поділлі, Харківщині й Закарпатті побутувала легенда, в якій один бідняк йшов до Єрусалима продавати яйця.

Дорогою він зустрів Ісуса, який, падаючи, ніс свій хрест на Голгофу. Бідняк кинув все й побіг допомагати Христові. Довівши його до місця страти, він повернувся по торбу й побачив, що всі яйця в ній були пофарбовані.

На Полтавщині розповідали, що Діва Марія сама розписувала писанки, коли Ісус був ще малим, щоб потішити його цими іграшками.

Дослідники сходяться на думці, що християнська церква засвоїла значно давнішу традицію використання фарбованих яєць, адже величезна кількість міфів від Азії до Америки розповідає про народження світу чи появу перших істот із яйця.

Розфарбовані яйця задовго до приходу християнства використовували у весняних обрядах перси, єгиптяни, римляни, греки та інші європейські народи.


Наклейки і декупаж

Традиційно великодні яйця фарбували й розписували, видряпували чи накрапували на них малюнок, звідки й характерні назви - крашанки, писанки, дряпанки й крапанки.

Окрім цього, їх обмотували кольоровими нитками, а потім варили, щоб отримати незвичний орнамент, а також наклеювали паперові картинки. Тому традиція декупажу яєць або наклеювання на них наліпок не така й нова.


Звідки взялись кольори?

Щодо кольорів, то основним був червоний, бо асоціювався з кров'ю Ісуса Христа.

Його отримували з хімічних барвників - фуксину - та з натуральних: лушпиння цибулі або червецю. Їхня інша назва - кошеніль. Це комахи, яких використовували для фарбування ниток і тканин у червоний; звідки пішла назва місяця червень.

Для жовтого кольору брали яблуневу кору або торішню траву свербель (свербило).

Щоб отримати сині крашанки, їх варили з пролісками або додавали бразолію - сандал. Окрім цього, крашанки фарбували й за допомогою сушених ягід чорної бузини й чорниці, кори з чорноклена, листя кропиви та різних приправ.

У темні (синій, чорний) кольори яйця фарбували для поминальних днів або якщо у сім'ї хтось помер протягом цього року. Інколи в таких випадках взагалі не фарбували крашанок.

Крашанки активно використовуються на великодніх поминках. До того ж, звичай битися яйцями, який всім нам так добре знайомий, у східних слов'ян часто відтворювався також на могилах предків.


Крашанки як захист

Першу крашанку зберігали як оберіг від пожежі. Вірили, що якщо перекинути її через вогонь, пожежа вщухне.

Шкаралупою свячених яєць підкурювали хвору людину чи тварину. Її давали курям, щоб краще неслися, і худобі, щоб була здорова.

Іван Франко писав, що в його рідному селі Нагуєвичі свячені яйця зберігають в теплому місці протягом кількох тижнів.

Більшість пропадає, але трапляються такі, що в шкаралупі висихають і "творять так зване скло". Цим "склом" лікують більма в худоби й людей: "треба тільки ножиком нашкребти того скла і цією мукою посипати око".

Великодні яйця та паски клали на вулики в пасіках; на Юрія гладили худобу, щоб була гладка й здорова; вмивалися водою з крашанками - на красу й багатство.

Під впливом Австро-Угорщини в Західній Україні прижився образ великоднього зайця, який приносить крашанки. Там побутувала гра, коли діти шукають яйця, сховані ним або півнем.


Чому печуть паски?

Другим головним атрибутом Великодня є паска. У християнстві вона символізує незриму присутність Ісуса.

Церковний хліб циліндричної форми, який випікається в церкві в переддень Великодня, називається артос ("квасний хліб"). Випікання домашньої паски - це продовження цієї церковної традиції.

З іншого боку, безперечно, дохристиянська символіка, пов'язана з пробудженням весни, досі прослідковується в оформленні пасок.

Так, в Україні паски випікали здебільшого з пшеничного борошна й прикрашали виліпленими з тіста квітками, шишками, пташками й хрестами.

Паски намагалися пекти або в четвер, або в суботу. Проте на Слобожанщині раніше можна було почути, що і в Страсну п'ятницю їх пекти не гріх.

Надвечір замішували опару (здебільшого на молоці), а зранку додавали борошна та яєць. Інколи яйця теж готували з вечора: тоді вони давали жовтіший колір тісту.

У рецептах початку ХХ століття додають білий і жовтий імбир, а також настоянки на шафрані.

Процес приготування вважався сакральним. Нерідко господині виганяли всіх із хати, щоб ніхто не кричав під час замішування й підняття тіста.

Посадивши хліб у піч, жінки підстрибували, щоб паска була вищою, а також намагалися не сідати - щоб тісто не осіло. Інколи для того, щоб витягнути вдалу паску, доводилося розбирати піч.

Паски сприймали як проекцію людини. Відомі ворожіння, коли по тому, як паска зійшла, пророкували життя родини. Казали, що якщо паска впала, то це символізувало сильну хворобу або смерть когось із сім'ї.

Крихти пасок закопували на городі, чи в полі для кращого врожаю або віддавали тваринам. Викидати їх, як і шкаралупи, було заборонено.

Великдень і зараз залишається одним із найголовніших традиційних свят.

І, хоча, декому не подобаються експерименти з рецептами пасок, чи наклейками на яйця, таких змін боятися не варто - традиції змінювалися і осучаснювалися завжди, головне, щоб було розуміння самого свята.

Нагадаємо, що на Великдень у Франківську проведуть виставки, веснянки та гаївки.


Читайте також:

Здорожчає на 25%: експерти порахували, скільки коштуватиме Великодній кошик у 2021 році

Стало відомо, як у Франківську проходитиме Великдень (РОЗКЛАД БОГОСЛУЖІНЬ)


30.04.2021 3406
Коментарі ()

22.06.2021
Тетяна Дармограй

Фіртка спробувала з’ясувати, скільки внутрішньо переміщених осіб проживає на Прикарпатті, чим вони забезпечені та як адаптувались до умов життя у новому середовищі.

1422
22.06.2021
Лідія Вітранчик

Фіртка поцікавилась у місцевих жителів, які виїхали за кордон, як змінилося їхнє життя та дізналась чимало цікавої інформації.

1449
17.06.2021
Галина Бородайкевич

Фіртка поспілкувалась із директором закладу для літніх і самотніх людей, щоб дізнатись про побут, дозвілля і роботу під час пандемії.    

1499
16.06.2021
Ілона Шевченко

Кожного року на міському озері гине кілька, деколи буває і десятки особин товстолоба. Фіртка спробувала з’ясувати причини.

1487
15.06.2021
Катерина Черкашина

Чоловік каже, приїхав воювати за справедливість. І щоб допомогти українцям будувати нормальну державу. Фіртка поспілкувалася з добровольцем, який в Україні з червня 2014 року і хоче залишитися жити в Івано-Франківську.

1817
15.06.2021
Лідія Вітранчик

Фіртка спробувала з’ясувати, якою мірою зачепили футбольні пристрасті франківчан і хто їхні фаворити, окрім національної збірної.

1938

У 2011 році мене, як історика, рекомендували українсько-німецькій режисерці Уті Кільтер аби я показав і розказав про будівлі та визначні місця Франика. Ну якщо чисто технічно, то її скоріше цікавила «станиславівська» архітектура, а не «і

1470

Встигала тільки дивитися як міняються дати запланованих прем’єр. Але попри всі перенесення виставу таки показали. Це було важливо: її герой Анатолій Гаркавенко («Морячок)» – з Франківщини.

3316

Днями відвідала унікальний фестиваль борщу в селі Кричка Солотвинської територіальної громади, який є не тільки рекреаційним заходом, а й чудовою соціальною атракцією для розвитку «зеленого туризму» у громаді.

6256

Про нічний клуб - просто в серці COVID-реактора; відставки; очікування шалених фінансових стягнень і вірогідно - міжнародний скандал...

12065
18.06.2021

В Україні, за останні 12 місяців кількість пошукових запитів українських користувачів зі словом "рецепт" зросла на 29%.

922
22.04.2021

Про це йдеться у звіті Міжнародної організації виноградарства і виноробства.

7530 1
16.04.2021

Пагони цибулі - унікальна комбінація корисних речовин, потрібних саме навесні, і їх набагато більше навіть ніж у цибулі ріпчастій.

8865
05.05.2021

У третій день Великодніх свят Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин завітав на парафію святого Апостола Юди Тадея, що в Івано-Франківську, на вул. Стуса, 29.  

6213
03.05.2021

Поливаний понеділок у 2021 році відзначають 3 травня, на другий день після Великодня.  

6726
02.05.2021

На Христове Воскресіння, яке відзначається 2 травня, очільники Православної церкви України та Української греко-католицької церкви звернулися до українців зі святковими посланнями.  

6316
02.05.2021

У переддень світлого празника Воскресіння Христового Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин звернувся до вірних з Великоднім привітанням.  

6365
23.06.2021

Хоча останній рік був непростим для книжкового ринку, українські видавництва підготували вдосталь нових книжок і коміксів, на які варто звернути увагу на ярмарку, який відбувається з 23 по 27 червня.

232
30.04.2021

Вона визначала життя в Німеччині майже 16 років. Але зараз політична стабільність, якою країна користувалася так довго за часів Ангели Меркель, підходить до кінця, політик готується відмовитись від посади канцлера.  

7220
25.04.2021

Міністерства закордонних справ Литви, Латвії та Естонії 23 квітня оголосили у своїх країнах персонами нон ґрата чотирьох російських дипломатів.

8101
15.04.2021

Президент США Джо Байден оголосив про запровадження у США загальнонаціонального надзвичайного стану у зв’язку з "надзвичайною загрозою" через зовнішню діяльність уряду Російської Федерації.  

8938
11.04.2021

Велика Британія та США вважають, що Росія повинна негайно «послабити напругу» і жити у відповідності з її міжнародними зобов’язаннями.  

8432 1