Вячеслав Кредісов: Податок на нерухомість вдарить по середньому класу


/data/blog/34338/811829c8199097551d6cd94c96ebc3c8.jpg

 

Ще з 1 січня 2013 року вступила в силу норма Податкового кодексу, згідно з якою житлова нерухомість, яка перебуває у власності як фізичних, так і юридичних осіб, обкладатиметься податком.

 

Фахівці податкової запевняють, що переважна більшість українців від введення нового податку не зазнає додаткових фінансових витрат. Адже для фізичних осіб Податковим кодексом передбачено ряд пільг.

 

Так, не оподатковуватимуться квартири та житлові будинки, площа яких не перевищує 120 квадратних метрів та 250 квадратних метрів відповідно.

 

Однак, якщо у власності людини перебуває кілька об’єктів житлової нерухомості, то пільга застосовуватиметься лише до одного з них, за інші доведеться сплачувати податок.

 

Втім, такі перспективи мало тішять українців.

 

Зокрема, відомий економіст і політик Вячеслав Кредісов переконаний, що найважчий тягар цього податку ляже на пересічного українця і знову вдарить по середньому классу, який у нас ніяк не встигає «зародитися».

 

До такого ноу-хау Міністерства доходів і зборів Кредісов висловлює ряд принципових зауважень, які практикуються у всьому цивілізованому світі - це і схема обрахунку податку, і цільове направлення коштів від нього, і те, що він мав би стати частиною славнозвісного податку на розкіш.

 

«Такий податок доцільно і логічно розраховувати, виходячи із комерційної вартості обєктів нерухомості, а не з їх площі. Він також має бути комунальним і зібрані кошти мають йти на підтримку житлового фонду, ремонт комунікацій і прибудинкових територій», - вважає політик.

 

Він припускає, що багаті все-рівно платити не будуть, оскільки нині головними платниками комунальних послуг є рядові українці, які, зазвичай, бояться пені.


12.04.2013 1681 2
Коментарі (2)

особняк 2013.04.12, 16:30
Ті шо мают особнєки.мают страшні гроші-значит буде бюджет в УКРАЇНІ.УРА!!!!!!!!!!!!!!!!
особняк-тормоз 2013.04.12, 23:44
думай головою дураку
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1910
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1007
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1181
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1617
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2817 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3911

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1108

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

620

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

431

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1149
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5761
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5310
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10710 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1351
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1399
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7623
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1088
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15942
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

509
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1512
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1965
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1852