![](https://firtka.if.ua/media/cache/resolve/blog_thumb/data/blog/81905/5607c1bf9f12e9d2afd280f2380fb402.jpg)
Сьогодні, за адресою вул. Шевченка, 78 на фасаді будинку, де жив і творив письменник Павло Добрянський, було відкрито анотаційну дошку.
Анотаційну дошку Павлу Добрянському встановлено в рамках ініційованої міською радою програми «Івано-Франківськ – місто героїв», інформують у міськраді.
Добрянський Павло Казимирович (1930-2011) - український письменник-гуморист, член Національної Спілки письменників України, лауреат літературної премії імені Василя Стефаника.
Павло Добрянський народився у селі Тарасовці, що на Вінничині, 6 березня 1930 року.
Спочатку закінчив неповну середню школу, а потім Вінницьку фельдшерсько-акушерську школу. Три роки відфельдшерував у Мурафській дільничій лікарні, торуючи шлях до Львівського медінституту, по закінченні якого керував однією із аптек м. Івано-Франківська. Пізніше обійняв посаду відповідального секретаря обласної письменницької організації, яку очолював понад 15 років.
У 1962 році в Івано-Франківську побачила світ його перша гумористична збірка «Сиджу собі та й думаю». Окремі твори Павла Добрянського друкувалися російською, німецькою, угорською та молдавською мовами. Чи мало не всі літературні критики зійшлися на тому, що Павло Добрянський найкращий гуморист серед аптекарів і найкращий аптекар серед гумористів.
Останнім місцем роботи Павла Добрянського була посада заступника головного редактора славнозвісного літературно-художнього журналу «Перевал», що видається в Івано-Франківську.
Павло Добрянський - автор 20 книжок гумору, найвідоміші з яких «Чоколядовий капелюх», «Веселий аптекар» та «Кіндрат Гичка увіковічнюється» належать до золотого фонду української гумористичної літератури. Він - лауреат першого Всеукраїнського фестивалю гумору і сатири «Вишневі усмішки» (1980), обласної літературної премії ім. В. Стефаника (2003), міської премії ім. І. Франка (2006) за книгу гумору «Кіндрат Гичка увіковічнюється», «Всякий молодець на свій взірець».