В Україні з’явиться Програма розвитку форелівництва, її мета - у 5-річний строк збільшити виробництво української форелі до 10 тисяч тонн.
За даними Української аквакультурної спілки сьогодні в Україні продукується до 1,5 тис тонн форелі на рік.
Над розробкою програми у липні 2016 розпочне роботу спеціально створена робоча група, до складу якої увійдуть представники Держрибагентства, Інституту рибного господарства НААН, Львівського національного університету Ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З Гжицького та Української аквакультурної спільноти. Очолить робочу групу український форелевод, Віце-президент Української аквакультурної спільноти Олег Божик.
«У 2015 році в Україну було імпортовано 3,6 тис тонн форелі з Норвегії, Данії, Чилі. Природні умови України, а саме наявність джерел з температурою води близько 10°C, яких багато на території Західної України, Черкаської, Чернігівської, Харківської областей дозволяють збільшити виробництво форелі в рази. Крім того, форель має одну з найвищих рибопродуктивностей на одиницю площі в порівнянні з іншими об’єктами вирощування. Наприклад, з 1 га водного плеса ми отримаємо лише 1,5 тонни коропа і 500 тонн форелі – зазначив Олег Божик. – Наразі існує багато чинників, що стримують розвиток форелівництва в Україні, в першу чергу це законодавство. Мета нашої робочої групи – об’єднати зусилля експертів та держави і спростити умови роботи для вітчизняного форелевого фермера: організаційні, економічні та технічні».
«Збільшення обсягів аквакультури, фермерської риби над промисловим виловом – загальносвітовий тренд. Форель має потенціал до того, щоб стати драйвером української аквакультури. Гарним прикладом є сусідня Польща, яка за 25 років розвинула виробництво форелі із 140 тонн на рік до 14 тис. тонн і сьогодні повністю забезпечує свій внутрішній ринок. Зі свого боку Держрибагентство максимально сприятиме усім ініціативам, пов’язаним із розвитком аква- та марикультури в Україні», - повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів.
Робоча група працюватиме над локальними та глобальними проблемами форелівництва в Україні. До локальних проблем можна віднести:
-
нормування дозвільних документів для форелівництва, в першу чергу питання нарахування орендної плати та отримання дозволів на спеціальне водовикористання;
-
стандартизацію існуючих господарств, необхідну для залучення у бізнес зовнішнього фінансування (реєстрація, проектне затвердження);
-
систему обліку та подання достовірних даних щодо вирощуваної риби;
-
залучення інвестицій у галузь як в якості стартового капіталу, так і для оновлення матеріально-технічних фондів існуючих господарства;
-
проблему підготовки фахових спеціалістів;
-
розширення ринків збуту;
-
пошук рішення зниження вартості кормів.
Глобальними проблемами, над вирішенням яких працюватиме група, є:
-
Селекційно-племінна робота у форелівництві. Через відсутність власного рибопосадкового матеріалу фермери часто завозять зарибок із закордону, нерідко із порушенням саніторано-епідеміологічних норм, тим самим провокуючи появу нових інфекцій у рибних господарствах.
-
Врегулювання на законодавчому рівні взаємовідносин форелевих та агрогосподарств. Водойми, що безпосередньо межують із землями агрогосподарств часто стають непридатними для ведення рибництва, через потрапляння у воду промислових забруднювачів, в них спостерігається підвищена захворюваність та смертність риби.
-
Підвищення рівня кваліфікації суб’єктів рибного господарства (фермерів). Запровадження навчальної програми для суб’єктів господарювання рибної сфери, обов’язкової перед початком рибогосподарської діяльності із заключенням відповідних договорів. Кожний суб’єкт рибного господарства працює в загальній екосистемі і загроза від його діяльності може бути набагато вищою, ніж в інших сферах сільського господарства (тваринництві, птахівництві), так як його помилка може привести до заподіяння значної шкоди екостемі та іншим суб’єктам господарювання. Маленький фермер, який знаходиться у верхівці джерела водопостачання, може з успіхом знищити великий рибкомбінат.
за матеріалами Держрибагенства
