Вже більше півтори року функціонує в самому центрі писанкового міста на вулиці Театральній дитячий садочок християнського типу “Захоронка блаженної Тарсикії” при Катедральному соборі Преображення Христового УГКЦ.
Саме слово «захоронка» означає «дошкільний навчальний заклад» для діток переважно від 3 до 6 років. Ще в 19 столітті такі заклади відкривали при церквах і монастирях. Блаженна Тарсикія, чиє ім’я носить дошкільний заклад, є покровителькою дітей та молоді Української Греко-Католицької Церкви, пише Дзеркало медіа.
Сам садочок знаходиться на третьому поверсі в будівлі катехитичного центру Катедрального собору. Ще на самому вході нас радо зустрічає отець Роман Малярчук – керівник цього дошкільного закладу, який і буде нашим провідником, оповідачем, що проведе нас в закутки цього дитячого християнського місця і оповість його історію.
Ми піднімаємося сходами, минаючи другий поверх, на який повернемось згодом у кабінет отця Романа. Там, у коридорному залі, який нагадує більше одну з галерей Лувру, на стінах висить безліч стародавніх ікон ще з колекції Єпископа Миколая Сімкайла, одного з будівничих Катедрального собору. Та наша мета – це третій поверх, тут ще зі сходових перил починаєш розуміти, що прямуєш у місце дитинства і радості, адже наш підйом супроводжує зграя розліплених збоку аплікацій пташок, виготовлених руками тамтешніх вихованців. Тут усе, починаючи від кольору стін, приємного для дитячого сприйняття, мобільності меблів (маленьких крісел, столиків, ліжечок) до дитячого санвузла, вказує на особливість закладу і європейські стандарти якості. Навіть люстри тут робилися за окремим замовленням.
“Сама ідея садочка християнського типу виникла в отця Олександра Волощука – колишнього адміністратора Катедрального собору. Владика Василій благословив цей задум, бо в цьому насправді була велика потреба. Дуже багато коштів, зусиль, праці вклали наші парафіяни, а також левову частку -благодійники і меценати”, – розповідає отець Роман. В дитсадку виховується 40 дітей. Є дві вікові групи – від трьох до чотирьох і від чотирьох до шести років.
Процес навчання
Оскільки садочок є християнським, тут все починається з ранкової молитви, яку проводить священик, опісля – сніданок і все за планом. Окрім фундаментальних предметів, таких як українська мова, математика, також є катехизація, яку двічі на тиждень у формі різноманітних ігор, мультфільмів діткам викладає сестра-монахиня Йосафата. Додатковими предметами є англійська мова і музика. Щодня з дітьми займається троє вихователів – пані Квітослава, пані Леся і пані Оксана. Попри процес навчання, не забувають і про ігри, адже це діти, і всі вони прагнуть насолодитися дитинством.
«Коли надворі дощова погода, ми просимо батьків приносити діткам дощовики, і вони разом з вихователями бігають під дощем по калюжах і радіють можливості побешкетувати», – розповідає далі о. Роман. Також проводяться різноманітні екскурсії міськими музеями та бібліотеками.
У розпорядженні дітей актова зала, облаштована мультимедійною системою, дві ігрові кімнати, які завдяки мобільним безпечним дитячим ліжкам висотою 15 см перетворюються на спальню. Тут немає чітких правил і рамок – кожна дитина може сама обрати, де саме цього разу хоче розмістити своє ліжечко. Також садочок має свою кухню та їдальню.
Дитяче меню, або що найбільше полюбляє малеча
Діти найбільше люблять підвечірки, адже працівники кухні, двоє кухарів – пані Вікторія і пані Анна (які працюють позмінно) стараються щоразу робити маленькі кулінарні шедеври. Це різного роду дитячі торти, чізкейки, а також оладки, спечені в спеціальних фігурних формочках з варенням чи іншими додатками. Продукти завжди свіжі, сертифіковані. Тут раз на тиждень частують супом з лосося та чергують рибні й м’ясні страви. Діти харчуються тричі на день. Також у раціоні свіжі овочі та фрукти. А ще в садочку враховують навіть можливість алергії у дітей на різні продукти. Це прописують на самому початку під час заповнення анкети.
На обід спати необов’язково
Отець розповів ще одну цікаву особливість: “На відміну від інших дитсадків, тут під час обіднього сну не всі діти обов’язково мусять спати. Є діти, які не хочуть спати – вони разом з вихователькою можуть займатися в іншій кімнаті розвиваючими іграми, навчанням тощо”. А ті, хто обирає сон, засинає під класичну музику, що також сприяє розвитку та любові до мистецтва.
Графік роботи
Садочок працює з 8:30 до 17:00. У разі, коли батьки не встигають привести своє чадо вчасно, через інтерактивні способи комунікації, написавши в бесіду батьківського комітету в соціальній мережі, пояснюють, коли будуть і на скільки, можливо, запізняться, будь-то 10 чи 11 годину і на дитину приготують їжу. Через обмежену кількість місць та популярність серед містян, у садочок “Захоронка блаженної Тарсикії” потрібно записуватися на чергу задовго до прийняття дитини. Свого сина Марка отець також записав до черги, щоб було справедливо.
Виховувати дітей християнами – це велика місія
Отець Роман – це втілення простоти і справжнього священичого служіння. Моменти розповіді про дітей, про їхні дружні взаємини слугують прикладом тієї щирої, безкорисливої любові.
“Діти мають відчувати дружню атмосферу, інколи вони йдуть і кажуть: “Отець, здоров” або “Дай п’ять”… Ти маєш бути одним з них, їхнім другом. Я приходжу до них, спілкуюся, вони влаштовують імпровізовані концерти. Йдучи до них, стараюсь рідко вбирати підрясник (елемент священичого одягу), бо вони можуть сказати: “Що це ти сукєнку вбрав?” – всміхаючись, згадує отець. Зізнаюсь, що ніколи не думав, що мене Бог покличе до такого служіння. Хоч я дуже люблю дітей і маю масу ідей, ніколи б не подумав, що відповідатиму за цілий дитячий садочок.Спочатку, скажу чесно, не хотів цього, бо це діти, і це величезна відповідальність, але згодом сприйняв це як Божу волю. Дякую за підтримку та довіру Владиці Василію та отцю Володимиру Білослудцеву. На той момент я ще не мав навіть власних дітей… Я впевнений, що з цього садочка вийдуть добрі люди і дуже буду тішитись кожному. Можливо, навіть хтось у майбутньому стане священиком чи єпископом. Позитивом цього садочка є те, що діти християнськи зростають, тут навчають молитись, вчать розуміти Бога, бо кожна наша прогулянка починається з того, що дітки заходять у собор. Навіть та коротенька молитва «Отче наш» чи «Богородице Діво» – це вже великий вклад”.
“Та не всі батьки мають змогу оплачувати перебування в садочку, є малозабезпечені, кризові сім’ї, тож ми шукаємо спонсорів. Є також приклади таких батьків, які, маючи своїх дітей, беруть на себе оплату інших діток. Щомісяця також проводиться подячна Служба Божа за дар життя та за всіх дітей, батьків та працівників садочка”.
Так сталося, що наша зустріч з отцем Романом припала на час літніх канікул і нікого з дітей не було. Десь під кінець нашої розмови отець зізнався, що йому їх не вистачає, і він очікує моменту, коли знову відчиняться двері і вбіжать його вихованці…
