В університеті нафти і газу знають, як не дати зникнути унікальним сакральним спорудам

/data/blog/42641/da858814c1f89b4e33259b435567c968.jpg

 

В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу (ІФНТУНГ) на базі Інженерно-екологічного інституту презентували можливості лазерного 3D-сканування, яке можна буде використовувати для збереження сакральних пам’яток архітектури Івано-Франківської області.

 

Директор Інституту геодезії Національного університету «Львівська політехніка» Корнелій Третяк, виступаючи перед студентами напряму підготовки «Геодезія, картографія та землеустрій», аспірантами і професорами ІФНТУНГу, а також представниками обласної влади, обласної та міської архітектури, зауважив, що технологія 3D-сканування з’явилася десять років тому і надзвичайно активно використовується в дуже багатьох галузях.

 

«Йдеться про проведення надзвичайно швидких обмірів і визначення параметрів будь-яких об’єктів — природних, техногенних. Ця технологія дозволяє надзвичайно точно, з високою роздільною здатністю відображати наявний стан змін цього об’єкта в часі», — зауважив професор. 

 

Також К. Третяк продемонстрував дослідження львівських учених про те, як змінюється клімат Землі. Їх проводили в Антарктиді. 3D-сканування підтвердило процес глобального потепління і дало можливість прогнозувати на майбутнє зміну льодовиків. Також львівські науковці використовують цю сучасну технологію для збереження унікальних дерев’яних церков. 

 

— Сакральні споруди руйнуються, з часом навіть зникають, — констатує Корнелій Третяк. — Методика 3D-сканування дає можливість повністю зафіксувати геометричні та якісні параметри будівлі, що дозволить відтворити ідентичний об’єкт...

 

Наразі в Україні є лише три 3D-сканери. Можливо, що такий прилад буде і в ІФНТУНГу.

 

«Ймовірність, велика, — зауважує директор Інженерно-екологічного інституту ІФНТУНГу Олег Мандрик, — бо ми задіяні в трьох міжнародних проектах, і для того, щоб виконувати геодезичні роботи, потрібні сучасні прилади, які вивчатимуть студенти нашого інституту», пише Галичина.


30.10.2013 682 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1940
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1038
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1204
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1645
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2840 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3931

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1138

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

642

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

442

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1171
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5780
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5332
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10730 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1485
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1451
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7636
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1132
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15964
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

535
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1535
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1988
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1877