2025 рік став періодом стабільного зростання туристичної галузі Івано-Франківської області, незважаючи на триваючу війну в Україні. Область, яка не є прифронтовою і менше зазнавала ракетних ударів, стала безпечним притулком для внутрішнього туризму.
За даними ОДА, туристичний збір сягнув 46,2 млн грн — це на 40% більше, ніж у 2024 році.
Зростання пояснюється стійким попитом на відпочинок у Карпатах, де люди шукають спокою, оздоровлення та єднання з природою. Область відвідало понад 2,5 млн туристів, що робить її одним із лідерів внутрішнього туризму в країні.
Фінансування інфраструктури переважно надходило від грантів міжнародних донорів та установ природно-заповідного фонду. Це дозволило реалізувати численні екологічні та рекреаційні проєкти в національних парках.
Головні досягнення у туристичній сфері Івано-Франківської області у 2025 році: офіційний звіт
Фіртка надіслала журналістський запит до Івано-Франківської облдержадміністрації щодо розвитку туристичної галузі у 2025 році.
У відповідь Олександр Зрайко, директор Департаменту міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад, надав детальну інформацію про надходження туристичного збору, ключові проєкти та досягнення в національних парках. Ось основні відомості з офіційної відповіді:
- Туристичний збір у 2025 році склав 46,2 млн грн (+40%). Зростання зумовлене стійким попитом на відпочинок і оздоровлення в області.
- Оновлення та створення туристичної інфраструктури в гірських районах фінансувалося за кошти установ природно-заповідного фонду та гранти міжнародних донорів.
На курорті "Буковель":
- Створено Офіс сталого розвитку.
- 11 готелів та 1 ресторан пройшли сертифікацію Green Key.
- Дестинація приєдналася до програми Climate Friendly Travel.
- Пляж озера Молодості став учасником програми "Блакитний прапор".
У Національному природному парку "Гуцульщина":
- Відкрито Центр гуцульського коня "Гуцулик".
- Облаштовано рекреаційні ділянки в урочищі Гомул на р. Пістинька, на екостежці "На гору Михалків", біля озера Лебедин.
- Проведено благоустрій великого та малого кола кінних маршрутів "По Дубині".
- Оновлено маркування на еколого-освітніх стежках "На полонину Росохата", "До оглядового майданчика на горі Острий".
- Установлено інформаційні стенди на стежках "На полонину Росохата", "Хребтом Кормитура", "На гору Михалків", "До оглядового майданчика на горі Острий", на маршруті до Терношорської Лади, біля сірководневих джерел у Волійці та на Зіняковому Верху, біля науково-просвітницького центру тощо.
У Національному природному парку "Синьогора":
- Прочищено маршрути на гору Сивуля.
- Оновлено маркування на маршрутах в урочище "Щербул", на гору Ігровець.
- Створено нову екостежку в урочищі "Лопушна".
У Галицькому національному природному парку:
- Створено еколого-пізнавальну стежку "До Білої скали. Шляхом незламних".
- Облаштовано інклюзивну інфраструктуру для відвідувачів Центру реабілітації диких тварин.
Транскордонні та грантові проєкти:
- Реалізація проєктів "Карпатські вузькоколійки — подорож слідами Карпатських лісових залізниць" (Вигодська селищна рада) та "Співпраця заради збереження біорізноманіття..." (Верховинський НПП).
- У рамках проєкту "Підтримка природно-заповідних територій в Україні" побудовано три туристичні притулки в Гринявських горах (Верховинський НПП).
- Реалізовано чотири проєкти-переможці Конкурсу місцевих ініціатив в Українських Карпатах: облаштування екостежки на болотах урочища Гучівка; "Аеротерапія у Ворохті"; створення туристично-інформаційного центру у Ворохті; "ЕРА: еко-виховання".
- Три студентські проєкти-переможці: інтерактивна зоологічна кімната-музей у НПП "Гуцульщина"; віртуальна подорож у Карпатському НПП; рекреаційний проєкт "Шляхами дараб" у Верховинському НПП.
Інше:
- Екотуристичний візит-центр Карпатського НПП отримав сертифікацію "Зелений офіс" (другий в Україні після Верховинського НПП).
- Повний річний звіт презентовано 18 грудня 2025 року на порталі iftourism.com.
.jpg)
.jpg)
Буковель: лідер екологічної сертифікації
Курорт "Буковель" (Bukovel) у 2025 році зробив значний крок до сталого розвитку, створивши Офіс сталого розвитку. Його основна мета — трансформувати Bukovel відповідно до міжнародних стандартів, зокрема Green Destinations (на основі 84 критеріїв: енергоефективність, збереження води, управління відходами, захист біорізноманіття, адаптація до змін клімату, соціальна інклюзивність тощо).
.jpg)
11 готелів та один ресторан (серед них Radisson, Glacier, Hay, Tavel, Hvoya, Twins тощо) отримали міжнародний сертифікат Green Key. Це підтверджує економію ресурсів, зменшення відходів, інші екологічні стандарти.
Курорт приєднався до програми Climate Friendly Travel — міжнародної система, спрямованої на перетворення туризму в низьковуглецевий (менше викидів парникових газів), стійкий і кліматично дружній сектор.
Пляж штучного озера Молодості став кандидатом на "Блакитний прапор" — символ чистоти води та екологічної відповідальності. Озеро — найбільше штучне в Україні на висоті понад 900 м, відкрите для купання влітку.
.jpg)
Буковель забезпечив найбільші надходження туристичного збору — понад 32 млн грн.
Скандал навколо планів будівництва дороги до Буковеля
Наприкінці 2025 року в Україні спалахнув гучний скандал навколо планів будівництва та ремонту доріг, що ведуть до курорту "Буковель". У відкритих джерелах з'явилася інформація, що загальна сума проєктів — близько 9 млрд грн бюджетних коштів. Це викликало обурення громадськості, адже курорт є приватним; також указували на ймовірні зв'язки власників зі скандальним Тимурем Міндічем, який на той час уже фігурував у корупційних розслідуваннях НАБУ.
Критики, зокрема журналісти "Наші гроші", указували на можливі корупційні ризики: тендер на проєктування (вартістю 33,75 млн грн) оголосили без узгодження з центральним Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України. Голова агентства Сергій Сухомлин публічно заявив, що проєкт не подавався на затвердження в Київ, коштів у бюджеті на 2025-2026 роки не передбачено, а ініціатива місцевої служби була несанкціонованою. Це сприйняли як спробу лобіювання інтересів приватного бізнесу за державні гроші, особливо на тлі зв'язків Буковеля з політично впливовими фігурами.
Скандал набув особливого резонансу в умовах повномасштабної війни та критичного дефіциту державного бюджету. Україна залежить від зовнішніх позик і грантів, а МВФ у 2025 році продовжив програму співпраці лише за умови фіскальної дисципліни — зокрема, підвищення податків і введення нових зборів для покриття дефіциту, який сягав десятків мільярдів доларів. Виділення мільярдів на інфраструктуру для приватного курорту сприймали як невиправдане марнотратство, коли пріоритетами мали б бути відновлення зруйнованих війною об'єктів, оборонні потреби та соціальні видатки.
Після хвилі критики в медіа та соцмережах тендер на проєктування скасували у грудні 2025 року з формулюванням "відсутність подальшої потреби".
Центр гуцульського коня "Гуцулик": символ збереження карпатських традицій
Одним із найяскравіших досягнень 2025 року стало відкриття Центру гуцульського коня "Гуцулик" у Національному природному парку "Гуцульщина" (Косівський район).
.jpg)
Центр відкрили 24 червня 2025 року. Подія була приурочена до 100-річчя заснування товариства конярів гуцульської породи в Косові. Проєкт реалізовано за підтримки Франкфуртського зоологічного товариства. Гуцульська порода коней — реліктова, унікальна для Карпат, і центр став важливим кроком у її збереженні.
У "Гуцулику" мешкає понад 10 коней. Відвідувачі можуть покататися верхи (15 хвилин — 150-400 грн залежно від віку), на бричці, взяти участь у фотосесіях чи екоосвітніх програмах. Тут працює кав'ярня з місцевими продуктами, крамниця сувенірів. Центр також розвиває іпотерапію — реабілітацію за допомогою коней, зокрема для військових.
.jpg)
.jpg)
Протягом року в центрі провели науково-практичну конференцію "Кінь у культурі гуцулів" та інші заходи. Це не лише туристичний об'єкт, але й платформа для збереження культурної спадщини.
Еколого-пізнавальна стежка "До Білої скали. Шляхом незламних" у Галицькому НПП
У Галицькому національному природному парку відкрили нову еколого-пізнавальну стежку "До Білої скали. Шляхом незламних".
Стежка пролягає через мальовничі дубово-букові ліси, повз глибокий яр із прикладами яроутворення. Вона обладнана мостиками, відпочинковими зонами, інформаційними стендами, фотозонами та інклюзивною інфраструктурою.
Маршрут має історичний акцент — проходить місцями, пов'язаними з історією ОУН-УПА в Галицьких лісах. З оглядового майданчика на Білій скалі відкриваються панорами на долини річок Лукви та Лімниці.
.jpg)
.jpg)
Ця стежка стала популярною для природотерапії та екологічної освіти, роблячи парк доступнішим для сімейного відпочинку.
Туристичні притулки в Гринявських горах Верховинського НПП
У Верховинському національному природному парку за грантовою підтримкою Франкфуртського зоологічного товариства побудували три сучасні туристичні притулки в Гринявських горах.
.jpg)
Притулки розташовані в урочищах Перкалаба, Масний Присліп на хребті Пнев’є та Чехани. Вони повністю автономні — забезпечені електроенергією та необхідними зручностями. Об’єкти призначені для туристів, науковців і працівників національного парку. Вартість ночівлі становить близько 400 гривень з особи.
Проєкт відновлює традицію карпатських «схорониськ» початку XX століття та сприяє розвитку багатоденного гірського туризму в Чивчино-Гринявських горах. Завдяки цьому віддалені куточки Карпат стають доступнішими й безпечнішими для відвідувачів.
2025 рік підтвердив статус Івано-Франківщини як одного з лідерів екотуризму в Україні навіть в умовах воєнного стану. Грантові проєкти, екологічна сертифікація та поява нових туристичних об’єктів приваблюють мандрівників і підтримують економіку регіону. Надалі область планує розвивати туристичну інфраструктуру з акцентом на сталість і доступність.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Івано-Франківськ вдруге очолив туристичний рейтинг області: хто у трійці лідерів
