Феномен Віфлеємської зірки є предметом дискусій вчених, а також релігійних діячів, передає «Хартія'97».
Вчений-астроном з університету Вандебільта в США Девід Вайнтрауб опублікував свою теорію, що пояснює цей феномен, на сайті видання The Conversation, повідомляє Корреспондент.net.
Для розуміння Віфлеємської зірки потрібно думати так, як думали три волхви, вважає вчений. Так, орієнтуючись по "зірці на сході", вони прибули до Єрусалиму і повідомили царя Ірода про пророцтво народження нового правителя ізраїльського народу.
Крім того, потрібно мислити і як цар Ірод. Він запитав у волхвів про дату появи зірки, тому що, судячи з усього, він і його оточення, зірки не бачили.
Атрономічні загадки
Звідси випливає перша загадка Віфлеємської зірки, пише Вайнтрауб: як вийшло, що придворні мудреці Ірода не знали про появу такої яскравої зірки і як вона привела волхвів до Єрусалиму.
Після цього, щоб дійти до Віфлеєму, волхви повинні були рухатися на південь від Єрусалиму. При цьому "зірка на сході рухалася перед ними, поки не зупинилася над місцем, де було немовля".
Тут, як вважає вчений, друга загадка першого Різдва: як же зірка на "сході" привела мудреців на південь, адже північна зірка приводила мандрівників на північ, чому ж східна зірка не привела їх на схід?
Третя загадка - як зірка рухаючись перед волхвами, зупинилася і повисла над яслами, де лежало немовля Ісуса?
Що ж представляла з себе "зірка на сході"?
Очевидно, що ні зоря, ні комета, ні парад планет не можуть вести себе так в нічному небі, вважає Вайнтрауб. Логічно припустити, що в Біблії як релігійній книзі описується чудо поза законами фізики.
Однак, Матвій, у чиєму Євангелії описується Віфлеємська зірка, ретельно підбирав слова і двічі написав "зірка на сході". Вайнтрауб робить з цього висновок, що ці слова мали особливе значення.
Посилаючись на астронома Майкла Молнара він підкреслює, що "на сході" це буквальний переклад словосполучення "en te anatole", яке було суто технічним терміном, використовуваним в грецькій математичній астрології дві тисячі років тому.
Судячи з усього, він описує планету, що піднімається над східним горизонтом незадовго перед сходом Сонця. Відразу після сходу вона зникає. Тобто, ніхто не бачить "зірку на сході", якщо не подивиться на неї в певний момент.
У ході людського життя майже всі зірки залишаються на своїх місцях. Вони спалахують і гаснуть щоночі, але відносно себе не рухаються.
Однак планети, Сонце і Місяць відрізняються від нерухомих зірок. Так, слово "планета" походить від грецької назви "блукаюча зірки". Вони рухаються приблизно по одному і тому ж шляху на тлі зірок, проте іноді вони закривають одна одну. Якщо Сонце закриває планету, ми не можемо бачити її, але коли Сонце обганяє планету, вона з'являється, пише астроном.
Момент появи планети в ранковому небі незадовго до сходу сонця, вперше за місяці, коли вона була прихована в сяйві Сонця, астрологи називають геліакічними сходами, тобто особливо перша поява планети, і є те, що грецькі астрологи називали en te anatole.
При цьому, геліакічні сходи Юпітера грецькі астрологи вважали важливою подією для всіх, хто народився в цей день.
Таким чином, "зірка на сході" відноситься до астрономічної події, яка була астрологічно важливою у контексті давньогрецької астрології, вважає вчений.
Що ж стосується "зависшої зірки", то ці слова походять від грецького "epano", також важливого для астрологів, що означає певний момент, коли планета зупиняє свій рух і починає рухатися не в західному, а в східному напрямку. Це відбувається, коли Земля, яка обертається навколо Сонця швидше Марса, Юпітера або Сатурна, наздоганяє іншу планету.
Таким чином, пише астроном, рідкісне поєднання астрологічних подій (потрібна планета з'явилася перед Сонцем; Сонце було в потрібному зодіакальному сузір'ї; ряд положень планет, важливих для астрологів) дозволило давньогрецьким астрологам припустити, що в той день народився воістину цар царів.
Трохи про волхвів
Судячи з усього, волхви були вельми мудрими і володіли непоганими математичними знаннями. Крім іншого, вони знали про старозавітне пророцтво, згідно з яким новий цар народиться в сім'ї Давида.
Швидше за все, вони спостерігали за небесами протягом багатьох років, чекаючи обставин, які і були передвістям народження нового царя.
При цьому "зірка на сході" тільки підказала, коли потрібно вирушати в дорогу, а не провела в прямому сенсі цього слова. Адже в момент коли вони побачили знамення, Ісусу вже було 8 місяців.
Явище на небі датується 17 квітня 6 року до н. е. (з геліакічними сходами Юпітера в той ранок, за якими до обіду його покрив Місяць у сузір'ї Овна) і тривало до 19 грудня 6 року до н. е. (коли Юпітер перестав рухатися на захід, на мить застиг і розпочав рух на схід відносно застиглих на тлі зірок).
