Українські науковці разом із колегами з усього світу досліджуватимуть вплив полярних процесів на кліматичні зміни

Українські вчені стали учасниками проєкту за програмою «Горизонт 2020» в рамках якої виконуватиметься проєкт «Полярні регіони в системі планети Земля: роль місцевих і регіональних полярних процесів у зміні полярного клімату та глобальної кліматичної системи» (LC-CLA-17-2020 – Polar climate: understanding the polar processes in a global context in the Arctic and Antarctic Regions, PolarRES). 

Як повідомляє Фіртка, з посиланням на Національну академію наук України, бюджет проєкту становитиме 8 млн євро, а від України в ньому братимуть участь Інститут проблем математичних машин і систем НАН України та Національний антарктичний науковий центр. 

Загальна мета проєкту PolarRES полягає в покращенні уявлень про основні фізичні та хімічні процеси регіонального масштабу при взаємодії атмосфера–океан–лід в Арктиці й Антарктиці, їхній вплив на прогнозовані зміни глобальної циркуляції, а також наслідки цих процесів для суспільства й довкілля.

У рамках проєкту PolarRES полярні регіони описуватимуться за допомогою найсучасніших регіональних кліматичних моделей (RCM) із високою роздільною здатністю, завдяки яким досліджуватиметься вплив змін у полярних регіонах на глобальні зміни клімату. Передбачається, що результати проєкту зроблять вагомий внесок у Стратегію ЄС із кліматичних дій.

У рамках проєкту PolarRES перед Інститутом проблем математичних машин і систем НАН України стоїть завдання покращити розуміння ролі поверхневих процесів між океаном і шельфовими льодовиками у формуванні придонних холодних водних мас.

Для цього потрібно буде проаналізувати регіональні атмосферні й океанічні чинники, суттєві в майбутніх кліматичних змінах у системі Антарктики та Південного океану. Моделювання з високою роздільною здатністю зосереджуватиметься на формуванні й таненні льоду в океані й морі, зокрема на такому важливому процесі, як формування шельфових льодовиків навколо континенту.

Науковці Академії моделюватимуть формування та рух донних холодних водних мас. Планується проаналізувати динаміку водних мас за допомогою Лаґранжевої моделі, що покращить розуміння чутливості динаміки донних водних мас до змін у взаємодії льодового покриву й океану.