Цю коротеньку замітку я надибав на одному із франківських інтернет сайтів і не міг її не поширити, тому що сам люблю собак і не можу бути осторонь цього.
"Проблему бродячих псів в Івано-Франківську намагалися подолати представники міської та обласної влади. Багато писалося в пресі та показували сюжети по телебаченню про бездомних собак. Нарешті влада створила притулок і виділила на нього гроші.
І ось мешканці міста начебто заспокоїлися: добре що допомогли собакам – тепер вони можуть бути у притулку. Чимало учнів зголосилися стати волонтерами й допомагати собакам у притулку.
Проте, те що побачили волонтери там – стало шоком для них на все життя. Влада звичайно виділяє якісь гроші на закупівлю їжі для собак та дров для опалення у притулку. Проте там працює такий собі сільський вуйко, який все це продає селянам або просто обмінює на самогон.
В час приїзду волонтерів якраз привезли дрова. Так люди з села побачили машину, що приїхала з міста і одразу прибігли до вуйка і викупили в нього всі ті дрова. Так само відбувається з усім комбікормом для собак – люди відкуповують його для своїх тварин.
А коли волонтери побували у притулку, то собаки сиділи в клітках і були такі голодні, що на очах у дітей собаки роздерли найслабкішу собаку і їли її. Діти плакали. Тепер я переконана, що наші люди не можуть організувати нічого доброго для собак, тож краще щоб собаки були на волі, нехай навіть і на смітниках, але ж не в концтаборі, де над ними так брутально знущаються.
Люди в місті набагато добріші ніж селяни: вони завжди підгодують бродячого песика чи котика".
Марія Л.
Отаке то, за словами автора, твориться зовсім поруч з кожним.
