У суботу, 19 червня, в Івано-Франківську запрацював перший в області центр масової вакцинації, який розташовується на базі спортивного комплексу Івано-Франківського національного медичного університету. За той день вакцинували 151 людину. Як працював центр минулих вихідних та чому франківці вакцинуються, дізнавались журналісти Фіртки.
На годиннику 9:35. Менш ніж за пів години центр масової вакцинації Івано-Франківська розпочне свою роботу. На площі уже зібрались понад пів сотні людей, які самостійно організовуються в чергу.
На подвір’я одна за одною заїжджають автівки: перша — із медиками, які привезли із собою кілька холодильних сумок. У них знаходиться вакцина CoronaVac, якою і щеплюватимуть всіх охочих. Інші дві — це “швидкі”, які на вимогу Міністерства охорони здоров’я мають чергувати на території центру, якщо раптом комусь стане зле.
Одна із перших у черзі — Олена, викладачка коледжу Прикарпатського національного університету. Прийшла жінка із групою підтримки — своїм чоловіком, який уже вакцинувався раніше.
“Я вакцинуюсь, бо викладачка і працюю зі студентами, тому це необхідно. Коли вакцинувався мій колектив, то я трохи хворіла і не встигла. Зараз трішки хвилююсь перед щепленням, але мій чоловік отримав цю ж вакцину CoronaVac і я бачила, що він нормально почувався і було все добре, тому я вирішила вакцинуватися тут,” — розповідає Олена.
Вакцинуватися у центрі може кожен охочий. Для цього навіть не обов’язково бути зареєстрованим через додаток “Дія”, домовлятися із сімейним лікарем чи з будь-ким. Щеплюють від коронавірусу всіх у порядку живої черги. Сьогодні у черзі на вакцинацію більшість — люди похилого віку, але за імунітетом прийшла й молодь.
На подвір’я зайшла дівчина-білявка. Привіталась із франківцями у кінці черги та встала за ними. Дівчина хоч і в масці, та по очах видно — посміхається та світиться від щастя.
“Я студент-медик. Добре розумію небезпеку коронавірусу, непогано знаю його патогенез і розумію, що відсоток отримати ускладнення від щеплення є набагато меншим, ніж захворіти й отримати ускладнення від захворювання.
Ускладнень від щеплення не боюся. Я добре знаю, що як від звичайного аспірину чи парацетамолу можуть бути ускладнення, так само й від вакцини. Ми бачимо, що тут є дві швидкі, за станом здоров’я після щеплення спостерігають.
Вакцина CoronaVac є випробувана, її ефективність та безпека доведені зокрема в Бразилії та Туреччині. Думаю, що все безпечно. А всі інші віддалені наслідки кожного препарату досліджуються постійно, навіть найпоширенішого. Вважаю, що причин боятися вакцини — немає. Є реальніша загроза — коронавірус,” — каже Софія Палійчук.
Софія Палійчук, студентка
Софія розповідає, що щаслива сьогодні щепитися від COVID-19 будь-якою вакциною. Адже за розрахунком МОЗ, дівчина належить до частини населення, яке вакцинуватимуть під час останнього, п’ятого етапу. В Україні ж лише минулого тижня, 23 червня, розпочався четвертий етап.
“Краще вакцинуватися будь-якою доступною вакциною, ніж хворіти на коронавірус. Бо що AstraZeneca, що CoronaVac, ці вакцини є допущені до використання Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Тобто її безпека та імуногенність є доведеними. Ці вакцини — ефективні, імунітет вони стимулюють.
Тому я кажу, щоб люди не боялися. І чи це AstraZeneca, чи CoronaVac, чи ще якась інша вакцина — будь ласка, приходьте і вакцинуйтеся. Вчіть свій імунітет боротися із цією заразою,” — наголошує дівчина.
“Я ще пожити хочу!”
Рівно о 10 год центр масової вакцинації відкрив свої двері. Медики винесли франківцям інформовану згоду на щеплення, щоб ті її заповнили. Але на сходах лише два столи із лавками, тож люди, щоб не чекати, заповнюють бланк на жіночих сумках, капоті автівок чи просто на спинах один одного.
— Ліва рука чи права — обирайте! Можна і в ту, і в ту! — швидко й голосно каже усім, повернувшись із розвідки харизматичний чоловік старшого віку у смугастій футболці із чорною кепкою на голові.
Він усміхнений, розвеселяє напружений та трохи знервований натовп.
— Але після вакцинації пити горівку не можна три роки! — жартує і починає сміятись, а за ним й усі, хто чує.
Підходжу і запитую, чи можна з ним поговорити трохи.
— На яку тему? Відпочинку? Десь віддихнути на природі? — запитує.
— Та ні, про вакцинацію ж! — відповідаю.
— А-а-а. Вакцинація, то вакцинація. Аво стали, зараз вакцинуємось та й всьо.
— А для чого ви вакцинуєтесь?
— Жити треба ще! Лікарі, МОЗ говорять, що треба вакцинуватися - значить треба. Я в групі ризику: у мене хронічні хвороби, я сердечник, діабетик. Мені 60, а я ще пожити хочу, у мене діти, внуки. Як тут не вакцинуватися?
Місія — допомогти
— Мужчина, а ви чого номер телефону не написали? Номер — обов’язково! Ану напишіть і всім перекажіть: номер телефону вказувати обов’язково! — каже командирським голосом Галина.
Відразу хвилею прокотилося між людьми “номер написати обов’язково”.
Галина Федик — головна медсестра Центру громадського здоров’я. Хоч вона й не директорка центру, але одразу справляє враження головної.
— Галю, запускай людей! — доноситься зсередини коридору.
— Скільки?
— Двоє.
— Хто перші? Заходьте.
Галина стоїть на сходах, перед дверима. Запускає всіх по черзі. Слідкує, чи правильно люди заповнюють бланки, контролює всіх і все. Медсестру обступають люди: запитують, що писати у 8 пункті, чи можна обирати руку, чи одразу можна піти додому і ще десятки інших питань, на які жінка відповідає кожному, навіть якщо доводиться давати відповідь на одне й теж питання десятки разів.
— А руку мочити можна?
— Не можна.
— А скільки не можна?
— День-два.
— А спортом потім займатись можна?
— А ви дивіться, як почуватиметесь: якщо вам буде погано, то спорт краще відкласти на день-два.
— Коли другий раз прийти?
— Повторна вакцинація через 28 днів!
— А раніше можна ?
— Не можна!
З Галиною поспілкуватися й дві хвилини — неможливо. Каже, ці всі питання не до неї. Люди, які прийшли вакцинуватися, для неї важливіші.
— Дівчата! — звертається Галина до літніх жінок. — На згоді зверху пишіть скільки повних років та в яку руку колоти! Обов'язково вказуйте, який раз щеплюєтесь: перший чи другий! А також, де працюєте та не забувайте написати номер!
Вакцини вистачить усім
З центру на вулицю виходить чоловік. Поспіхом запитує медпрацівниць чи все гаразд, чи встигають, чи принести ще бланків. Також допомагає людям заповнити інформовану згоду, проводить у кімнату відпочинку та запитує, як почуваються після вакцинації. Це директор Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської облдержадміністрації Ігор Дмитренко — контролює роботу центру.
Помітивши, що я не вакцинуюся, а ходжу з камерою, фотографую і розпитую людей, спитав, чи мені не потрібна його допомогла. Кажу, що так — інформаційна.
Ігор Дмитренко розповів, що цей центр мав відкритися на тиждень раніше, але не вийшло. Були проблеми з інтернетом. 19 червня центр все-таки запрацював. Того дня працювали дві бригади, зараз — три. Дві з Івано-Франківська та одна із Бурштина.
“Центр вакцинації розрахований на щеплення від 250 до 300 людей на день. Вакцини достатньо. Зараз ми маємо тут 400 доз. Але якщо раптом охочих вакцинуватися буде більше, то вакцину ще доставлять.
Вакцинують зараз сертифікованою, хорошою вакциною CoronaVac. Також працюють дві бригади екстреної медичної допомоги. Вони потрібні, бо ми не можемо передбачити всі реакції на вакцину. Може бути, до прикладу, алергічна реакція. Екстрена допомога забезпечує безпеку пацієнтам.
І “швидких” обов’язково має бути дві на випадок, якщо одна буде займатись допомогою комусь, інша - страхуватиме. Ми навіть передбачили ситуацію, якщо одна швидка поїде з пацієнтом до лікарні, то сюди приїде інша. Навіть сьогодні одній жінці стало зле. Госпіталізація не знадобилась, але в кареті швидкої їй допомогли,” — каже директор Департаменту охорони здоров’я Прикарпаття.
Щеплюють від коронавірусу у спортивній залі. У кожній із трьох бригад — медична сестра, лікар та реєстратор. Медсестра вводить вакцину, а паралельно каже:
“Можуть бути побічні реакції: запаморочення, втомлюваність, підвищення температури, головний біль і біль та набряк у місці уколу.”
Після вакцинації люди повинні посидіти у кімнаті відпочинку 15-30 хвилин. Це на випадок алергічної чи інших негативних реакцій, які проявляються дуже швидко. Коли вакцинований буде в приміщенні, йому зможуть надати допомогу.
Якби людина пішла геть і їй стало зле, то прийдеться чекати поки швидка приїде і медики не знатимуть, що людина щепилась від коронавірусу нещодавно. Відповідно люди чекають. Якщо все гаразд — йдуть додому.
Людмила — одна із перших, хто вакцинувалася від COVID-19. Посиділа 15 хвилин у залі відпочинку й уже йде. Каже, що почувається ще краще, ніж до вакцинації й поспішає на роботу.
“Я вакцинувалась для здоров’я. Ще я підробляю нянею і в мене є відповідальність перед дітками, родиною. Я не перехворіла на коронавірус, тому мені необхідно вакцинуватися, а якою вакциною - уже байдуже. Головне, щоб сертифікована!” - розповідає Людмила, договорюючи останні слова уже рухаючись на вихід.
Того дня, 26 червня, у центрі масової вакцинації в Івано-Франківську щеплення отримали 429 людей. Оскільки установа працює шість годин, з 10:00 до 16:00, то темпи вакцинації були високими: майже 100 людей на годину.
“Я аж плакала від того, наскільки мені було погано”
Щодня в Івано-Франківській області вакцинують сотні, а то й тисячі охочих. Станом на ранок, 29 червня, 52 423 прикарпатці отримали щеплення першою та 13 763 — другою дозами вакцини.
До відкриття центру масової вакцинації, прикарпатці отримували імунітет від коронавірусу записавшись на щеплення у свого сімейного лікаря чи колективом.
Ксенія Лукіянчук працює журналісткою у пресслужбі Городенківської міської ради. Щепилась місяць тому вакциною AstraZeneca разом зі своїми колегами.
“Раніше я нейтрально ставилась до вакцинації, але оскільки на роботи всі вакцинувались, то я теж не хотіла бути білою вороною. В нас на роботі складають списки й коли приходить твоя черга - йдеш у лікарню. В медзакладі чекають, поки прийде 10 людей, щоб нічого не втратити й тоді вакцинують. Потім потрібно було годинку зачекати і все.
Спочатку після уколу я почувалась добре, ще займалась своїми справами, але уже ввечері мені стало погано, температура піднялась до 39. Нас про це попереджали. Вночі стало ще гірше: мені було то жарко, то холодно, ламало все тіло, пітніла, дуже сильно боліла голова. Я аж плакала від того, наскільки мені було погано. Я не могла нічого робити два дні, навіть щось підняти, бо рука боліла. Але потім стало краще” - розповідає Ксенія.
“Мені не байдуже, чим вакцинуватись”
Хоч і більшості прикарпатцям, які прийшли до центру масової вакцинації не так важливо, якою вакциною щепитися, залишаються й ті, хто відкладає свою імунізацію.
Владислав Авру - студент франківського університету. Каже, поки що вакцинуватися не буде.
“Я категорично не погоджуюсь з тим, що краще щепитися будь-якою вакциною і це краще, ніж нічого. Я в жодному разі не виступаю проти вакцинації. Вакцина — це класно, це рятує життя і дуже важливо, щоб всі вакцинувалися. Але мені не байдуже, чим щепитись. Поки я вирішив для себе не вакцинуватися.
Мені сімейна лікарка пропонувала щепитися AstraZeneca, але я відмовився. Ще можна в центрі масової вакцинації CoronaVac, але й цією я не хочу. Якби була можливість вакцинуватися Pfizer чи Moderna, то я б це зробив. Бо ці вакцини отримали мої родичі й друзі за кордоном і їм я більше довіряю,” — пояснює Владислав.
Мріють отримати імунітет не всі
За результатами соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології 53% українців не готові вакцинуватися від COVID-19. На запитання «Чому Ви не готові вакцинуватися?», більшість відповіли, що вакцини ще недостатньо перевірені (40%); друга за популярністю відповідь – недовіра вакцинам, що зараз є в Україні (33%). 17% опитаних не довіряють будь-якій вакцинації.
Франківка Тамара належить до противників вакцинації. Жінці уже за 60. Але попри те, що вона у групі ризику, вакцинуватися від коронавірусу категорично відмовляється.
За словами Тамари, до осені минулого року вона не вірила у те, що коронавірусна інфекція взагалі існує. Тому на карантинні правила не надто зважала. Жила як і раніше: виходила гуляти в парк із собакою, ходила на ринок... Але коли від ускладнень почали помирати подруги — таки повірила і фактично зачинилась у квартирі, щоб не заразитися.
“Я передачу дивилась по телевізору і там розповідали, що коронавірус створили в лабораторії і зробили це, щоб вбити старше населення. А вакциною людей чіпують, хочуть за нами стежити і керувати. А ще я читала на Фейсбуці, що після вакцинації люди помирали. Та це страхіття якесь. Ні, щеплюватись від коронавірусу я точно не буду. Хай там що лікарі кажуть — не буду,” — переконана Тамара.
