Фото: Репортер
За тисячу кілометрів від дому завжди приємно зустріти земляка. Тим більш на війні. У штабі сектору «М», що поблизу Маріуполя, ми зустрілися з тамтешнім військовим капеланом.
Отець Даниїл родом зі Львова, але останні три роки живе в Івано-Франківську. Він монах і священик-василіянин монастиря Христа Царя, що на Майзлях. Наразі він військовий капелан, служить поблизу Маріуполя.
У зоні АТО отець Даниїл з 16 червня. Це вже не перше фронтове відрядження – взимку він місяць пробув у Слов’янську, де нацгвардійці дали йому позивний "Монах", пише Репортер.
"Чому поїхав знову? Після повернення до Франківська всередині мене ніби прокинувся якийсь внутрішній голос, який твердив: "Поїдь!" – розповідає священик. – До того ж я холерик, не можу довго всидіти на місці. Отримав дозвіл від департаменту військового капеланства, сів на поїзд "Львів – Маріуполь" і поїхав".
З собою отець Даниїл узяв ікони, духовну літературу, вервички, які солдати залюбки носять на шиї. Особливою популярністю користуються прапори із нашитою іконою Богородиці. Їх передала одна жіночка-парафіянка, яка за власні гроші замовила велику партію. Ці прапори отець Даниїл передає у військові частини й на блокпости.
Під час ротації солдати пишуть там побажання бойовим побратимам, ставлять автографи, залишають номери телефонів. Потім на прапорі – ані сантиметра вільного місця. Можливо, колись подібний експонат займе своє місце в музеї АТО.
Отець Даниїл – греко-католик, але, каже, на війні це не принципово, бо перед Богом тут усі рівні. Щоранку о 6:30 в імпровізованій капличці з армійського намету він править Службу Божу. Чому так рано? Через спеку. Вже о восьмій намет так нагрівається від сонця, що всередині – майже сауна.
Крім духовних потреб армійців, отець по можливості задовольняє і матеріальні. Маріупольське відділення "Нової пошти" час від часу отримує посилки з Франківська на його ім’я. Волонтери відправляють натільну й постільну білизну, засоби гігієни, цукерки, печиво. Усе це священик роздає солдатам.
Незабаром в отця Даниїла ротація – вдома накопичилось багато справ, та й парафія чекає. Однак, зважаючи на непосидючий характер монаха-десантника, у Франківську він, напевно, знову не засидиться.
