В понеділок Івано-Франківськ прощатиметься із вбитим на Майдані 19-річним Романом Гуриком

Судові баталії за ліси Прикарпаття: битва за землю, гроші й вплив після децентралізації

06.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників.

1475

Зміни в оповіщенні, виплати та загроза аферистів: що варто знати родинам безвісти зниклих воїнів

02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.

797

Останні роки останнього гетьмана України: Cлідами українців в Баварії, частина третя

29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

1947 1

Брав від життя все, що воно дає: історія загиблого воїна з Івано-Франківщини Олега Павлишина (ФОТО)

28.10.2025
Вікторія Матіїв

«Немає більшої любові, ніж коли людина віддає життя за своїх друзів», — ці слова з Біблії (Євангеліє від Івана 15:13) найточніше описують Олега Павлишина. Його дружина Світлана Павлишин каже, що саме так він і жив — без вагань залишив усе: родину, спокій, звичне життя, щоб стати на захист України.

31166

Старша школа по-новому: все про реформу середньої освіти в Івано-Франківську

23.10.2025
Вікторія Косович

Як зміниться навчальний процес, за якими факторами поділять ліцеї та чого очікувати вчителям і учням старших класів, Фіртка поспілкувалася з директоркою департаменту освіти й науки Івано-Франківської міської ради, заступницею міського голови Вікторією Дротянко.

8411

«Ми на порозі енергетичної революції» — ректор ІФНТУНГ Ігор Чудик про відновлювальну енергетику, атомну генерацію та реновацію університету

20.10.2025
Діана Струк

Про подолання наслідків обстрілу, відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

3508

Коментарі (14)

Коментар

Ваше ім'я

Ваш email

Введіть код з картинки

Макс 2014.02.22, 12:47

Герой, герой, а, судячи по його сторінці у соціальній мережі, -- прихильник сатанізму, атеїзму, антихристиянства... Хай Бог йому буде Суддя!

Павло 2014.02.22, 06:26

Вічна пам'ять герою. Нехай земля йому буде пухом.

просто мама 2014.02.22, 09:36

Це жахливо ,коли батьки ховають дітей. Як рідним пережити це горе? Ніхто не поверне матері сина. І тепер для неї немає різниці,який буде уряд, хто президент. Все закінчилось. Заради чого?Бережіть своїх дітей!

Теж мама 2014.02.22, 20:58

З сторінки Романа в соцмережі: Поймет не тот, кто много видел, А тот, кто много потерял. Простит не тот, кто не обидел, А тот, кто многое прощал. Осудит каждый, кто не в силах Пути другому уступить, Ревнует только тот, в чьих жилах Кровь никогда не закипит. И боль чужую взять не сможет Кто выгодой своей живет, И грусть ночами не тревожит Тех, кто любви не познает, И счастья встречи не узнает, Кто расставаньем не дышал. Лишь тот, кто многое теряет И цену многому познал...

Михайло 2014.02.23, 00:39

Максові: - це напевно ти сатаніст, якщо говориш про покійного погане слово! Він в першу чергу - ЛЮДИНА. Хай пухом буде йому земля і пам’ять про нього живе вічно у серцях його рідних, і близьких!!!

Макс 2014.02.23, 01:08

Михайле, про померлих слід говорити теж правду. Сатанинських і безбожних речей не бракує на його веб-сторінці. Можете знайти та перевірити. Біда, коли людина відрікається Бога-Творця в молодому віці і хоче без Нього будувати майбутнє України. Та краще помолитися за його душу.

воля 2014.02.23, 02:05

ravets Олег Так раптом захотілось жити, Стрічати ранки солов’їні, І прокидаючись,життя любити, Зпросоння посміхатись Україні. За тих хто не дожив години, Хвилинки не дожив до перемоги, Схиляю голову, - колись ж ми, Дійдем до Вашої дороги. Зійде знов сонце, буде ранок, І так життя у хороводі, Для України знов світанок, Бо вперше разом –на свободі…….. А.Круп. .

Пишаюсь тим, що я українськ 2014.02.23, 02:10

Вас так ніхто не любить. Я один. Я вас люблю, як проклятий. До смерті. Земля на небі, вечір, щастя, дим, Роки і рік, сніги, водою стерті, Вони мені одне лиш: ви і ви... Димлять століття, води і народи... Моя ви пам'ять степу-ковили, Зорі небесний голос і свободи. Дивіться, гляньте: мій - то голос ваш: Як світиться він тепло на світанні... Я вас люблю, як сіль свою Сиваш, Як ліс у грудні свій листок останній. Микола Вінграновський

Тарас 2014.02.23, 08:55

Слава Україні! Мій дідусь служив в УПА, і коли я йому розповів про цього 19 літнього Героя, він плакав, не просто плакав, заходився і ридав. Мені не віриться, що так повинно бути, але його Бог забрав до себе у своє військо! Він був гарною людиною. Слава йому і вічна память!!!

Романові 2014.02.23, 11:28

Прости.

Наталя 2014.02.24, 01:03

Слава Герою!

Люба 2014.02.24, 12:44

Слава Герою!!!!!!! Матері Слава за таку дитину! Тільки б це все не було дурно.....політики!Він помер як герой,а не так як ми.ВСІ ПО НОРАХ.Я горджуся ,що в нас є такі патріоти.Матері мужності і витримки,щоб БОГ дав Вам силу.Ви мусите поставити на ноги інших дітей.......плачу разом з Вами......

Олег 2014.02.24, 13:07

СЛАВА ГЕРОЮ!!!!!!!

ната 2014.02.24, 14:26

С того ужасного и страшного события Не было еще совсем и дня, Чтобы не заплакали родители, Чтоб его не вспомнили друзья. Вот стоим мы над его могилой, Слезы так и катятся из глаз, Как и прежде он родной и милый, И всегда он будет жить в сердцах у нас. Тишина вокруг, одни лишь птицы Песней разбивают пустоту, Двух миров разрушить бы границы, Чтоб покинуть смог он эту тьму. Смотрит с фотографии надгробной Ясный взгляд, как будто бы живой, Кажется, услышим его голос, Тот спокойный, добрый и родной. Теперь мы в гости лишь сюда к тебе приходим, Вот только не встречаешь здесь нас ты. И как ни больно, здесь тебя мы не находим, Лишь фото, крест и свежие цветы. Печали дрожь пронзает наше тело, Поверить мы не можем, не хотим… И сколько бы мне проходило время, Забыть себе его мы не дадим. Уходим мы, скрепя закрылась дверца, А он лежать остался навсегда, От страшной боли сжато наше сердце, В мгновенье это не нужны слова.....