У четвер, 6 червня, в івано-франківській книгарні «Є» відбудеться презентація поетичної збірки Іздрика «Ю» за участю автора та головного редактора «Видавництва Старого Лева» – поетеси Мар’яни Савки.
Багатогранний Іздрик усю осінь і зиму тішив читачів українського Інтернету регулярними віршами – натхненними, не схожими на його попередню творчість, щирими часом аж до молитовності. Питання «Чи буде книжка?» виринало у довгих стрічках коментарів чи не кожного разу – надто вже читачі хотіли зібрати в одному фізичному просторі паперових сторінок розкидану у Живому Журналі та Facebook «найінтимнішу лірику», пише ГК.
«До появи віршів, що увійшли до «Ю», поезію як таку не писав, — зізнається Іздрик. — Це доволі нестереотипний шлях письменницької еволюції. Бо, зазвичай, автори починають саме з віршів. Потім іде мала проза, тоді крупна, за ними — есеїстка чи колумністика. Випадків, щоб люди починали з прози, а на старість писали вірші, як-от зробив я, не знаю. Хіба Набокова, але цей приклад мене не надихає. Та не писати зараз вірші не можу. Це виглядає як шалено цікава гра. У мозку раптом починає пульсувати якась мелодія чи ритм, а далі висипаються пазли, з яких треба лише скласти картинку. Кожне слово – це пазл. Картина – вірш. Це дуже концентроване заняття — писати цю поезію. Ти не маєш думки, не маєш нічого, але маєш сконструювати з пазлів, які на тебе сипляться згори, картинку. Збрешеш і поставиш інакше слово – буде помітно.
Публікація віршів в ЖЖ та у facebook задовольняла мої авторські амбіції. Паперове видання – ініціатива видавництва. Пропозиція від «Видавництва Старого Лева» була п'ятою чи шостою, але такою, що відмовитися від неї я не зміг: повноколірне авторське видання, дизайн та ілюстрації до якого я зробив сам».
