У столиці Прикарпаття дбають про «живе спілкування», а ресторанів криза не торкнулася

 

Кілька вражень жительки туристичного Львова від карпатського Івано-Франківська.

 

Фото автора та з «Вікіпедії»
Фото автора та з «Вікіпедії»

 

Івано-Франківськ називають воротами Карпат. Колишнє місто Станіславів має своєрідну атмосферу, в якій гармонійно поєднано  нотки Гуцульщини, карпатського колориту та європейськості. На відміну від вічно гамірного туристичного Львова, в Івано-Франківську (була там у високий туристичний сезон — під час Різдвяних свят. — Авт.) відчула полегшення, релакс. Наче не в туристичному місті опиняєшся, — ніде немає туристичних груп, екскурсоводів. У центрі — затишок. Тут спокійно мандруєш тихими вуличками, насолоджуєшся  архітектурою, вивчаєш модерні скульптури у скверах, яких в Івано-Франківську чимало.

 

Вулиці чисті «на тверду п’ятірку»

…Перші враження від колишнього Станіславова отримала ще на залізничному вокзалі. “Залізні ворота” міста не вражають сучасністю, модерністю. Пасажирам доводиться виходити з потяга не через підземний коридор, як у Львові чи Киє­ві, а по залізничних рейках. Та й залізничних рейсів тут доволі скупо. Зате біля вокзалу немає такої засміченої “стометрівки”, як у туристичному Львові. Івано-Франківськ завжди славився чистотою. Чи то комунальні служби тут працюють в режимі “хороший сервіс — непомітний сервіс”, чи то місцеві менше смітять. Чистота вулиць — на п’ять балів з плюсом.  Таксисти на залізничному вокзалі не такі “приставучі”, як у Львові.

Під час Різдвяних свят Івано-Франківськ декорований авторськими ялинками, біля кожного кафе — новорічні святкові персонажі. У столиці Прикарпаття проводять щорічний фестиваль “Коляда на Майдані”, де збираються кращі гуцульські колективи України. А ще тут можна побачити автентичні вертепи в гуцульському стилі. На власному досвіді переконалася, що гірські колядники мають своєрідний магнетизм. Посівають гостей зерном, грають на  дримбах та трембітах, а у віншуваннях закодовують на щастя. Так би цілими днями і слухала карпатських колядників! Чого лише вартий їхній заквітчаний дрес-код!  “Приїхала на Прикарпаття відсвяткувати Різдвяні свята за стародавніми традиціями, — розповіла “ВЗ” туристка з Києва Олена, яка тут разом зі сім’єю. — Турфірми організовують такі подорожі. За семиденний відпочинок у Франківську, що передбачає екскурсії Ворохтою, Яремчею, Коломиєю та ще кількома містами, заплатила сім тисяч гривень. У ціну були включені сніданки в тризірковому готелі, плюс за Святу вечерю доплатили по 500 гривень за особу. Сподобалися в Івано-Франківську красиві храми, святкова Літургія, колядники, вертепи. Особливо запам’яталася проповідь священика. Він повчав робити добро, відвідати у великі свята рідних, згадати в молитвах тих, хто помер у зоні АТО. А ще дуже сподобався його вислів: “Не важливо, якою мовою розмовляємо. Важливо, чи вболіваємо серцем за Україну і чи готові це продемонструвати діями”.

 

Харчевні починають роботу майже з обіду

До розмови приєднався турист з Одеси Андрій. Спілкується суржиком. “Івано-Франківськ не тягне на статус туристичного міста. Тут гарно, тихо, затишно, — каже. — Але транспортне сполучення не дуже хороше. Дуже тут “паршиві” дороги, особливо в області. Здивувало те, що усі кафе і ресторани відкриваються майже в обід. Як може місто, яке претендує на статус туристичного, допустити таку халяву рестораторів? Наприклад, у Львові турист може випити кави, поснідати зі самого ранку. А в Івано-Франківську хіба що зі собою їжу носити”.

Вислухавши зауваження туристів, прямую з валізою до центру, щоб знайти затишне кафе і поснідати. На годиннику — 11-та ранку. Зайшла у кілька кафешок, а там зачинено. На дверях пише, що заклад працює з… 12-ї. Після поїзда трохи втомилася, треба було підбадьоритися кавою. “Вулична кава” по три гривні за стаканчик — не мій формат. Хоча у Львові із задоволенням надаю  перевагу якісній “вуличній каві” з кіоску.

 

Ситно поснідала в кафе за… 54 гривні

Зайшла в одне з дорогих кафе в центрі Івано-Франківська (таки знайшла заклад, який відкривається раніше, ніж о 12-й годині). Думала побачити там аншлаг гостей, але, на диво, усі столики були вільні. Офіціанти — ввічливі, уважні. Одразу принесли меню. Концептуальне кафе має стелажі, де продають різдвяні  пряники місцевих кондитерів (25-35 гривень за штуку, а на Різдвяному ярмарку Львова такі коштують від 45 гривень. — Авт.). Поруч на стелажах продають екопродукти. За баночку джему на будь-який смак  треба викласти з гаманця 30 гривень. Зауважила тут оригінальний сувенір для резервації столика — у вигляді підкови та замку з написом “Замовлено”.

Перший “шок” у кафе отримала, коли побачила на титульній сторінці меню дату його оновлення -  2010 рік. “У вас справді ціни на страви не мінялися з 2010 року?” — здивовано запитую офіціантів. “Ні, не мінялися”, — відповіла офіціантка Оксана. “Почекайте,  а як же знецінення гривні, криза, подорожчання продуктів і комунальних послуг? — уточнюю. — Невже це все не враховано у вартості меню?”. Працівники кафе відповіли, що не в курсі економічних розкладів…

Роздивляюся ціни в меню. Якщо брати за львівськими мірками, ціни на страви в кафе Івано-Франківська — “смішні”. Кава американо — 17 гривень, чай — 15-19, а літровий чайник настою з карпатських трав — 29, мед до чаю — 5 гривень, тістечка — 20. У попиті – віденські вафлі з кремовою начинкою — 29 гривень, більша порція  — 40. Таким десертом можна не лише втамувати голод, а й завдати шкоди фігурі.

Ціни на овочеві салати із зеленню, м’ясом, шампіньйонами з італійськими заправками — 30-40 гривень. Порції — великі (по 300-350 грамів). Замовляю овочевий салат із зеленню, овочами та вареною курятиною (32 гривні) та крем-суп з гарбуза — 22 гривні. За ситний і доволі смачний сніданок заплатила 54 гривні. У Львові за таку ціну можна лише кави випити (деякі кавові авторські напої коштують 30-70 гривень. — Авт.).

Другий раз здивувалася, коли хотіла зайти на свою сторінку у соцмережі через   wi-fi. Але бездротовим Інтернетом у кафе і “не пахло”…  Запитую офіціантів, чому в доволі статусному кафе немає  wi-fi. “А ми — за “живе спілкування”, — відповіла жінка. — В Івано-Франківську є 3G, можете ним скористатися. Не розумію львів’ян, які приходять у кафе випити кави, побалакати і “зависають” у телефонах. Може, це по-європейськи, але, як на мене, — цілком неправильно. Пані, повірте, wi-fi в Івано-Франківську мають лише поодинокі ресторани та кафе. Більшість за те, щоб гості спілкувалися між собою, а не з телефонами”.

Мене здивувала така позиція, бо звикла “сидіти” в гад­жеті не заради відстежування френд-стрічки у соцмережі, а читати новини. Якраз кафе і є хорошим приводом почитати газету в електронному варіанті.

 

«Івано-Франківськ варто любити за компактність та дешеві ціни»

Після пізнього сніданку йду вивчати місто. Приємно вразила величезна споруда Івано-Франківської ОДА. Там можна заселити усю роту чиновників області. І місця під “Білим домом” (наприклад, для мітингів) є вдосталь. Здалеку видніється золотий купол Івано-Франківської ратуші. Біля мерії — пам’ятник яйцю, який звели ще за радянських часів. Деякі туристи запитували мене, чи, бува, це не те славнозвісне яйце, яким жбурляли в екс-президента України Віктора Януковича. Відповіла, що ні. Виявляється, деяким довірливим туристам кажуть, що це саме те яйце, яке ледь не вбило “папєрєдніка”. Гід Василь Дворецький (він родом зі Львова. — Авт.) розповів, що кам’яне яйце з фонтаном у центрі міста подарували скульптори після одного з фестивалів. Найстаріший пам’ятник Станіславова, який зберігся до наших днів, — Адаму Міцкевичу. Заслуговує на увагу коване триметрове металеве «дерево щастя», що на вул. Незалежності. На його гілках — «ковані подарунки»:  людина-оркестр, дитяча гойдалка,  жар-птиця. Скульптура встановлена на місці, де  ніяк не приживалося живе дерево.

“Мені імпонує Станіславів, — наголошує пан Василь. — Тут не так багато туристичних груп, як у Львові, затишно, вільні вулиці. Місто — компактне, вулиці ширші, ніж у Львові. Івано-Франківськ легко приємно обійти “на одному подиху”. По суті, усе тут поруч. Це місто варто любити за компактність та дешеві ціни на все”.

Високий замок online


19.01.2016 1757 0
Коментарі (0)

02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1274
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

998
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3400
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3304 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2610 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3355

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

231

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

376

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

893

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1491
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1017
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

706
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

1063
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

642
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43954
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3360
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1400
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35642 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

314
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

580
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

672
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

891