Раніше я користувався УТФ рідко. Себто, рідко посилав за її допомогою. За вісім років я застосував її, якщо мені не зраджує пам’ять, лише тричі. Вигнав у зовнішні кола Ойкумени трьох недружньо налаштованих демонів. Перший ховався у нахабній і сексуально стурбованій подрузі (навіть не подрузі, це чисте перебільшення, а так, знайомій), другий звив собі гніздечко у тілі місцевого журналіста з явними ознаками білкового занепаду, третій тимчасово набув звукової форми диспетчера служби виклику таксі. Не знаю, як там з диспетчером, але двом першим вигнання демонів пішло на користь. Журналіст підшився, а знайома вийшла заміж за турка.
Але останнім часом щось змінилося. За якихось три місяці прийшлося застосувати універсальну трилітерну формулу (УТФ) аж у п’яти випадках. Цей прикрий факт змусив мене замислитись. Що сталося? Порадившись з людьми, які навчилися на великій відстані відрізняти котлети від мух, я склав перелік можливих причин.
Перелік виглядав так:
1) Демонів у людській подобі побільшало;
2) Чемні й нешкідливі раніше демони активізувалися у зв’язку з нестабільністю, що запанувала на фінансових ринках й, відповідно, в астралі;
3) Я став надто нервовим;
4) В мене зменшився лексичний запас;
5) Більш коректні форми посилання, аніж УТФ, фатально перестали сприйматися оточуючими в якості оперативного дороговказу;
6) Той об’єкт, на який УТФ відсилає кореспондента (демона, не демона, когось здалеку подібного на демона) набув суспільно-політичної актуальності.
7) Світ змінився.
Поміркувавши, я викреслив аж надто сумнівні (на межі неможливого) пункти №3 і №4, потім так само закреслив банальщину у вигляді пункту №7. Міркуючи далі, відкинув як надто метафізичні перший і другий пункти. Хоча, хто знає, хто знає… Залишилися пункти №5 і №6.
Отже, треба визнати, що наше суспільство зазнало фатального згіршення. Й без УТФ тепер собі ради не дати. До речі, учора отримав тому підтвердження просто на вулиці богоспасенного Франківська. Дві милі субтильні довгоногі дівчини, які йшли попереду мене вулицею Незалежності, за якихось 18 секунд у звичайній дружній розмові двічі використали УТФ. Одна з них мовила: «Та мені вже осто…издів той Толян! Пішов би він на (УТФ)!» За кілька секунд друга з тих милих дівчат ( у такому сексуальному жовтенькому платтячку, що о-о!) з іншого тематичного приводу видала: «Я їх усіх з того сра…ого салону послала на (УТФ)!»
Чим тут зарадити?
Невідомо.
Лишилося хіба що зацитувати колишнього гаранта: «Любі друзі, треба нам, у першу чергу, думати про духовність».
