В Івано-Франківському національному медичному університеті стартує програма підготовки терапевтів мови та мовлення.
Про це журналістці Фіртки розповіли ректор ІФНМУ Роман Яцишин і засновниця та голова українського товариства "Терапія мови і мовлення" Оксана Лялька.
За словами засновниці товариства Оксани Ляльки, попри важливість цієї професії сьогодні, мало хто знає, що саме вона передбачає.
"Мабуть, багато людей не знають, що це за професія. Найпростіше зрозуміти це, розібравшись, з чим саме працює терапевт мови і мовлення.
Наприклад, коли ми спілкуємося, ми не задумуємося над словами, які використовуємо. Коли беремо ручку або олівець, просто говоримо: "Дай мені ручку" або "Дай мені олівець".
Але людина, яка має травму або ураження певних зон головного мозку, може мати труднощі з вибором правильного слова. Вона може сказати неправильне слово або ж взагалі не змогти назвати предмет, хоча розуміє, що це таке.
Часто це сприймається, як проблема з пам'яттю, але насправді це не так. Людина не забула слово, а її мозковий механізм, який відповідає за слова, не функціонує належним чином.
Терапевт мови і мовлення — це фахівець, який допомагає людям користуватися мовою і комунікувати. Крім цього, він працює з проблемами ковтання. Коли ми їмо або п’ємо, ми автоматично ковтаємо. Навіть коли не їмо, ковтаємо власну слину.
Але є люди, у яких ця функція порушена, і це може загрожувати їхньому життю. Терапевт мови і мовлення допомагає відновити і цю важливу функцію".
Оксана Лялька додала, в Україні вже зробили багато для впровадження цієї професії в систему охорони здоров'я.
Адже якщо людина не може комунікувати — це значна проблема, але якщо вона не може ковтати — це загроза життю. Тому ця професія має бути частиною сфери охорони здоров'я.
"Сьогодні ми маємо важливу місію — впровадити її в Україні. Внаслідок війни багато людей отримують фізичні та психологічні травми, зокрема, ураження головного мозку. Особливо страждають діти — вони можуть перестати говорити через стрес.
Передумови створення нашої організації виникли ще під час війни, яка почалася у 2014 році. Увесь цей час люди отримували поранення. Коли я закінчила навчання за кордоном і повернулася в Україну, то працювала з військовими.
Спочатку в госпіталі ніхто не розумів, чим я можу допомогти. Але коли з’явилися перші результати, лікарі побачили: "Він говорить!" Це сформувало нове розуміння і бачення цієї професії.
Сьогодні маємо значно більше поранених, і робота з ними є пріоритетом для нашого товариства.
У 2022 році ми запрошували фахівців долучитися до нашої організації без членських внесків, пропонували безкоштовне навчання від досвідчених терапевтів мови і мовлення з-за кордону. Однією з умов було те, що після навчання спеціалісти мали працювати з військовими в різних регіонах України".
Крім цього, як зазначили, чимало дітей через травму можуть мати порушення мовлення, зокрема мутизм або силативний мутизм.
Вибухи в цивільних закладах також можуть призводити до порушень комунікації. Військові, окрім фізичних травм, переживають сильний стрес, що може викликати заїкання. Масштаби цих проблем надзвичайно великі.
Окремо Оксана Лялька згадала про ковтання. З її слів, усі пацієнти, які перебувають на апаратах штучного дихання більше ніж 48 годин, мають ризик порушення цієї функції.
"Тому всі військовослужбовці та цивільні, які через поранення були на апаратах ШВЛ, потребують роботи терапевта мови і мовлення".
"Як ректор я щасливий сьогодні, адже відкриваємо те, що потребує сучасність. Це необхідно медицині, пацієнтам, студентам.
Кожен заклад освіти, кожен університет зараз повинен допомагати своїй державі ставати сильнішим. І, звичайно, йдеться не лише про те, щоб надати можливість отримати ще один диплом, який може бути використаний або ні. Є професії, які вкрай необхідні для нашої держави.
Справді, професія терапії мови і мовлення — це спеціалізація, що є частиною фізичної реабілітації та реабілітації загалом. Про неї мало хто знав, мало хто чув, мало хто говорив, але зараз вона вкрай необхідна.
Я, як лікар, знаю про своїх пацієнтів, які досить часто, через різні обставини, втрачають мову, можливість спілкуватися з рідними, почуватися потрібними в житті. Тому навчити людей знову говорити, знову жити, творити, любити — це наш важливий обов’язок.
Звичайно, для цього потрібні студенти, викладачі, які можуть навчати якісно, не просто за книжками, а передаючи власні знання та досвід. На жаль, сьогодні ми маємо нестачу таких фахівців.
Тому я дуже вдячний Міністерству охорони здоров’я та пані Оксані Ляці, яка допомогла нам стати частиною цієї програми", — додав ректор ІФНМУ Роман Яцишин.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
