Щороку українські вищі навчальні заклади потрапляють у різноманітні рейтинги — як всеукраїнські, так і міжнародні. Втім, окрім рейтингів, які визначають найпотужніші навчальні заклади тої чи іншої країни, у деяких ВНЗ існують і внутрішні рейтинги, котрі насамперед оцінюють роботу викладацького складу.
Наприклад, в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу з 2012 року діє система рейтингового оцінювання науково-педагогічних працівників.
За словами проректора з науково-педагогічної роботи ІФНТУНГ Олега Дзьоби, рейтингове оцінювання науково-педагогічних працівників здійснюють за чотирма критеріями: кваліфікаційний потенціал викладача, навчально-методична, науково-інноваційна, організаційно-виховна роботи. Визначено систему показників і балів, які нараховують за здобутки викладача.
Публікації в наукових журналах, виступи на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях, державні нагороди тощо є запорукою додаткових балів і відповідно високого місця в рейтингу. Також в університеті розробили й певну систему мотивації та преміювання викладацького складу ІФНТУНГ.
— Методику нашого внутрішнього рейтингового оцінювання ми підпорядкували досягненню стратегічної мети — отримати статус дослідницького університету, — коментує Олег Дзьоба. — Для цього нам потрібно серйозно інтенсифікувати наукову діяльність в університеті, а тому більшу питому вагу займають показники науково-інноваційної роботи. Проте це не означає, що ми не приділяємо належної уваги навчально-методичній і організаційно-виховній роботі. Треба також правильно розуміти, якщо якийсь викладач має низький рейтинг за цією шкалою оцінювання: це не означає, що він поганий. Натомість він може бути прекрасним методистом, педагогом, вихователем-наставником, якого люблять студенти.
