Українці - субетнос «русской націі»?

 

Офіційна Росія нині збирається захищати в Україні своїх «сограждан і соотечественніков». Хто відноситься до даної категорії людей?

 

Відповідь на дане питання частково дає монографія С.Д.Баранова і Д.В.Конова «Русская нация. Современный портрет» http://www.parlament-club.ru/articles,9,special,1,498.htm. (Сергій Баранов, - політичний соціолог, кандидат соціологічних наук, Дмитро Конов, - політолог, кандидат політичних наук), що нещодавно вийшла в світ в Росії.

 

Автори цієї книжки, яка рекламується на сайті парламентського клубу Державної Думи Росії, пропонують не використовувати слово «росіянин» в якості національності, (а застосовувати тільки на означення громадянства). Також вони закликають відмовитись від концепції російської нації як такої, що не виправдала себе на практиці та визнати провідну роль «русскіх», як етнічної нації, у стабільності та розвитку Російської Федерації. Вони хочуть відмовитись від «привнесеної практики багатонаціональності» на територіях, де домінує «русская» культура, і офіційно визнати національні інтереси «русской» нації за межами Російської Федерації в місцях компактного проживання «русскіх», в нових сусідніх державах. Очевидно, що вони є прихильниками концепції триєдиного російського народу: великоросів, українців і білорусів (третя глава так і називається «Субэтносы русской нации»).

 

В одному з інтерв’ю на питання «Кого ви вважаєте «русскімі?» http://russdom.ru/node/3857, С.Баранов відповів: «Ми вважаємо русскімі» тих людей, які включені в життя і в соціальні зв'язки нації. Роль ключового індикатора відіграє російська мова як рідна. Важливо також проживання в географічно цілісних російських спільнотах: державах або регіонах, місцевостях. Всі великороси СНД складають 75 % російської нації, або 136-137 млн. чоловік. Другий за значимістю субетнос - українці. Їх як мінімум 20-21 млн. чоловік , або 11 % всієї російської нації. Білорусів 10-11 млн. осіб або 5,5 % «русскіх». Прогноз щодо білорусів оптимістичний - повне приєднання до «русской» нації».

 

Якщо білорусів С. Баранов та Д. Конов включають майже цілком, то з українцями питання складне - беззастережно до «русскіх» вони відносять 15-20% українців, так званих «украінороссов», які вважають рідною російську мову і живуть у південно-східних регіонах України. Однак багатьох російськомовних «центральноукраінцев» автори також пропонують вважати «русскімі». Згідно з їх підрахунками «русскімі» можна вважати близько 40% етнічних українців.

 

У книзі можна прочитати таке твердження: «Якщо людина не є «русскім» за етнічним походженням, але поділяє цінності російської культури, вважає російську мову рідною, то вона може вважатися «русскім».

 

Якщо міркувати за цією логікою, але йти від протилежного, то у такому випадку, людина, етнічний українець (українець за походженням), яка не поділяє цінності української культури, не вважає українську мову рідною, але поділяє цінності російської культури, вважає російську мову рідною, вже не є українцем?

 

Справді, формально людина сама себе може вважати українцем, носити українське прізвище і мати запис у документах про те, що вона українець, але по суті…

 

На нинішній час мільйони етнічних українців назвали російську мову рідною, ще мільйони назвали рідною українську, але у повсякденні користуються російською, ще мільйони говорять суржиком, а їхні діти і внуки вже говорять чи будуть говорити чистою російською. Виходить, якщо в Україні не буде проводитися державна політика деколонізації і дерусифікації, то щоб ці зденаціоналізовані українці назвали себе етнічними росіянами потрібен тільки час…

 

Отже, кожен, хто називається українцем, повинен ним бути, а кожен хто хоче називатися повинен ним стати, пройшовши процес натуралізації. Кожен громадянин України - це передусім українець з усіма обов’язками, що випливають з цього статусу. Якщо це представник національної меншини, то в першу чергу він українець, а в другу чергу азербайджанець, росіянин чи узбек. Українець узбецького походження, українець російського походження і т.д. Те ж саме стосується етнічних українців за кордоном, - канадців українського походження чи росіян українського походження. Хто вони? - Передусім вони канадці, росіяни і т.д.

 

Припустимо, що ми, будуємо громадянське, безнаціональне українське суспільство, створили аморфну політичну українську націю. Але у цьому випадку застосувавши такий підхід по будови нації: 1). не ділимо людей за націями і мовами, - нас не цікавить і ми не беремо до уваги хто якої національності, якого етнічного походження і в кого яка рідна мова; 2). без обговорень приймаємо і виконуємо кілька універсальних постулатів, без яких, як підтверджує історичний досвід побудови і існування провідних європейських держав, не можливо побудувати успішну, міцну державу.

 

Отож, в державі Україна, за аналогією з іншими європейськими країнами (Німеччина, Франція, Італія, Польща і т.д.) не повинно бути громадян, котрі не володіють державною українською (німецькою, французькою, італійською, польською і т.д.) мовою.

 

В Україні (Німеччині, Франції, Італії, Польщі і т.д.) вживається офіційно і домінує у побуті нормативна літературна українська мова (німецька, французька, італійська, польська і т.д.). (Звичайно будуть діалекти, але не може бути штучної мішанини мов – суржика).

 

В Україні (Німеччині, Франції, Італії, Польщі і т.д.) є пріоритетною і домінує українська (німецька, французька, італійська, польська і т.д.) культура.

 

Україна (Німеччина, Франція, Італія, Польща і т.д.) формує і захищає свій український (німецький, французький, італійський, польський і т.д.) національний освітній і інформаційний простір, національний погляд на історичні події та їх головних персонажів…

В Росії нині пропонують скасувати національні республіки, відмовитися від формулювання багатонаціональності і зарахувати до етнічних «русскіх» усіх кого вдалося зрусифікувати, незалежно від раси, національного походження, віросповідання. А ядром «русской» нації повинні стати великороси з субетносами українців і білорусів, які рухаються до повного приєднання до «русской» нації.

 

Чи буде формуватися українська політична нація за європейським зразком, чи може ми побудуємо в Україні Росію №2 і повністю приєднаємося до «велікой русской націі»? Вибір за нами…

 

Стефанко С.


20.03.2014 Сергій СТЕФАНКО 1626 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1764
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

811
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1082
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1508
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2725 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3818

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

916

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

519

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

385

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1070
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5672
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5226
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10605 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1192
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7574
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

939
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1096
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15850
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

339
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1420
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1843
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1743