Заступник міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Микола Кузьо вважає, що прийняття Мінаматської конвенції допоможе врятувати довкілля від антропогенних викидів ртуті та знизить ризики завдані цими препаратами здоров’ю людини.
Про це він заявив на громадському обговоренні проекту Закона України «Про ратифікацію Мінаматської конвенції про ртуть», яка відбулася у інформаційно-просвітницькому Оргуському центрі при Мінприроди.
Основні положення конвенції стосуються поступової заборони та виробництва деяких приладів із вмістом ртуті, а також обов’язкове припинення її видобування. Мова йде перш за все про люмінесцентні лампи із вмістом ртуті, неелектронні вимірювальні прилади (в тому числі термометри та барометри), деякі медичні препарати. Для окремих продуктів, які не мають екологічно безпечних аналогів — встановлені винятки.
“За нашими оцінками, для бізнесу впровадження конвенції не буде критичним. На сьогодні в Україні виробництво приладів, які забороняє конвенція, відсутнє — мова лише про імпорт. І ми бачимо, що його обсяги на сьогодні — мізерні. З іншого боку, у тих галузях де вміст ртуті має бути заміщено до 2020 року, ратифікація конвенції сприятиме більш швидкому пошуку альтернатив та активізації інвестицій у безпечні технології. Підприємствам у свою чергу буде запропоновано найкращі практики та технології із заміщення ртуті та та її сполук” — зазначив Сергій Лук'янчук, директор Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Мінприроди.
Також обмеження торкнуться й виробництва цементу, застосування хлор-лужних технологій та роботи вугільних ТЕС, діяльність яких пов’язана з викидами ртуті.
В Україні нараховується 11 родовищ ртуті, останнє активне родовище припинило свою роботу ще в 90-х роках ХХ століття, а на сьогодні знаходиться на тимчасово окупованій частині Донецької області.
Окремий аспект у впровадженні Конвенції полягає у забезпеченні належної утилізації. У рамках здійснюваної урядом реформи з управління відходами передбачається впровадження нових методів поводження із такими небезпечними відходами як ртуть та її сполуки. Однак, належне впровадження Конвенції має забезпечити перший принцип ієрархії управління відходами — запобігання їх утворенню.
“Конвенцію підписало близько 130 країн, 94 країни - ратифікували. На сьогодні документи із ратифікації знаходяться на внутрішньо урядовому погодженні, і важливо провести громадське обговорення саме зараз — коли ми маємо розуміння яким чином ратифікувати і головне — впроваджувати положення конвенції. Ми сподіваємося на підтримку громадськості у подальших консультаціях та обговореннях для найшвидшої ратифікації документу”, - підкреслив Микола Кузьо.
Довідково:
Мінаматська конвенція щодо ртуті, прийнята в 2013 році. Вона носить ім'я японського міста Мінамата, де в 1956 році ртуттю отруїлися майже 2 тисяч людей, багато з них померли. Отруєння викликало хворобу Мінімати — синдром послаблення зору та слуху, а у важких випадках — параліч та порушення свідомості, причиною цього є отруєння органічними сполуками ртуті. Вперше була виявлена у Японії в 1956 році через діяльність хімічного заводу Chisso.
Проект документа із ратифікації Конвенції в Україні можна переглянути за посиланням.
