У Києві загинув ще один коломиянин

Публікації

«Я відходив пів року. Щоранку під гімн України вставав і плакав»: історія ветерана Юрія Довгана, який добровольцем пішов на війну

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки.

2026

Захист дітей чи легалізація порно? Що насправді приховує законопроєкт №15294?

16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1129

Кити і паразити: чому найбільший промисловець країни-бензоколонки заговорив про катастрофу?

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1275

Удень — психологиня у шпиталі, увечері — акторка на сцені: Ірина Онищук про театр, війну і силу людської підтримки

07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1720

Переплати за світло та газ на Івано-Франківщині: як бюджетні мільйони зникають через «додаткові угоди»

03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.

2899 1

«Пішов, бо інакше не міг»: історія полеглого захисника Івана Майки, який без вагань став на захист України

30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3993

Коментарі (5)

Коментар

Ваше ім'я

Ваш email

Введіть код з картинки

Франківчанка 2014.02.21, 13:23

Вічна пам’ять героям! Щирі співчуття рідним і близьким.

Михайло 2014.02.21, 14:24

Слава героям Майдану! Загиблим вічна пам'ять та земля пухом. Україна повинна поставити у центрі Києва пам'ятник Героям Майдану. Маю таку надію. Дякую Вам усіх хто стоїть на майдані. Шкода мені, що не можу долучитись до ВАС ГЕРОЇ МАЙДАНУ - не позволяє здоров'я а також моя відсутність в Україні. Але я роблю все від мене залежне для розяснення іноземцям про події в Україні .

Вічна пам'ять героям! 2014.02.21, 15:15

В ПАМ'ЯТЬ ПРО ЗАГИБЛИХ НА МАЙДАНІ Мамо, не плач. Я повернусь весною. У шибку пташинкою вдарюсь твою. Прийду на світанні в садок із росою, А, може, дощем на поріг упаду. Голубко, не плач. Так судилося, ненько, Вже слово, матусю, не буде моїм. Прийду і попрошуся в сон твій тихенько Розкажу, як мається в домі новім. Мені колискову ангел співає I рана смертельна уже не болить. Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває Душа за тобою, рідненька, щемить. Мамочко, вибач за чорну хустину За те, що віднині будеш сама. Тебе я люблю. I люблю Україну Вона, як і ти, була в мене одна. Оксана Максимишин-Корабель Вічна пам'ять героям!

марія 2014.02.21, 18:22

слава героям ми не забудемо вас Слава Україні

О.В. Федишин 2014.02.24, 09:41

Майдан. ПЛАЧЕ УКРАЇНА КРОВАВИМИ СЛЬОЗАМИ Світлій пам'яті всіх загиблих в протистоянні на Майдані 150 убитих, 2500 поранених, 800 тяжкоранених в лікарні Києва (без рук, без ніг, без очей інвалідів) б'ють в дзвони проблеми устрою країни. Плач по горах розіллявся, а луна – степами… Ненька в болі заломила руки над синами. Вітер волос розвіває – гладить домовини… І кровавими сльозами плаче Україна: Ой синочки, рідні дітки, любі, наймиліші, Що під сонцем може бути за життя ціннішим! Чи для того я родила славний цвіт, ростила, Щоб в обійми вас найкращих прийняла могила?!! Непохитних козаченьків, соколиків мужніх В поколіннях пожинали шаблі осоружні. Їхню кровцю в свої жменьки зібрала калина. Плаче матір над синами. Впала на коліна. Ой синочки, рідні дітки, любі, наймиліші, Що під сонцем може бути за життя ціннішим! Чи для того я родила славний цвіт, ростила, Щоб в обійми вас найкращих прийняла могила?!! Цвіт Вкраїни – діток любих – Матір обнімає. Чорним шарфом вітер носить, очі витирає. Сльози з кров’ю покотились гронами калини. Горе-горе! Лихо люте! Плаче Україна! Ой синочки, рідні дітки, ого-го-о-о-о-о... Ой синочки, ойо-йо-йой, ойо-йо-йой дітки. Оксана Федишин, м. Коломия http://www.stihi.ru/cgi-bin/login/page.pl