В Україні вже багато років відзначають іноземне свято хелловін, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада. За легендою у цю ніч душі всіх померлих приходять на землю та блукають вулицями.
Дехто ставиться до його святкування вкрай негативно, зазначаючи що це «чуже», запозичене свято. Проте запозичена лише назва, адже в українців раніше був свій Хелловін. Існував він за часів вірування у рідних богів та звався Велесова ніч (в честь одного з язичницьких божеств). Святкувалась Велесова ніч так само з 31 жовтня на 1 листопада, коли душі усіх померлих спускались на землю.
У ніч на 1 листопада заведено згадувати хороші речі про своїх померлих родичів, ставити свічку, аби їх душа знайшла дорогу до вашого дому та залишати на вулиці чи на підвіконні частування для потойбічних гостей. Найбільшою вдачею вважалось побачити у сні в цю ніч когось із померлих родичів.
Хто такий Велес?
Велес – це дохристиянський, язичницький бог. Його вважали богом мистецтва, музики, поезії, краси, таланту, щастя та любові. Він покровитель усіх творчих людей, волхвів, віщунів та ясновидців. А також опікун усього живого. Вважали, що саме він відповідальний за розквіт людської душі.
Також, Велеса вважали покровителем худоби. Вірили, що саме він навчив людей співіснувати з природою: обробляти землю, вирощувати зерно, пасти худобу та брати молоко. Він вчив не вбивати тварину, а вчитись доглядати за нею, дбати про неї і за це брати зістрижене хутро чи молоко. Згідно з віруваннями Велес, перш за все – бог достатку. Тож наші предки шанували його так само, як і Перуна, та ставились з повагою до традицій на Велесову ніч.
Які обряди існують на Велесову ніч?
Велесова ніч – це час містичний, тож люди вірили, що їх бажання у цю ніч можуть здійснитись. Записували їх на папірці та клали під подушку перед сном, промовляючи слова: «Темна ніч, заклинаю мені допомогти. Велесе, потрудися, загадане, появися».
Для того, аби дізнатись, вірна тобі друга половинка чи ні, потрібно було взяти її обручку, нанизати на нитку та підвісити, якщо стоїть на місці – значить її вірність непохитна. Обряд на достаток теж був доволі популярним. Потрібно було зібрати увесь дріб’язок в гаманці та роздати бідним, перед тим промовивши: «нехай мої гроші допоможуть всім, хто їх потребує. Навколо обернуться і до мене достатком повернуться». Також наші предки вірили, що у цю ніч можна отримати питання на найскладніші відповіді. Для цього треба було на ім’я назвати померлого родича та звернутись до нього: «сьогодні тобі в цей світ приходити – мені пораду приносити. Підкажи, як мені завершити справу».
Прикмети на Велесову ніч
Зазвичай, побачити мертвого родича у сні мало негативний характер та вважалось поганою прикметою, але тільки не у цей день. На Велесову ніч це навпаки – дуже добрий знак. Не можна було у переддень позичати гроші, інакше винесеш із дому достаток і весь наступний рік будеш у скрутному становищі.
Дуже поганою прикметою вважалось, якщо незнайомець у цей вечір постукає у двері. Це означало, що хтось із мешканців будинку помре протягом наступного року. Такій людині у слід промовляли: «охолонь незнайомця слід, не вчинивши нам бід».
Попри популярну прикмету з чорною кішкою, у цей день її не так боялись, як чорну собаку. Запримітити таку біля дому – означало що скоро з’явиться ворог, який буде псувати життя родині. Побачити білу собаку біля будинку, навпаки, означало що у родини буде новий товариш.
Святкування
У найдревніших предків була традиція у цю ніч запалювати багаття у найвищій точці їх земельної ділянки, стрибати через багаття. Також ходити по розпеченому вугіллі – цей процес символізував очищення тіла і духу від злих сил.
Також у вечір перед ніччю всіх мертвих влаштовували мовчазну вечерю: накривали стіл для себе та для померлих родичів, яких би хотіли запросити до трапези, а під час вечері згадували про них хороші речі.
Назва Хелловін прижилась від англійського свята та перекладається як «ніч усіх святих». Хоча насправді це ніч усіх мертвих – просто таких змін назва зазнала уже в християнські часи. Це зумовлено тим, що язичники не боялись смерті та зустрічали її спокійно, а у християнській традиції свято на честь мерців сприймалось з острахом, а спілкування з потойбічним світом засуджували. Тому з часом традиції та назва видозмінились.
У будь-якому разі, не зважаючи на те, як у різних релігіях ставляться до цього дня – немає нічого поганого у тому, щоб згадати своїх предків та віддати їм шану в ніч, коли приходять з потойбічного світу. Можливо, ви зміните свою думку, щодо іноземного походження свята та вирішите поставити свічку на підвіконні, як маячок для душ до рідного дому, чи навіть залишите для них частування.
автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua
