У Франківську на місці "садиби Гриневичів" таки "виросте" багатоповерхівка

 

/data/blog/100687/d2d8d247eb8b0887c7a8c33950921a3a.jpg

 

Департамент архітектури видав містобудівні умови й обмеження для нового будівництва на розі Богунської і Василіянок, на ділянці, де розташована старовинна садиба Гриневичів.

 

Містобудівні обмеження видали у вересні минулого року, повідомили у Департаменті містобудування й архітектури. Згідно з ними, проектована будівля повинна мати 5 поверхів. Приміщення – під житлову та громадські функції, пише Фіртка з посиланням на сайт Галка.

 

На першому поверсі багатоповерхівки замовники будівництва передбачили музей із відновленим фасадом історичної садиби Гриневичів.

 

Нагадаємо, що в лютому 2015 року активісти звертались до начальника КП “Муніципальна інспекція з благоустрою” п. С. Кукули з проханням перевірити ділянку на вул. Богунська, 1, – Василіянок, 52, та зобов’язати відповідальних привести її до належного стану.

 

Тому, що будинок, розташований там, в аварійному стані й було помітно, що сміття на території біля нього не прибирали вже кілька місяців.

 

Завдяки зусиллям громадських активістів, незадовго прибудинкову територію все ж прибрали та привели її до належного санітарного стану. Залишилось одне питання, яке умовно розділило громадськість на два табори: реставрувати чи знести будинок, який є історичною пам’яткою?

 

Як відомо, територія за вищевказаною адресою належить Івано-Франківському міському осередку “Союз Українок”. Архітектура в центрі міста має дуже цікаву історію та є унікальним явищем для Франківська.

 

Раніше в цьому будинку був також “Музей родини Гриневичів”.

 

На його місці планують звести сучасну багатоповерхівку з мансардою. На щастя, містобудівна рада цього тижня, 20 травня, не підтримала ідею будівництва восьмиповерхового будинку з імітацією столітньої садиби Гриневичів.

 

Восьмиповерхова споруда на Богунській-Василіянок мала б виглядати так: на першому поверсі – громадські приміщення, на останньому – офісні, на інших – житло.

 

Проте, на чинному генплані Івано-Франківська ця територія взагалі позначена як зона малоповерхової житлової забудови. Було заплановано історичний будинок разом з давнішою прибудовою знести, а потім відбудувати імітацію садиби Гриневичів, повернувши входом до вулиці Богунської. Обриси самої столітньої садиби на генплані ділянки архітектор не наніс.

 

Підсумовуючи, на містобудівній раді прозвучало, що будинок все ж варто залишити на місці, де він зараз стоїть, укріпити його фундамент і аж після цього думати про якусь добудову.

 

Інвестор будівництва та власники музею “Союз Українок” на містобудівній раді не з’явились. Розмову все ж не завершено, її продовжуватимуть.

 

 

 

 

 

 

Довідково: Камя‘ниця Гриневичів у проекті історико-архітектурного опорного плану міста Івано-Франківська вже внесена до списку нововиявлених пам’яток архітектури місцевого значення. Будинок збудовано 200 років тому. Він демонструє типову міщанську архітектуру Станіславова до Мармулядової пожежі 1868-го року. Оскільки тоді центр міста вигорів включно із ратушею, садиба Гриневичів сьогодні є унікальним явищем давньої містової архітектури.

Кам’яниця цінна не лише архітектурою, а передовсім, історією. Катря Гриневичева -- відома українська письменниця та керівник львівського "Союзу українок" була заміжня за рідним вуйком сестер Гриневич Дарії та Ірини, які мешкали в Івано-Франківську. Власницею будинку була Ірина Гриневич, член «Пласту».

 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У франківських архітекторів виникли зауваження до багатоповерхівки, яку хочуть звести на місці "садиби Гриневичів" (фото)

Франківська громада просить не руйнувати садибу Гриневичів (документ)

В Івано-Франківську садибу Гриневичів пропонують перебудувати на багатоповерхівку (фото)

Музей, що вмирає. Замість пам'ятки архітектури у Франківську хочуть збудувати черговий будинок?


29.02.2016 2564 0
Коментарі (0)

13.10.2026
Вікторія Матіїв

Про службу, звільнення Херсона, життя після фронту, мистецтво, власну справу та ставлення суспільства до ветеранів Олександр Лисий розповів в інтерв’ю журналістці Фіртки.

1297
01.10.2026

В інтерв’ю журналістці Фіртки Ольга Якобчук, наречена загиблого воїна, розповіла про рішення Андрія добровільно стати на захист України, його службу, їхнє спільне життя та мрії, останні розмови й день, коли дізналася про його загибель.

2554
28.09.2026
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка з’ясувала, скільки кримінальних правопорушень за статтею 209 Кримінального кодексу України реєструють на Прикарпатті, про які суми йдеться та які способи легалізації незаконно отриманого майна фігурують у кримінальних провадженнях.

1806
24.09.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки Марія Стопник розповіла про свій шлях до професії, перші мрії про зовсім інші заняття, роботу в театрі під час повномасштабної війни та те, чому сцена сьогодні має особливе значення.

1716
19.09.2026
Павло Мінка

Нелегальний обіг підакцизних товарів залишається проблемою як для України загалом, так і для Івано-Франківської області. Правоохоронні та контролюючі органи на Прикарпатті виявляють продаж алкоголю, сигарет, тютюнової сировини та рідин для електронних сигарет без ліцензій, акцизних марок або фіскальних чеків.

1998
14.09.2026
Вікторія Косович

Попри війну, бізнес Івано-Франківщини продовжує зростати. Регіон приваблює внутрішні інвестиції, розвиває будівництво, рекреацію та енергетику, а після завершення війни може отримати новий поштовх для розвитку. Про це в інтерв’ю журналістці Фіртки розповів голова Бізнес Асоціації Івано-Франківська та CEO ІТ-компанії Devlight Ігор Полич.

2170

Упродовж історії людство неодноразово ставало свідком появи нових релігійних рухів. Одні з них залишалися невеликими групами, інші — перетворювалися на світові релігії.

843

Самотність — явище неоднорідне і не одноманітне, складне, як і сама людина. Для профанів вона може бути прокляттям.

553

Мілею з його версією «шокової терапії» вдалося здавалося б неможливе: від хронічного банкрутства держави, бюджетного дефіциту, дефолтів, домінуючої бідності, безнадії та гіперінфляції — до різкого падіння інфляції, бюджетного профіциту і повернення економічного зростання.

4769

Ми живемо в часи, коли цифрові технології непомітно перетнули межу між суто технічним виконанням завдань і сферою духу.

2222
11.10.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

10550 3
06.10.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

7599
02.10.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

11387
10.10.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.

7766
06.10.2026

Цьогорічний з’їзд проходитиме під гаслом «Молодь, яка змінює світ!».

678
01.10.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

12987 1
25.09.2026

У різних християнських традиціях ставлення до одягу вірян у храмі може відрізнятися. Водночас священнослужителі наголошують, що одяг має відповідати місцю та демонструвати повагу до святині.  

8478
12.10.2026

В Україні створили кінематографічний альбом «Українська Одіссея», який через музику та візуальні образи розповідає про сім тисяч років української історії — від Трипілля до сучасності.

377
13.10.2026

Після українських ударів по трьох дата-центрах російської компанії «Яндекс» у соцмережах стало менше провокацій, ненависті та ворожнечі, заявив президент України Володимир Зеленський.

466
08.10.2026

Історія напруги в стосунках України з Південною Кореєю почалася з виступу президента України Володимира Зеленського на засіданні 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 23 вересня 2026 року.

1021
07.10.2026

Президент США Дональд Трамп заявив, що війна росії проти України «наближається до завершення», хоча не назвав конкретних ознак швидкого припинення бойових дій.

822
06.10.2026

Україна просить Євросоюз допомогти у вивезенні мільйонів тонн зерна нового урожаю, які неможливо транспортувати через блокаду Росії в Чорному морі.    

898