В Анатомічному музеї ІФНМУ поєднали медицину, науку та мистецтво (фото)

Запрошуємо абітурієнтів ближче познайомитися з цікавинками університету.

Цього разу - про Анатомічний музей ІФНМУ, який працює вже впродовж трьох років, є невід’ємною частиною навчального процесу студентів-медиків, вражає своєю експозицією та поєднанням мистецтва з наукою, інформує Фіртка з посиланням на Галичину.

Щоб потрапити до музею анатомії, потрібно зайти до морфологічного корпусу ІФНМУ на площі Андрея Шептицького. Сам музей – на першому поверсі. Втім, рекомендую не поспішати одразу туди, адже навіть у коридорах є на що подивитися. Тут – репродукції картин відомих художників, стенди, які розповідають про розвиток анатомії з прадавніх часів та відкривають цікаві факти про представлені шедеври мистецтва. Словом, про будову людини промовляють навіть стіни. Важко не помітити скульптури Венери Мілоської, Давида Мікеланджело.

Кожна аудиторія також варта уваги, адже за словами доцента кафедри анатомії людини ІФНМУ Омеляна Юраха, тут немає однакових приміщень, кожна кімната – ексклюзивна. Скажімо, в одному класі «живе» так званий розумний скелет. Чому ж він розумний? Бо сидить в аудиторії за склом і «читає» книжку з патологічної анатомії та ще й німецькою мовою. Інша навчальна кімната присвячена Леонардо да Вінчі, тож зайшовши до кабінету, одразу помітите пильний погляд Мони Лізи і не пропустите не менш відому картину «Тайна вечеря».

«Це естетичне виховання, не може лікар цікавитися лише медициною і бути, сказати б, одногранним, – наголошує Омелян Юрах. – Для студентів-медиків естетичне виховання дуже потрібне, воно викликає захоплення тілом людини. А якщо в них сформується повага до людського тіла загалом, то в майбутньому вони шанобливо ставитимуться до своїх пацієнтів».

Омелян Михайлович зауважує, що за 40 років, які він тут працює, кафедра анатомії дуже змінилася і наголошує: те, як вона сьогодні виглядає – заслуга ректора ІФНМУ Миколи Рожка та завідувачки кафедри анатомії людини Оксани Попадинець.

Після оглядин навчальних кабінетів прямуємо до анатомічного музею. Забігаючи наперед, зауважу, що і там буде чимало шедеврів мистецтва, і це основна його «фішка». Коли підійшла до потрібних дверей, мою увагу одразу привертає латинський вислів, що в перекладі означає: «Тут мертві навчають живих», і він, мабуть, якнайкраще характеризує основну функцію музею, адже насамперед – це навчальна база медичного університету, де майбутні лікарі опановують свій фах. Під промовистим написом бачу три вивіски: «Анатомічний музей», «Анатомічна зала», «Навчально-практичний центр «Анатомія людини».

«Люди не розуміють, що таке анатомічний музей. Тому я завжди їм пояснюю, що це музей, де зібрані частини людського тіла, в тому числі кістки, органи тощо. Це не такий музей, як, скажімо, художній, він – суто кафедральний, – роз’яснює Омелян Юрах. – В анатомічній залі наші студенти після теоретичних пар на найкращих препаратах людського тіла вивчають анатомію. У «Навчально-практичному центрі» уже працюють лікарі. Кілька років тому стоматологи впродовж двох тижнів на бальзамованому трупі шукали, як дійти до артерії, яка живить нижню щелепу».

Відчиняємо двері і потрапляємо у світ медицини, науки і мистецтва. І знову бачу вислови, написані латинською мовою, зокрема такі: «Немає нічого загадковішого і цікавішого, як тіло людини», «Як мистецтво, так і анатомія мають один суб’єкт вивчення – тіло розумної людини», «Хвала і честь тому, хто в мистецтві вбачає науку, а в науці цінить мистецтво». На стінах висять репродукції відомих картин, зокрема фрагмент фрески «Створення Адама» Мікеланджело, яка є четвертою з дев’яти центральних частин стелі Сікстинської капели. Поруч – «Венера перед дзеркалом» знаменитого іспанця Дієго Веласкеса. За словами пана Омеляна, це єдина картина, де Венеру зобразили зі спини.

«От бачите, такі ажурні сплетення – це так звані вегетативні нервові сплетення, які іннервують внутрішні органи, – розповідає доцента кафедри анатомії людини та одночасно показує препарати. – Сонячне сплетіння. Чули про таке? Ось воно. У нас таких сім слоїчків. Їхній вміст відпрепарував мій вчитель професор Юхим Мельман, який свого часу завідував кафедрою анатомії нашого університету. Препарувалося це під водою препарувальними голками під лупами».

Загалом у музеї представлено 500-600 експонатів, кожен з яких унікальний.

«Кожен препарат людського тіла сам по собі цікавий, тому що кожній людині кортить подивитися, що ж знаходиться у її власному тілі, – зауважує Омелян Михайлович. – А також маємо тут сіамських близнюків, аненцефалів – діток з вадою розвитку головного мозку, зразки інших патологій».

За словами Омеляна Юраха, анатомічні музеї є фактично при кожному медичному університеті, адже анатомію неможливо вивчити без препаратів. Він розповідає, що 40 років тому в підвалах кафедри анатомії зберігалося 48 забальзамованих тіл, які використовують для практичного навчання студентів, а сьогодні їх лише 23.

Винятковість Івано-Франківського анатомічного музею в тому, що тут не просто зібрали унікальні препарати людського тіла, а й зуміли поєднати анатомію з мистецтвом.

«Анатомічні музеї є скрізь, але там виставлені анатомічні препарати – і все, – роз’яснює доцент кафедри анатомії. – В таких музеях цікаво бувати професіоналам, навіть не лікарям, а кваліфікованим анатомам, тому що можна поговорити на професійні теми, обговорити препарати. Але це не цікаво для людей, які далекі від медицини. І власне мій задум такий, щоб зацікавити середньостатистичного українця».

За три роки роботи музею тут було чимало відвідувачів. Анатомія приваблює і пересічних іванофранківців, адже, за словами Омеляна Юраха, людину завжди приваблює людина. Загалом тут проводять 50-70 екскурсій на рік. Була тут і делегація німецьких медиків. Іноземці були вражені побаченим і зауважили: «Можливо, анатомічні препарати в інших анатомічних музеях бачили і кращі, але вперше бачимо, щоб хтось додумався виставити шедеври образотворчого мистецтва і пов’язати їх з анатомією».

Пан Омелян мріє, щоб музей став справжнім анатомічним театром, тобто закладом, який відвідували би всі, а не лише люди, котрі мають медичну освіту.

Фотогалерея


24.07.2019 2305
Коментарі ()

02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

414
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

831
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3227
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3176 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2490 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3240

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

35

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

273

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

805

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1409
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

941
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

635
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

999
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

552
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43853
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3330
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1324
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35563 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

209
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

515
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

610
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

828