Про те, що у Києві у грудні минулого року повстав народ, обурений жорстокістю режиму Януковича, Анна Остапець, як і всі у далекій Франції, дізналася з повідомлень засобів масової інформації. Щодень вони ставали все тривожнішими
Коли пролилася перша кров, жінка зрозуміла, що далі так просто сидіти перед екраном телевізора не може. Дивна і незбагненна річ – український менталітет, що за тисячу кілометрів людина відчуває біль рідного народу…Тим більше, корені Анни з Коломийщини – там народилися її батьки а вона в силу життєвих обставин, вже згодом опинилася у далекій Європейській країні.
У соціальних мережах почала писати, що можна і треба допомогти родинам загиблих героїв «Небесної Сотні». Дуже швидко відгукнулися небайдужі люди – представники української діаспори і просто незнайомі французи, які завжди відзначалися свободолюбивим духом.
Коли зібралося достатньо коштів, Анна Остапець вирішила особисто побувати на «Малій батьківщині», щоб вручити матеріальну допомогу тим сім’ям, які втратили синів, братів, а найбільше – годувальників родин.
В Івано-Франківській та Львівській областях благодійну акцію пані Анна провела спільно з Благодійним Фондом «Свобода Руху» , яку представляв Любомир Лапка. Разом вони завітали до родин Дегдаловича Андрія Івановича , що у селі Сокільники Львівської області, який в січні після поранення беркутівця гумовою кулею на вулиці Грушевського, втратив 80 % зору на одне око. Комендатурою майдану нагороджений орденом «За оборону Майдану», вручення мало відбутися ввечері 20 лютого, проте зранку від загинув. Орден вручили дітям під час похорону, а також до сім’ї Точина Романа мешканця м.Ходорів Львівської області, який приїхав на Євромайдан 1 грудня після побиття студентів силовиками. Належав до сотні, що охороняла першу барикаду на вул. Інститутській. Загинув Роман від вогнепального поранення в голову.
Звичайно, біль утрати близьких людей, мабуть ніколи не мине, але людська небайдужість, готовність допомогти у вирішенні життєвих проблем, хоч трохи зігріває серця рідних загиблих героїв.
Як зазначив Любомир Лапка вчинок Анни Остапець і активна підтримка її почину ще раз засвідчив, що український народ ніколи не здолати, бо він має підтримку у серцях багатьох європейців. І в їх цивілізованих сім’ях буде незабаром і місце нашої держави. Шкода, що за це довелося заплатити дорогою ціною людського життя…
