Вчора ми обсмоктували ситуацію з однією розумною людиною (не називатиму її імені, аби не спокушати вас) і погодилися на тому, що все дуже цікаво. А саме тим, що вперше за дуже довгий час в нас немає жодних робочих гіпотез щодо подальшого.
Все залежить від маси непрогнозованих чинників: на скільки вистачить нервів Януковича? Скільки людей з майдану кинуться в бійку - 500 чи 5000? Чи може П'ятдесят тисяч?
Від активності і злостивості двох-трьох конгресменів залежить масштаб санкцій США, розрив чи не розрив закордонних активів українських олігархів. Але чи зафанатіють ці конгресмени? Адже Сирія для них все ще цікавіша, ніж ми.
Чи вкладе Путін справді значні гроші в сепаратизм? Це не обумовлено жодною геополітикою, але залежить виключно від його ірраціональних фантазій, врівноважених хіба що скнарістю.
Чи прокинеться раптом Європа, чи повернеться до неї дух Бісмарка і Талейрана?
Чи достатньо відпочили українці для нової гайдамаччини на подальші років сто?
Ніщо не прогнозоване і все нове. Ласкаво просимо у третє тисячоліття!
