УРИВОК З РОМАНУ "Полювання на мечоносця"

Тривога не захопила курсантів зненацька. Тут, на орбітальній базі П’ятнадцятого флоту, звикли до сигналів тривоги – навчальних і бойових. Дисплеями розбіглись лінії евакуаційних схем, особисті комунікатори прийняли «сигнал дев’ять». Це означало: базу заражено. Така можливість багаторазово програвалась під час навчальних занять. Дії кожного підрозділу були розписані і вивірені до секунди. Курсанти на ходу підняли каптури біозахисту і розбіглись бойовими постами. Електронний мозок бази вивів на дисплеї дані телеметрії: приміщення сектору надійно загерметизовані і всі служби захисного периметру активовані. Відкрились порти секторального сховища нанороботів і зграйки мікроскопічних розвідників розлетілись, розбіглись і розповзлися житловими і агрегатними відсіками. Вони взяли під контроль периметр сектору і головні вузли системи життєзабезпечення. Електронний мозок перевів усі приміщення населених зон у режим «автономна атмосфера». Тихе шипіння за панелями підтвердило, що загальний контур примусової вентиляції заблоковано, а в жилі блоки повітря подається з кризового резерву. В цілому все відповідало тактичним інструкціям, перші хвилини тривоги пройшли у штатній підготовці процесу локалізації зараження. Але незабаром курсанти почали все частіше й частіше кидати погляди на дисплеї. Час йшов, а ключового наказу на евакуацію персоналу не надходило.

«Мозок аналізує рівень загрози. Напевно, з карантинного модуля на базу проникнув ксеновірус», - вирішив секторальний черговий. Він знав, що за останній тиждень база прийняла у свої доки два безпілотні рейдери, які повернулись від зоряних систем Оріону. З такими кораблями-розвідниками траплялось різне. Подейкували, що багато років тому, ще до Війни, дослідницький безпілотник заразив два населених сектори бази смертельним інопланетним вірусом.

Черговий кинув оком на дисплей. Червоним тлом бігли білі літери транспаранту: «Увага! Загроза зараження вища плюс. Кризовій команді і персоналу бази наказуємо озброїтись і надіти скафандри категорії «А» При виявленні нерозпізнаних рухливих об’єктів відкривати вогонь на знищення. Дозволено застосовувати всі номери боєкомплекту».

«Це не вірус», - зрозумів черговий, двадцятирічний найманець з Тіронії. Його шкіра вистрілила холодним потом. Тіронієць нервово оглянув приміщення, але не побачив жодних «нерозпізнаних рухливих об’єктів». Стіни службового блоку матово відсвічували червоним. Великі екрани дублювали той самий наказ, який світився на його нарукавному дисплеї. Пурпурові відблиски застигли на світло-сірому глянці панелей. Тим часом автоматика відкрила ніші, де зберігалась особиста зброя персоналу бази. Дві курсантки вже розгерметизували капсули, в яких було сховано аварійні скафандри. Згідно інструкції, одна з курсанток повинна була надіти скафандр на чергового, друга – на старшого оператора захисних систем. Й тількі після цього інструкція дозволяла самим курсанткам зайнятись власною безпекою. Цю послідовність дій при кризових операціях зберігали незмінною вже багато століть. З тих легендарних часів, коли бойові пости кораблів і баз ще не перетворились на символічні придатки до роботизованих систем.

Оператор поквапився озброїтись. Пістолет зручно ліг у заглибину на верхівці пелюсткового кронштейна: чорна, компактна машина смерті, в котрій схована складна механіка кінетичної катапульти. Це була справжня зброя офіцера Флота. На порядок потужніша за ті «кінетики», якими озброювали поліцейських та благонадійних колоністів на Периферії.

«Чому досі немає наказу про евакуацію?» - нервова занепокоєність чергового раптом перетворився на зрадливий дріж у пальцях. Він знову подивився на дисплей. Там горіло старе попередження. Черговий чомусь згадав, як колись давно на Тіронії, у загонах робочих клонів, почались заворушення. Тоді на інформаційних екранах житлових куполів світились такі ж білі літери. Що там було написано? Щось на штиб: «Не виходити з приміщень! Не допускати паніки у житлових блоках!»

Курсантка якраз розгорнула і активувала скафандр чергового, коли тріснула плита підвісної стелі. В блок впало щось безформне і темне. Воно підім’яло під себе курсантку, та навіть не встигла скрикнути. Оператор навів на «щось» пістолет, але воно випередило постріл. «Щось» рухалось швидко, на межі фіксації людським оком. Черговий побачив, як відірвана голова оператора впала на панель бойового посту і кумедно підскочила, заливаючи все навколо кров’ю. Наступної миті ще одне «щось» зіскочило зі стелі на чергового.

Важке, скрипливо-сухе і жорстке, воно смерділо чимось нестерпно кислим і нестерпно чужим. Чергового його вагою пригнуло до панелі і знудило. Він спробував скинути «щось» з себе, але воно міцно вчепилось в нього чи то мацаками, чи то ребратими відростками. «Щось» коротко чвакнуло. Смерть тіронійця була майже безболісною.

Коли серце секторального чергового зупинилось, індикатор часу на його нарукавному дисплеї відрахував чотириста вісімнадцяту секунду від моменту оголошення тривоги на базі Волт-Армстрідж.

1

Біле сяйво ламп. Всі навколишні предмети віддзеркалюють це сяйво стерильною білизною своїх вигинів і площин. Навіть «драбинка» індикаторів апаратури пробудження світиться тут холодними біло- сріблястими рисками. Три її верхні сходинки вже не миготять. Вони по всій довжині налились спокійним яскравим сріблом. Значить, загальна фізіологія у нормі, врощені у тіло аналізатори не знайшли прямих загроз та дисфункцій. Ок.

Три сріблястих переконливих «ок».

Можна навіть спробувати порухати рукою. Вказівний палець, середній, потім обережний, нестерпно повільний дрейф зап’ястка крізь в’яжучий гель розвантажувального кокона. Зап’ясток пливе-пливе і впирається у липку і теплу кишку шланга.

Але навіть таке навантаження виявляється надлишковим для організму, що три тижні перебував у стані абсолютного динамічного спокою. Перед очима спалахує гало кольору лососевого м’яса. Хоч щось кольорове, альтернативне цій суцільній сріблястості навколо. П’ята «сходинка» індикатора починає миготіти швидше. Ну й нехай. Головне, що він знову може керувати своїм тілом. Контролювати кожний рух, стишувати хвилі ненавмисних м’язових скорочень. Скільки разів виходив він з «транзитного стану другого типу», стільки ж відчував цю войовничу радість самознайдення. Кажуть, що після півсотні виходів яскравість вражень згасає. Шкода.

Мерехтять сьома і восьма лінії. Це, у свою чергу, зраділи людському відморозкові індикатори комунікаційних спроможностей. За дві-три стандартні хвилини1 він зможе прогугнявити щось на кшталт «у-у», за десять тихо прошепотіти слово. А хвилин через двадцять-тридцять він зможе вже зовсім чітко сформулювати вимогу до робота, що контролює процедуру пробудження. Він накаже йому приготувати гігієнічний комплект номер чотири і «синій коктейль». Хоча, не виключено, що на кораблях Служби коктейль зовсім не синій. Адже у багатовікових, замкнених і добре фінансованих структурах завжди культивували свою особливу корпоративну естерику. На штиб цієї сріблястої графіки, яка мерехтить і підморгує перед його очима.

Коктейль виявився рудим, під колір тутешнього світила. Поки руда рідина тече стравоходом і щекоче шлункові рецептори, блакитнуватий теплий розчин змиває з поверхні тіла клеюватий залишок глею-амортизатора. Шкірні отвори потрохи згадують своє природнє призначення, болотяна блідість відступає на долоні і п’яти. Карантинна служба вже встигла переслати роботам відновлювального відсіку перелік місцевих вимог. Тепер напружений і чіткий голос знайомить новоприбулого зі списком необхідних антивірусних ін’єкцій та підтвердженних ліцензій на встановлене у його тіло обладнання.

Він майже не слухає. Згідно підписаного на Арпікрані контракту, Служба Запобігання взяла на себе усі його карантинні і візові проблеми. Усі без винятку. Перед відлітом техніки служби нашпигували його плоть своїми мікро- і наноагрегатами. Тепер нехай тутешній резидент дає собі раду з місцевими і доводить їм, що із цього кіборгенного2 фаршу підлягає ліцензуванню, а що ні. А він, техноархеолог, спеціаліст першого класу Олександр Вольск, навіть не знає функцій та розрізнювальних кодів мікроглобул і чіпів, котрих імплантували до його тіла. І не забов’язаний знати. І не повинний. Й це також обумовлено у його контракті.

Блакитна рідина вже не омиває його тіло. З отвору в стіні вистрибує маніпулятор і спритно згортає плівку, якою було покрито душову кабінку. У дзеркальній ніші правіше від нього з’являються рушники, коробка гігієничного комплекту і одяг з характерним платиновим відливом.

 

_____________________________________

1 Кожна планета має свою тривалість року, доби, часу і хвилини. Для синхронізації використовуються значення земного часу, які прийняті як «стандартні».

2 Кіборгений – той, що належить до класу техніки, частково, або повністю побудованій на основі тканин біологічного походження.


09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1194
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

942
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1052
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7083
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1723
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2494

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

269

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

562

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1591

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

845
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1067
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

554
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

915
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1233
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

794
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1356 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

939
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37280 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1030
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1276
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

774
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2995 13