Василь Ольшанецький: Віримо у наших хлопців

Віват, Перша ліго! Таки дочекалися, нарешті. Що очікувати прикарпатському вболівальницькому загалу від прийдешнього чемпіонату? Як складеться він для рідної команди, які емоції подарує її прихильникам? Як би ж то знати нині про все те, що буде завтра…

Хоча не полишає відчуття впевненості, що все і для улюбленого колективу і для його прихильників складеться якнайкраще у цьому сезоні надій і сподівань.

Про готовність команди до нових викликів і випробувань, кадрові питання, проблеми становлення, росту, розвитку та перспективи "Прикарпаття" розмовляємо із президентом футбольного клубу Василем Ольшанецьким.


Василю Миколайовичу, чи вдалося Вам особисто віднайти час, щоб хоч трохи відпочити перед новим сезоном?

- Про повноцінний відпочинок годі було й думати. Не було ані часу, ані можливості про це навіть несміливо і помріяти. Гравці, звісно, відпочивали. Тренерський штаб також. А у мене, спортивного директора клубу Миколи Татарина та нашого бухгалтера паузи, як такої, і не було. Зосередитися довелося на повсякденних питаннях життєдіяльності клубу, покращення матеріально-технічної бази, оформлення документації, підготовці заявкової кампанії. Одним словом, тривала звична, у таких випадках, робота. А позаяк літнє міжсезоння є доволі куцим, та й різниця між вимогами до команд першої та другої ліги дуже помітна, то робота стала ще інтенсивнішою.

Наскільки багатовекторними є Ваші функціональні обов’язки? На що звертаєте особливу увагу?

- Якщо коротко, то скажу, що займаюся усім, чим потрібно. Тим, що на сьогодні є нагальним і потребує якнайшвидшого вирішення. У нас у керівництві немає такого, що то моя робота, а то – не моя. Все воно наше. Вникати доводиться в усе і робити усе. Значну частину часу зараз доводиться приділяти потребам наявних футболістів, пошуку нових виконавців, веденню переговорів і т. д..

Наскільки вагомим є Ваш вплив, як президента клубу, на кадрову політику в команді зокрема?

- Хочеться сподіватися, що достатнім. Звісно, кадрова ситуація повністю за головним тренером, позаяк він несе відповідальність за результат. Але ми всі, хто працює безпосередньо з командою, є людьми футбольними. Тож також висловлюємо свої думки, власне бачення. В чомусь ми погоджуємось, десь – знаходимо компроміс.

Наскільки Вас влаштовує проведена у це міжсезоння селекційна робота?

- З поміж запрошених дуже здорово наразі виглядає Цюцюра. Швидко вписався в ігрову модель і в колектив. Складається враження, що він працює з нами вже віддавна. Квасній і Лаврук ще не настільки швидко адаптуються, їм, напевно, потрібно трохи більше часу. Головне, що у хлопців помітне бажання проявити себе, закріпитися в команді. Загалом старожили прийняли новачків дуже добре. До 1 вересня, поки триватиме заявковий період, можливо ще когось заявимо.

Із тих виконавців, хто залишив "Прикарпаття", за ким найбільше шкодуєте?

- Безперечно за Василем Дербахом. Повірте, шукали різні можливості, щоб його утримати…

А чи багато із запрошуваних клубом футболістів не перейшли у "Прикарпаття"?

- Їх було декілька. Когось не влаштовували матеріальні умови, когось рівень чи то змагань, чи нашої команди.

Із виконавців, що виступають на аматорському - обласному – рівні, когось запрошували?

- Ні, бо на даний час переглянули ледь не усіх наявних футболістів і якогось реального підсилення для нас у обласних командах не проглядається.

Що вже знаєте про нових майбутніх суперників?

- У нас є люди, котрі цим займаються. Ведеться планомірна копітка робота. В цьому напрямку ми працюватимемо, як робили це ще граючи у другій лізі.

З виходом "Прикарпаття" у першу лігу в організації роботи клубу, його структурі, щось істотно змінилося?

- Відповідно до Регламенту змагань, при клубі має бути команда U-19. Упродовж міжсезоння її ретельно формували і 10 липня вона вже приступила до повноцінних тренувань. Цей колектив, який очолюватиме Сергій Пташник, прийматиме участь у чемпіонаті України серед команд-ровесників, а також паралельно буде заявлений до участі в обласному чемпіонаті. Це, поки що, основне із нововведень. Якщо у ході сезону буде необхідність щось змінювати, то від цього нікуди не подінемося.

Із переліку важливого і уже зробленого, що конкретно виокремите?

- Зроблено дуже багато. Особливо тішить те, що виконали усі умови по стадіону, по питаннях безпеки глядачів. Ми встигли узгодити всі питання з поліцією і підписали акт готовності стадіону до матчів першої ліги чемпіонату України.

А в чому маєте найбільшу потребу, чого найбільше бракує?

- Знову ж, багато чого, як в питанні розбудови матеріально-технічної бази, інфраструктури. Потерпаємо від відсутності тренувальної бази, того ж таки автобуса. Ми піднімали питання про його придбання, коли вже не на клуб конкретно, то хоча б на міську раду. Наразі вивчення цього питання триває. А воно зараз найактуальніше, оскільки лишень оренда автобуса, з огляду на відстані, які команді доведеться долати у першій лізі навіть без урахування палива) обійдеться у неабияку копійчину.

Між іншим, чи не доречно було б поговорити про ті самі копійчини? Керівництво клубу часто говорить про те, що є певний брак спонсорів, а значить і коштів. Чому так стається? В чому основна причина?

- Виходить, що нас всі підтримують і в місті і в області, але переважно лише словами. Так усі вітають відродження професійного футболу у краї, радіють нашим перемогам і успіхам, але допомогти реально не поспішають. Як на мене, ті люди, які реально могли б допомагати, вкладати у футбол кошти, за ці попередні роки зневірилися у доцільності і необхідності таких кроків. Тому зараз, коли приходиш до них із такими проханнями, то у відповідь чуєш, як правило, щось на кшталт "давайте почекаємо, чи подивимося, що із цього всього вийде". У минулому сезоні, без урахування тих коштів, що виділила клубу міська та обласна влади, нами було залучено додатково 700 тисяч гривень. А взагалі потрібно фінансування в межах 9-10 мільйонів у рік.

А матеріальне заохочення футболістів команди "Прикарпаття" також зазнало змін?

- З виходом до першої ліги ми поставили питання підняття гравцям зарплати і преміальних. Вдалося вирішити і переукласти контракти з новими умовами.

Які вони є, якщо порівнювати із іншими клубами-суперниками?

- Достеменно не скажу, але ми виходимо із наявних можливостей, із того, що маємо. Порівнювати нас із іншими командами не стану з декількох причин. Найперше, зараз ми не маємо можливості дозволити собі більші трати. Інше – не менш важливе – наші основні суперники вже зараз ставлять завдання потрапляння до Прем’єр-Ліги. Значить і зарплати і виконавці там повинні бути відповідні. Наскільки вони реальні і співвідносні у сьогоднішніх економічних умовах – питання, мабуть, якщо не риторичне, то доволі спірне.

Як оціните календар змагань, позаяк його заведено вважати одним із важливих чинників успішного виступу?

- Прийнятний, принаймні з огляду на початок. Стартова гра вдома із суперником, який нам відомий. Ще зовсім недавно ми боролися із "Балканами" і у двох матчах здобули чотири очки. Щоправда, суперники рік провели вже у першій лізі, набули досвіду, та все ж… А ось наші наступні опоненти – команди Петрового та Краматорська – ставлять уже сьогодні завдання підвищення у класі. Однак мусимо змагатися і з ними. Побоювання, як такого, немає. Присутній мандраж, бо це нові суперники – у чомусь досвідченіші, десь, можливо, сильніші. Та, пропри все, ми віримо у наших хлопців. Сподіваюся, так само палко вірять у них наші прикарпатські вболівальники, підтримка котрих у новому сезоні буде, як ніколи, важливою.

Ви сказали, що "Інгулець", "Авангард", "Волинь" ставлять завдання виходу до Прем’єр-Ліги вже у цьому сезоні. Коли про подібне з упевненістю можна буде говорити в Івано-Франківську?

- Наразі за підсумками сезону 2018/2019 поставлене завдання посісти 10 місце. І воно, вважаю, на сьогоднішні умови, є цілком реальним для "Прикарпаття". З часом питання підвищення у класі постане і перед нами. І не важливо, чи нам їх поставить хтось, чи ми самі. А може це просто буде вимога часу. Головне, що вони таки будуть. До втілення цієї мети наш клуб повинен рухатися поступово, готуючи до еліти вітчизняного футболу не тільки команду виконавців, а й клубну матеріально-технічну базу та інфраструктуру. Без цього навіть мріяти про те, щоб затриматися у когорті найсильніших на кілька сезонів, просто не варто. Сподіваюся, що це розуміємо не лише ми, а й наші найпалкіші симпатики. Я вірю, що незабаром ми такий прорив здійснимою. Сьогодні ж, стартуючи у першолігових перегонах, ми робимо до цієї важливої стратегічної мети вже другий крок.

Розмовляв Ігор Костюк, газета "Матч"


23.07.2018 2998
Коментарі ()

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1247
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1057
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1093
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7144
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1760
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2591

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

367

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

605

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1644

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

874
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1110
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

590
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

951
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1272
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

843
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1394 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

982
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37324 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1065
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1313
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

823
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3120 13