У гуцульському раю

Певно, мольфара Нечая не покликали на свято. Бо дощ у Верхньому Ясенові на Верховинщині в день фестивалю «Полонинське літо-2011» періщив, як з бербениці. Хмари сунули верхами довколишніх гір, в їхніх черевах спалахувало і гриміло. Не було кому погрозити негоді всесильним посохом і пробити вікно для сонечка над Співочою поляною в урочищі Запідне, де зійшлися горяни та їх гості, охочі до показу, торговиці й забави...

 

Парасолі рятували хіба що голову. І це було добре. Бо від яскравих цяцьок, барвистого краму, хмільних медових трунків, пахучого будзу та запальних музик її можна було легко втратити. «Хто файно гулєє, той добре робит!» - щедро досипала до бринзи колоритні гуцульські жарти пані Анничка, господиня стаї на чороногірській полонині Гаджєна.

 

 

В тіні ковчега

 

Кожне село Верховинського району розповідало про себе. У дерев'яних будиночках уздовж полонини столи ломилися від гуцульських - уторопських, полянських, брустурівських та ін. - страв і напоїв. Гостину приправляли троїсті музики. Господарі демонстрували народні строї з властивою кожному селу вишивкою. Розповідали про характерні ремесла, показували найкращі зразки. Правили баї. Щоби дістатися до етнографічної частини фестивалю, треба було пройти ярмарок та алею майстрів. Вийшовши на полонину, зупинилися: над фестивальним містечком бовваніли якісь споруди. Щось середнє між модернізованою колибою і кораблем, закинутим в Карпатські гори хвилями доісторичного океану.

 

 

Очевидно, відпочинковий комплекс - будинок-колиба з флігелем-кораблем. Відгородилися від свята парканом і відеокамерами. По периметру двору з дизайнерськими алеями, клумбами, ліхтарями, повз спортивний і дитячий майданчики снували дебелі молодики в чорній уніформі. Наглухо заперті ворота і двері говорили про те, що господарі не вшанували садибу своєю появою. Каплиця біля паркана також була зачинена. Що за з'ява на фестивальному полі?

 

 

Досить було поставити питання вголос. Охочих відповісти знайшлося чимало. Ясенівець дядько Василь запевняв: краще за всіх знає, що до чого. Мовляв, кримський олігарх з неукраїнським прізвищем викупив усю цю гору. Приватизував, значить, собі шматочок гуцульського раю. Поставив хатку. Час від часу сам приїздить і діток привозить. Дуже його діткам тут подобається. Кожного дня вмикають десь там у себе в Криму тутешнє відео і годинами дивляться, як пташки з годівниць зернятка визбирують. Про це дядькові Василеві особисто, начебто, охоронці розповідали.

 

 

Наші запитання вишколені легіні за парканом ігнорували. Лише посміхалися, поїдаючи жмути солодкої вати на паличках. У пошуках докладнішого пояснення зупинилися під навісом, де після виступів відновлювали сили освітяни й працівники культури району разом зі співочими колективами. Ні, не цілу гору взяв собі пан із Криму. Тільки оте місце, де збудувався. Закінчив будову ще 2009-го. Того року на «Полонинське літо» верховинська влада запросила владу українську - президента, прем'єра і спікера. Тоді ж на гору провели світло, доробили дорогу, відновили сцену й презентаційні будиночки. На свято приїхав лише Ющенко. Невідома резиденція посеред полонини президента не спантеличила. «Спочатку ми дивувалися, а тепер уже й звикли», - знизали плечима вчителі.

 

 

Людей більше хвилює, щоби урочище залишилося відкритим для верховинців не тільки у день фестивалю. Щоби в будь-який час дорослі і діти з усіх двадцяти сіл району могли приїздити сюди на відпочинок - у свої будиночки, на свою територію. «Відзначити професійне свято чи просто з'їсти шашлик і побавитися», - означили співрозмовники свої очікування. Наразі так і є. Щоправда, до 22.00. Далі охорона вимагає від присутніх тиші...

 

Фестивальні заробітчани

 

Комусь - забава, іншим - робота. Вівчарі, на чию честь співали величальних пісень і провадили свято, ще від Юрія (6 травня) на літуванні. Символічні проводи на полонину, запалення ватри, лотерея з бараном як головним призом - ці та інші розваги розраховані передовсім на туристів. Строкатий антураж обрамляє головну подію свята - ярмарок, на який з'їжджаються народні майстри й умільці з Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей. Саме на ярмарок прибуває і більшість фестивальних гостей.

 

 

На відміну від фестів у розкручених туристичних містечках, в Ясенові китайщина не домінувала. Її арсенал був обмежений іграшками, кухонним приладдям і мильними бульбашками. Традиційний для гуцулів крам - ліжники і одяг з овечої вовни, ткані верети, кептарі й запаски, сорочки-вишиванки, чільця, вінки й кресані, череси й постоли, бартки, різьблені тарелі, трембіти, керамічний посуд, прикраси - привезли на торговицю майстри і місцеві сувенірні крамниці.

 

 

«Ой ви, хлопці, ви легіньи, не ходьит до меньи, беріт собі по квіточці, беріт по дівчиньи. Беріт собі по квіточці та по господиньи, одна сидьит при горбочку, иньша - при долиньи...» Під пляжною парасолькою, з якої текло просто на плечі, купчилося кілька бабців і молодих чоловіків. Наймолодший грав у дримбу, бабці заводили коломийки. На свої вщент намоклі столи вони вже махнули руками. Найстарша жінка співала про село і свята, про дівоцтво і дітей, про тяжку жіночу роботу і чоловічі «сезони». «Розказую своє життя, - звернулася до нас Анна Микитин. - У нас в Прокураві співанки складають в кожній хаті. А в нашій родині тоту справу передают від вуха до вуха». Бабця подивилася на нас і втнула куплет про журналістів зі Станіслава. Дримбар підтримав.

 

 

Ще кілька хвилин, і нас прийняли в сім'ю - на ярмарок вибралися представники чи не всіх гілок роду Микитиних. «У нас в родині тільки близьких двадцять душ. Всі мають своє вміння і щось роблять руками, - розповідає пані Анна. - Троє синів, невістки, п'ятеро внуків і восьмеро правнуків. А ще брати, невістки та їхні сім'ї. Всі молоді - з освітою, вивчені. А вдома роботи нема. Спершу їздили на сезони - на будови до Москви, на полуниці до Познані, на буряки у Вінницьку область. А потім рішили, що то - не життя. Нема тата, нема мами. Нема господарки. Сіли й постановили: треба вдома робити. Тепер ми з невістками шиємо й вишиваємо. Внучки плетуть силянки й ґердани. Сини й внуки - по дереву. Тяжко гарують на ту копійчину. І ми, баби, з ними - на фестивалі все те возимо. Так і мандруємо: Ясенів, День Косова (7 липня), Гуцульський фестиваль (28 серпня). А там, може, ще щось у Франківську зроблять. От ви до нас у Прокураву на Іллі (2 серпня), на храм, приїжджайте! Покажемо вам і свою роботу, і сусідів, і родичів. Та й погуляєте красно! В нас люди щирі й зичливі. Під дощем не лишать. З порожніми руками не відправлять!»

 

 

Коли фестиваль почав вщухати, вниз потяглася вервиця жінок у святковому одязі з бесагами й велетенськими сумками в руках. Ті, що приймали й потішали, виспівували і розказували, заледве сунули вниз. Тягар у руках зігнув їм плечі, змінив обличчя. З-за хмар блиснуло вже не потрібне сонце. З трави здійнялася пара крикливих сойок. Полетіли, мабуть, до годівниць - на легкі харчі.

 

Наталія КУШНІРЕНКО

ГК

 


Коментарі (2)

Віра 2011.06.28, 12:14
Який же чудовий край подарований нам Всевиш нім . Порівняйте його з понурими пейзажами іраків,іранів ібагатьох інших країн. чому ж вони люблять всої піски більше ніж ми свій рай з чудовими лісами,прозорими потічками?
Доня 2011.06.28, 16:37
Аякі дівчата й хлопці файні , особливо той ,що з топірцем на плечєх, шкода ,що я ровесниця руско-японскої війни
01.04.2025

Вже третій рік в Україні та Івано-Франківську зокрема, для релокованих молодих людей та їхніх родин діє простір для взаємодії та розвитку «Шелтер». Фіртка поспілкувалася із представниками німецької благодійної організації, які перебували в Україні з черговим візитом.  

358
29.03.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з Назаром Розлуцьким, істориком, поетом та військовослужбовцем, про добровільне рішення долучитись до війська, історію України, поезію, премію Марка Боєслава та подорожі автостопом.

1199
26.03.2025
Тетяна Дармограй

Як захистити себе в інтернеті, які схеми найчастіше використовують шахраї та як із цим бореться кіберполіція, в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів начальник відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області, майор поліції Микола Худолій.

2119 1
25.03.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Андрієм Левковичем, кандидатом економічних наук, керівником Івано-Франківської торгово-промислової палати та Почесним Консулом Чеської Республіки в Івано-Франківській та Чернівецькій областях.

1020
15.03.2025
Олег Головенський

Суперпублічний Ілон Маск – це лише вершина «технократичного айсберга», який сьогодні формує революційну політику та стратегію США. ПейПал-мафія, - саме так сьогодні означають команду технократів, яка їх підспудно формує.  

2929
08.03.2025
Тетяна Ткаченко

Про найчастіші запити від батьків та дітей, складні емоції підлітків, доцільність покарання та потребу любові, журналістка Фіртки поспілкувалась із івано-франківською психологинею Іриною Волощук.  

2015

Наші  думки, звичаї, традиції та, зрештою, травми це все наслідки подій минулих років. І здавалося б, звідки взялась оця недовіра  не тільки до священників, але й певне формальне ставлення до ключових таїнств сповіді та причастя, наприклад, в православній церкві?  

790

В ситуації Гіпермодерну цитатне шкільне знання не працює. І те, що відбувається в Америці, є блискучою ілюстрацією цього висновку. Усі ці пласкі визначення типу «праві лібертаріанці», «нові консерватори», «технофa...ти» - це ні про що.

958

Йтиметься про Православну Церкву України - справжню Українську православну Церкву, адже  УПЦ (в єдності з МП) має стільки «українського» як морська свинка – «морського».

1381

Сімейна групова терапія, різноманітні майстер-класи, психологічна підтримка, гуртки та екскурсії, консультації та профорієнтація, робота з тренерами та різноманітні дитячі гуртки, - це навіть неповний перелік наших активностей.

1986
26.03.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м'ясо, рибу та молочні продукти. Натомість залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.  

26233 1
22.03.2025

Багато людей досі уникають купувати ці яскраві плоди, бо не знають, як правильно їх їсти чи яку користь вони дають організму. Насправді екзотичні фрукти — це не тільки красиво і смачно, але й надзвичайно корисно.    

673
19.03.2025

Почати харчуватися правильно здається складним, особливо коли навколо стільки суперечливої інформації. Але здорове харчування – це не дієта, не обмеження й точно не прораховування кожного грама.  

874
30.03.2025

У неділю, 30 березня, у церкві Благовіщення Пречистої Діви Марії в Чукалівці парафія відзначила храмове свято.  

2895
25.03.2025

Щорічно 25 березня відзначають одне з 12 найважливіших християнських свят — Благовіщення Пресвятої Богородиці.  

1148
23.03.2025

Папа Римський Франциск, який понад місяць перебуває в лікарні, має заново "навчитися говорити" після тривалого застосування високопоточної кисневої терапії.  

863
19.03.2025

Великопосні реколекції у Погоні відбудуться 28, 29 та 30 березня 2025 року.

1114
28.03.2025

Це справжня мистецька подорож у минуле, яка через живопис дозволяє побачити архітектурну велич України у новому світлі.  

1116
31.03.2025

За даними британського видання The Economist, вибори в Україні можуть бути проведені вже влітку цього року, і нинішній президент Володимир Зеленський має намір балотуватися на другий термін.  

310
28.03.2025

Найбільше довіряють Зеленському жителі центральних регіонів — 71% опитаних.  

4082
26.03.2025

Сполучені Штати Америки запропонували Україні нову велику угоду щодо рідкісноземельних металів, яка не включає питання атомних електростанцій.  

982
24.03.2025

Законопроєкт об'єднує в одному органі — місцевій держадміністрації (МДА) — галузеві, правлінські, виконавчі, координаційні та контрольно-наглядові повноваження. 

1551