Продуктові мережі стрімко втрачають постачальників і нарощують борги, а українці повертаються на базари, пише UBR.ua.
Вітчизняні ритейлери все частіше сваряться з постачальниками. За словами голови Асоціації постачальників України Олексія Дорошенка, багато компаній відмовляється працювати з мережами і йдуть в магазини і на ринки. Причому тенденція набуває такого розмаху, що незабаром деяким мережам буде просто нічим торгувати.
Тенденція відходу постачальників з супермаркетів не нова. Перший масовий вихід компаній з мережевого роздробу стався ще на хвилі різкого знецінення гривні в лютому 2014, пише видання, нагадуючи, що тоді через затримки платежів багато компаній не те, що нічого не заробили, а й отримали чимало збитків. У минулому сезоні цей тренд ще більше зміцнився, а з початку 2016 і зовсім набув загрозливих масштабів.
«На жаль, оперувати цифрами ми не можемо. Нинішній рік виявився першим за останній час, коли за станом на кінець березня навіть немає галузевих підсумків минулого року. Супермаркети просто не надають звіти, адже хвалитися їм, м'яко кажучи, нічим. Але наш моніторинг показує, що асортимент продуктів у багатьох торгових мережах суттєво звузився», — стверджує Дорошенко.
Директор компанії «GT Partners» (досліджує роздрібний ринок) Ігор Гугля повідомив, що дані за минулий рік він зможе надати не раніше травня. «Але вже зараз зрозуміло, що в грошах товарообіг виріс через інфляцію, а в натуральному вираженні він, швидше за все, просів», — відзначає експерт.
Втім постачальників змушує змінювати дислокацію не стільки їх принциповість, скільки зміна уподобань покупців. Справа в тому, що українці зараз все частіше скуповуються не в супермаркетах, а в невеликих магазинах і на ринках. Головним критерієм відбору торгових точок стала ціна.
Представник мережі «АТБ» Ганна Лічман розповіла виданню, що останнім часом скоротилися продажі продуктів економ-класу. «Це означає, що громадяни, які раніше їх купували, пішли з роздробу», — констатує вона.
«Крім того, йде так зване дроблення покупок: людина купує продукти в різних магазинах, намагаючись скористатися спеціальними ціновими пропозиціями», — додає експерт.
За її даними, в лютому цього року середній «кошик» в «АТБ» у натуральному вираженні схуд в порівнянні з минулим роком на 8%. У список найбільш продаваних товарів потрапило лише найнеобхідніше: яйця, туалетний папір, цукор, капуста, і, очевидно, як ласощі, банани.
У невеликих магазинів в питанні ціни з'явилася велика фора: вони продають товар з коліс, швидко повертають гроші постачальникам, а ті в свою чергу готові надавати їм мінімальні ціни.
Відхід частини постачальників лише погіршив становище інших. Тепер у мереж ще менше можливостей вчасно з ними розраховуватися, говорить Дорошенко. Відстрочки платежів на кілька місяців (а деякі торговельні точки і зовсім не розраховуються з боргами) в умовах постійного зростання курсу долара змушує виробників і імпортерів закладати всі ризики в ціни.
«Вони формують цінник за такою формулою: реальний курс плюс 2—4 грн/дол. зверху. Коли долар в обмінниках "підріс" до 28 грн, його рахували по 32 грн. Зараз трохи дешевше — по 31 грн», — уточнив UBR.ua Дорошенко.
Продавати товар дорожче виробників змушує і той факт, що ритейлери забороняють їм самовільно піднімати ціни. Про подорожчання мережу потрібно попереджати за 15—30 днів, і ці терміни чітко прописані в договорах. Виходить, що постачальники закладають подорожчання, причин для якого ще, можливо, і не буде, вже в стартові розцінки.
При поставках товару в невеликі магазини працює інша схема — ціна формується виходячи з поточного валютного курсу, дорожче продавці просто не візьмуть, тим паче вибирати в них є з кого.
Але і подорожчання в невеликих торгових точках більш стрімке — фактично цінники можуть помінятися вже через кілька годин після того, як оновився валютний курс.
Проблеми мережевого ритейлу посилюють величезні борги. Кілька років поспіль компанії змагалися в нарощуванні кількості магазинів, відкриваючи їх в тому числі і за кредитні кошти. В результаті у багатьох зараз серйозні проблеми з платіжним балансом, розповідають експерти.
«Ходять чутки, що майже всі мережі, які не мають щастя входити в топ-5, зараз активно шукають інвесторів. Інакше вони просто не виживуть», — коментує Дорошенко. Ігор Гугля зазначає, що розмови про масовий розпродаж мереж ведуться вже давно. «Але поки ніхто нікого не купує. Щороку все обмежується парою закриттів і парою прем'єр», — стверджує він.
Потрапили в скрутне становище мережі спробують подружитися в першу чергу з більш успішними колегами. Адже очікувати появи на нашому ринку іноземних ритейлерів, яких теоретично могли б зацікавити українські супермаркети найближчим часом не доводиться, вважає Лічман. Разом з тим експерт не змогла уточнити, чи надходять в їх компанію пропозиції про покупку.
«Якщо "АТБ" і проводить подібні угоди, то хіба що точково, купуючи окремі приміщення під магазини. У нас такі вимоги до торгових приміщень, що жодна існуюча в Україні мережа повністю нам не підійде», — повідомила Лічман.
Разом з тим, великі компанії продовжують розширювати покриття. «Ми плануємо в цьому році відкрити 100 нових магазинів (в минулому — 54). Пріоритетні регіони — захід і південь», — говорить Лічман.
Ті, хто готовий вкладати гроші в розширення, придивляється до найбільш економних форматів, зокрема, дискаунтерів, які зараз відвідують активніше, ніж класичні супермаркети. Приміром, днями «Retail Group» («Велика кишеня», «Велмарт») відкрила дискаунтер в Луцьку. У планах — запуск торгових точок у Херсоні та Маріуполі. Крім того, компанія оприлюднила плани відкрити в Києві 5—10 магазинів «біля будинку».
За інформацією «GT Partners», на кінець минулого року в Україні налічувалося близько 3,6 тис. магазинів самообслуговування. З них близько 1,5 тис. — це невеликі торгові точки. Для порівняння: в 2014 «малюків» було трохи більше 1,2 тис.
«Крім попиту на такий формат, потенційних інвесторів підстьобують перевага недорогих приміщень невеликої площі і порівняно невеликий вхідний поріг. Щоб відкрити магазин в 50 кв. м потрібно всього 20 тис. дол.», — підрахував Гугля. На його думку, сегмент дрібної роздробу біля будинку» буде активно розвиватися і в цьому році.
