У Франківську розпочався прийом архітектурних проєктів музеєфікації Тисменицької брами

В Івано-Франківську оголосили відкритий архітектурний конкурс на найкращий архітектурний проєкт щодо музеєфікації Тисменицької брами.

11 липня виконавчий комітет Івано-Франківської міськради уповноважив Управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності міської ради оголосити відкритий архітектурний конкурс на найкращий проєкт щодо музеєфікації Тисменицької брами Станіславівської фортеці, інформує Фіртка.

Конкурс проводитимуть з 18 липня до 18 листопада. Конкурс відкритий та складається з одного туру.
Участь у конкурсі можуть брати фахівці, які мають чинний кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури – за відповідним видом робіт.

Кількість конкурсних проектів, виконаних одним автором не обмежується. Оцінює конкурсні роботи і підводить підсумки конкурсу журі, склад якого затверджує Управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності міськради. Члени журі не можуть брати участь в конкурсі.

Конкурсні документи мають бути оформлені в 1(одному) екземплярі на листах формату А4 і додатково представлені в електронному вигляді.

Прийом заявок на участь у конкурсі, надання учасникам конкурсної документації, прийом та реєстрація конкурсних робіт здійснюється в Управлінні архітектури, дизайну та містобудівної діяльності Івано-Франківської міської ради за адресою:
м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 9, 5 поверх.
У робочі дні з 8:00 до 17:15 год, у п’ятницю з 8:00 до 16:00 год. 

Подаючи свою роботу на конкурс, автори автоматично дають право замовнику конкурсу на використання надісланого матеріалу в некомерційних цілях (розміщення в інтернеті, в друкарських виданнях, на виставкових стендах і так далі). За результатами конкурсу журі може рекомендувати переможця конкурсу для подальшого розроблення (чи участь у розробленні) проектно-кошторисної документації.

Перед учасниками конкурсу ставиться завдання розробки ескізного проєкту щодо музеєфікації Тисменицької брами Станіславівської фортеці. Ескізний проєкт створюється з метою експонування його в публічних місцях – для візуального ознайомлення публіки з культурно-історичним виглядом Івано-Франківська у минулому.

Ескізний проєкт повинен містити:
– ситуаційний план (масштаб 1:500);
– ілюстративні матеріали (розгортки, перспективи тощо), необхідні для
розкриття ідеї проєкту;
– пояснювальну записку із зазначенням орієнтовної вартості та облаштування
прилеглої території.

Критерії конкурсу:
– виразне вирішення ескізного проєкту щодо музеєфікації Тисменицької брами Станіславівської фортеці;
– об’ємно-просторове і архітектурно-планувальне рішення, враховуючи масштаби.

Підсумки конкурсу проведуть 12 листопада.
Журі за результатами конкурсних робіт визначить одного переможця конкурсу.

Кількість та розмір премій та інших видів заохочень:
І премія – 7 тисяч гривень
ІІ премія – 5 тисяч гривень
ІІІ премія – 3 тисячі гривень
Заохочувальні премії (за рішенням замовника) – почесні грамоти, дипломи, цінні подарунки, інші відзнаки.

Нагадаємо, минулого року у червні в середмісті Івано-Франківська комунальники знайшли унікальну історичну знахідку - частину Тисменицької брами 17 століття. Її виявили під час завершального етапу робіт на вулиці Лесі Українки.

Тоді в планах було зробити це місце однією з туристичних цікавинок Івано-Франківська.


Довідково:

Тисменицьку браму звели у XVII столітті, разом із фортечними стінами. Тоді до Станіславова можна було потрапити через міські брами Галицьку, Тисменицьку та Вірменську (Лисецьку) хвіртку. Брама мала вигляд прямокутної будівлі з однією центральною вежею.

Вперше залишки брами розкопали у XIX столітті, коли зводили будинок дирекції залізниць (зараз – медичний університет). Робітники наткнулися на масивні кам’яні фундаменти прямокутної споруди, проте досліджень так ніхто і не проводив.


Читайте також:

У Франківську під час розкопок Тисменицької брами знайшли монету часів Речі Посполитої (відео)

В середмісті Івано-Франківська продовжуються розкопки залишків старовинної міської брами (фото)


18.07.2019 1281
Коментарі ()

16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

413
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1659
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1400
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1336 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1235
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7359

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

420

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

522

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

757

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1794
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

171
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1234
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

728
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

177
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1409
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

992
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1548 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

360
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

467
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1200
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1494
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

998